В. Онацкий: то, что происходит в образовании - случайность?

Общественное обсуждение новых Типовых образовательных программ формальное и ни на что не влияет

В. Онацкий: то, что происходит в образовании - случайность?

Автор: Владимир Онацкий, заместитель директора по учебно-воспитательной работе.

Прорив у минуле, або непричесані думки про нові Типові освітні програми

МОН України винесло на громадське обговорення Типові навчальні програми для учнів 5-9 класів. Колеги вже висловили свої думки щодо них. Дехто називає ці програми перетасуванням карт в колоді, інші ніяковіють, що зникла географія в шостих класах, хтось побачив наступ на літературу, а хтось радіє збільшенню годин математики.

Хочу сказати одразу: обговорення формальне і ні на що не впливає. Якщо просто подивитися на таблиці, навіть не читаючи 30 сторінок супроводжувального тексту, то складається враження, що все десь це вже бачив років 30 тому: один варіант для шкіл з українською мовою навчання, інший – для шкіл з вивченням мов національних меншин. Так і хочеться сказати: «Розвиток освіти відбувається по спіралі. Повертаємось у минуле тисячоліття». Головне, що саме так і є, і буде. Переважна більшість освітніх керманичів тупо скопіюють одну з цих таблиць у свою освітню програму і будуть за нею працювати, адже так легше, так простіше. Інші будуть виходити з певних інтересів (наявності чи відсутності кадрів, традицій), і це обов'язково вплине на кількість годин на той чи інший предмет…

Уже давно всім очевидно: внаслідок реформування системи освіти зникають школи трьох ступенів, де діти вчились одинадцять років, які були в мікрорайонах проживання дітей. І це у великих містах, у селах і селищах школи просто зникають... Освіта набуває нових форм і якостей.

Будьмо чесними, НУШ знищила спеціалізовані школи та класи з поглибленим вивченням англійської мови. Нам пояснювали, що рання спеціалізація – це погано, що от прийдуть учні до п'ятих класів, і тут вже будуть класи з поглибленим вивченням філології, природничих наук, математики, мистецтва, спорту. І де ці класи? Де програми для цих класів? Де навчально-методичне забезпечення? Жодного слова немає про поглиблене вивчення предметів у гімназійних (5-9) класах.

Зараз все більше і більше з'являється відокремлених початкових шкіл, після яких діти мають йти до інших навчальних закладів. Сьогодні гімназії та ліцеї - це ще заклади для обдарованих та талановитих, до яких діти проходять кастинг, щоб там навчатись. Дуже часто проходять кастинг і батьки, адже, як записано в правилах прийому однієї новомодної школи, на навчання приймається не просто дитина, а вся родина.

За чинним законодавством, у найближчому майбутньому всі школи (окрім початкових) стануть гімназіями чи ліцеями. І от постає питання: а для чого, якщо в 5-9 класах буде стандартне навчання, при якому просто буде збільшена-зменшена кількість годин на вивчення тієї чи іншої дисципліни? Над цим варто задуматись: яку користь несе громаді трансформація навчального закладу. Як будуть зараховуватись туди учні? Через кастинг чи зараховуватимуть усіх, хто прийшов? На це питання відповіді МОН поки не дало. Мабуть, час ще не настав.

Але повернемось до аналізу Типових освітніх програм для 5-9 класів. Право на збільшення-зменшення часу на вивчення предметів і сьогодні мають спеціалізовані школи, ліцеї й гімназії. Ми користуємось цим правом дуже давно. Отже, нічого особливого в цій ідеї немає. Вона просто більш чітко розписана в новому документі.

Хочеться звернути увагу на те, що не дозволяється зменшувати кількість уроків української мови, порівняно з Типовою програмою, та фізкультури. Я за те, щоб годин української мови у дітей було багато, ми і зараз у деяких класах збільшили їх до 8 на тиждень. А от щодо 3 уроків фізкультури у кожному класі у мене є певні думки.

Уроки фізкультури, як правило, – це кілька класів в одному спортивному залі. Але, за чинними нормативними документами, не може бути два класи в одному спортзалі. А якщо в школі 30 класів і один спортзал, то виходить, що в школі майже весь час фізкультура в трьох класах. Хтось скаже, що один клас може бути в спортзалі, а інші на вулиці. Заняття на вулиці не завжди подобаються батькам та учням: то сніг, то дощ, то спека, то холод, то вітер, то ще якість природні перешкоди. А крім того, виходить, що і роздягальня одна на кілька класів. Тож, уроки фізкультури не дають бажаного результату.

Тому на мою думку, варто було б дозволити навчальним закладам зменшувати кількість обов'язкових уроків фізкультури до 1-2 на тиждень, а за рахунок вивільнених годин організовувати спортивні гуртки та секції, які б працювали у другу половину дня. Можна було б дозволити за рахунок годин фізкультури проводити ритміку чи хореографію, тим більше, що позитивний досвід школи мають. Це дозволило б учням реально краще дбати про своє здоров'я.

І ще про здоров'я учнів. Зверніть увагу на те, що ці програми розраховані на учнів, які будуть вчитися 12 років. Чиновники обіцяли розвантажити учнів, тобто зменшити гранично допустиме навантаження на учнів. Але фактично це навантаження збільшується в кожному класі на годину. А додайте сюди ще домашні завдання, які втомлені після уроків учні змушені робити щодня по 3-4 години. І виходить, що трудовий тиждень дитини значно більший, ніж у дорослої людини. 40-50 годин на тиждень - це реальний час, який старанна дитина буде проводити за підручниками.

МОН пропонує знову повернути курси морально-етичного спрямування до школи. Для чого вони? Позитивний моральний, етичний вплив кожна дитина має відчувати в своїй родині, наскрізно через усе своє перебування в школі, а не на спеціальних уроках. 

Так само і щодо уроків здоров'я. Щотижневі додаткові 1-2 уроки-розмови про здоров'я не додають здоров'я учням. Краще б цей час діти провели в басейні, пробігали б з м'ячем, покаталися б на скейті, а не сиділи б у задушливих шкільних кабінетах. Пропаганда здорового способу життя має йти наскрізно через кожен навчальний предмет і не потребує обов'язкових курсів.

Взагалі, такі обговорення, як правило, зводяться до того, що кожен вимагає збільшити кількість годин на вивчення того чи іншого предмета, і всі забувають мудрі слова Козьми Пруткова: «Зрі в корінь». Ну, що ж, спробуємо скористатися порадою.

Освіту сучасні реформатори відносять то до сфери послуг, то до товару. А ми знаємо, коли на товар знижують ціну, то стару ціну не приховують, а перекреслюють і поруч пишуть нову. Клієнт має змогу порівняти. Коли ж хочуть підвищити ціну, то просто замінюють цінник. Клієнт вже не бачить, яка ціна була. Він не співставляє ціни. От і нам для обговорення дали не порівняння того, що є, і що пропонується, а новий документ. Усе вже вирішено та закріплено в державному стандарті базової середньої освіти. Ці програми фактично лише дублюють його. Тому зрозуміло, що це обговорення нічого нам не дає. Комунальні школи І-ІІІ ступенів продовжать зникати, класи з поглибленим вивченням окремих предметів також. Заклади освіти стануть менш доступними територіально. Натомість будуть збільшуватись комерційні пропозиції для здобуття дітьми освіти.

Р.S. Нам інколи здається, що те, відбувається в освіті - прикра випадковість. Ні, це державна політика, адже на МОН працює АПН, інститути аналітики, методів та засобів навчання, педагогіки, психології, корекції, які і розробляють ці концепції, стратегії, програми. Сотні, тисячі людей з чималими зарплатами, грантами залучені до трансформації освіти.

Оригинал

Освіта.ua
19.01.2021

Популярные блоги
Инна Совсун: запрещать ли смартфоны в школах? На уровне государства пока нет понимания, что делать со смартфонами в школе
Н. Азарова: битые небитых возят регулярно Уважать свой труд и транслировать это уважение, уважая других, - это и есть суперзадача
И. Ликарчук: ДПА в украинских школах нужно ликвидировать Проведение ДПА фальсифицирует реальное состояние качества общего среднего образования в Украине
А. Заможская: в космосе - Тесла, а у нас - христианская этика МОН предлагает людям, которые ходят в церковь два раза в год, преподавать христианскую этику
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев