И. Ликарчук: и это облегчение учительского труда?

Переводим в цифровой формат то, что давно нужно изменить по сути и значимости

И. Ликарчук: и это облегчение учительского труда?

Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования. 

Іще кілька думок (до попередніх) про електронні класні журнали і щоденники.

В.О. Сухомлинський давно написав такі слова: «Із перших днів шкільного життя на тернистому шляху навчання перед дитиною з’являється ідол - оцінка. Для однієї дитини вона добра, поблажлива. для іншої - жорстока, безжалісна, невблаганна. Чому це так, чому ідол одним протегує, а іншого тиранить, - дітям не зрозуміти. Адже не може 7-річна дитина зрозуміти залежність оцінки від своєї праці, від особистих зусиль - для неї це поки що ще незбагненно. Тому вона старається задовольнити або на кращий випадок - обманути ідола і поступово звикає навчатися не для особистого задоволення, а для оцінки».

Чому я згадав ці слова? Та тому, що цей ідол відтепер легалізований та ідеалізований в державному електронному ресурсі - електронних журналах та електронному щоденнику. Тепер і в дітей, і у багатьох учителів з’явиться додаткова потреба задовольнити цього ідола, або, на кращий випадок, його обманути. Дарма, що цей ідол, як ота ракова пухлина, доїдає хворий організм української освіти. Дарма, що його руйнівну дію його отрути бачать всі, хто може мислити й вболіває за долю української освіти. Відтепер цей ідол житиме та процвітатиме в державному електронному ресурсі. Не знання, а оцінка, не справжня якість освіти, а кількість оцінок та факт проведення уроків стають головними. Це є реформа?

1. У мене створюється враження, що вони запроваджуються для посилення тотального контролю за учнями і вчителями. Якщо це так, то це абсолютно не потрібна затія. Бо іще одним батогом, навіть електронним, того, хто не хоче вчитися, вчитися не примусиш. А поява іще одного будяка у здоровенному букеті подібних, які використовуються для ганебно-принизливого контролю за роботою вчителя - це продовження формування стійкої відрази до цієї професії й недовіри до нього.

2. Електронні щоденники і журнали (як і паперові) акцентують увагу не на позитивній мотивації до навчання, а на возвеличенні поточної оцінки учня, факту «був чи не був у школі», домашніх завдань. Тобто йде мова про посилення абсолютної формалізації освітнього процесу. Із якістю освіти це все має стільки ж спільного, як свійська свиня із морською свинкою.

3. Доступ до електронного журналу та електронного щоденника важливі для батьків типу «яжемать» і буде потужним збуджуючим чинником для їхніх постійних конфліктних ситуацій із учнями та вчителями. Це комусь потрібно? Єдине, що радує: батьків типу «яжемать» багато, але такі не всі. Розумні батьки ніколи не будуть робити проблеми для себе, дітей і вчителів через оцінки. То чи потрібно їм щодня отримувати інформацію про такі оцінки?

4. Боюся, що з рівнем компютерної грамотності наших учнів (набагато кращої, ніж у багатьох вчителів) проблема їхнього втручання в електронні журнали та щоденники може стати дуже серйозною. Але, якщо раніше псування паперового класного журналу було НП місцевого масштабу (між іншим, в останні десятиліття про такі факти розголосу майже не чули), то з державною системою електронного ресурсу це вже буде кримінальне правопорушення з усіма наслідками, котрі з цього випливають. Між іншим, в Інтернеті вже є інформація про кримінальні справи в Росії стосовно внесення учнями змін в оцінки у електронних журналах. Ми готові до такого розвитку подій? І тут справа не лише в рівні правових знань та правової відповідальності учнів. Тут серйозна проблема в технічному забезпеченні наших загальноосвітніх закладів. А про його рівень ми всі дуже добре знаємо.

5. Якщо є рішення про запровадження електронних класних журналів, то де рішення про відміну паперових? І чи не будуть ревізори та фінансові аудитори під час перевірок вимагати паперові журнали? Якщо будуть, і рішення про відміну паперових немає, то це означає, що вчителі виконуватимуть подвійну роботу. Це є фактично подвійна бухгалтерія. А у подвійній бухгалтерії помилки неминучі. І відповідальність також неминуча. Це є полегшення вчительської праці?

P.S. Я категоричний прихильник цифровізації управлінських та облікових процесів у освіті. Але я категоричний противник цифровізації процесів совкових за змістом і сутністю. І мені здається, що електронні журнали та щоденники саме такими і є. Переводимо у цифровий формат те, що давно потрібно змінити за сутністю та значущістю

Оригинал

Освіта.ua
11.01.2021

Популярные блоги
Н. Глюз: снова старые схемы и двойные стандарты На ЗНО живет страшный вирус, его не берут ни маска, ни антисептик, а выпускной будут гулять без масок
А. Мирошниченко: советы учителям от киноактера Даже примитивная камера увеличивает все эмоции и раскрывает большие и маленькие секреты
И. Ликарчук: ЗНО становится токсичным для образования ЗНО должно быть отделено от школы, для сохранения как ЗНО, так и нормальной школы
Д. Ламза: учитель должен оставлять проблемы вне школы Нужно оставлять негатив за порогом школы, а детям нести и сеять доброе, разумное, вечное
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев