Сергей Захарин: «европейские ценности» в работе НАЗЯВО

Очень хотел бы подискутировать с «агентами изменений» относительно соблюдения «европейских ценностей»

Сергей Захарин: «европейские ценности» в работе НАЗЯВО

Автор: Сергей Захарин, доктор экономических наук, профессор, глава ОО «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», руководитель патронатной службы министра образования и науки Украины.

Освітня спільнота продовжує обговорювати недолугу конфігурацію механізму акредитації освітніх програм у закладах вищої освіти.

Одним із каталізаторів такого обговорення став законопроєкт, відповідно до якого діяльність юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» (скорочено – НАЗЯВО) має бути приведена у відповідність до українського законодавства.

Логіку запропонованих змін зрозуміти не важко. Нині в діяльності юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» виникає низка корупційних ризиків. Зокрема, вказана особа одночасно виступає і регулятором ринку послуг з акредитації освітніх програм, а також його єдиним оператором (надавачем послуг).

Тобто НАЗЯВО як регулятор встановлює певні «правила гри» на ринку (зокрема, розробляє нормативну базу), а як оператор здійснює платну діяльність щодо проведення акредитації, на підставі якої ухвалюється відповідне рішення. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, оскільки воно має певні владні (публічно-розпорядчі) повноваження, повинно мати статус центрального органу виконавчої влади.

Зазначений законопроєкт був розроблений Міністерством освіти і науки України на виконання доручення Прем’єр-міністра України та припису НАЗК, обговорений з іншими зацікавленими органами державної влади, погоджений без зауважень Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку та іншими відомствами. Оприлюдненню законопроєкту передувала напружена робота на експертному рівні, а також зустріч керівництва МОН та НАЗЯВО.

Після оприлюднення зазначеного законопроєкту на сайті юридичної особи публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» за посиланням було розміщено «Звернення з приводу намагань ліквідувати здобутки в реформуванні вищої освіти й відмовитися від європейської інтеграції України».

Ось так: як тільки хтось хоче навести елементарний порядок у сфері акредитації освітніх програм закладів вищої освіти – відразу отримає ярлик ліквідатора здобутків реформ та супротивника європейської інтеграції. Маніпуляція відома: чим гучніше та недолугіше звучить звинувачення – тим простіше воно запам’ятовується.

Аналізуємо написане.

У «Зверненні…» написано, що «Національне агентство було створене на виконання Угоди про асоціацію, у якій визначені шляхи реалізації задекларованого у Преамбулі Конституції України європейського та євроатлантичного курсу нашої держави».

Але це брехня. Я перечитав усю Угоду – у ній жодного слова про юридичну особу публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» немає. Натомість є слова про якість туристичних послуг, якість робочої сили, якість сільськогосподарської продукції тощо.

У «Зверненні…» вказано: «у статті 431 Угоди про асоціацію зазначено, що сторони зобов’язуються активізувати співробітництво у сфері вищої освіти, зокрема з метою сприяння зближенню в рамках Болонського процесу, реформування та модернізації системи вищої освіти, підвищення її якості та важливості».

Це правда. Але з цього припису жодним чином не випливає, що юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» має бути одночасно і регулятором, і оператором ринку акредитації освітніх програм, а також одноосібно надавати відповідні платні послуги.

У «Зверненні…» вказано, що «відповідно до статті 435 Угоди про асоціацію, обов’язковими для України стають Рекомендації Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про подальше європейське співробітництво в галузі забезпечення якості вищої освіти (№2006/143/ЄС)».

Це брехня. У статті 435 наведено зовсім інший текст.

У «Зверненні…» наведено: «…державам-підписантам слід створити незалежні та надійні агентства із забезпечення якості з метою їхнього подальшого включення до відповідного реєстру (EQAR) та відповідності Європейським стандартам із забезпечення якості (ESG), розроблених Європейською мережею агентств з якості (ENQA)».

Держава Україна намагається сумлінно виконати це зобов’язання. У абзаці другому пункту 2 статті 16 Закону України «Про вищу освіту» наведено правовий припис: «Система забезпечення закладом вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) за його поданням оцінюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти».

Згідно припису пункту 1 статті 23 Закону України «Про вищу освіту», незалежна установа оцінювання та забезпечення якості вищої освіти - це недержавна організація (установа, агенція, бюро тощо), акредитована Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, що здійснює оцінювання освітньої програми, результатів навчання та/або закладів вищої освіти (їхніх структурних підрозділів) з метою вироблення рекомендацій і надання допомоги закладам вищої освіти в організації системи забезпечення якості вищої освіти та внесення пропозицій Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти щодо акредитації освітньої програми.

У пункті 2 зазначеної статті законодавець встановив, що незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти можуть співпрацювати з Європейською асоціацією із забезпечення якості вищої освіти, зокрема, з метою запровадження європейських стандартів і рекомендацій щодо підвищення якості вищої освіти в Україні.

Таким чином, в Україні законом передбачена можливість створення та підтримки функціонування незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти. Таких установ наразі немає – але це зовсім не вказує на те, що юридична особа публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти» може функціонувати в умовах корупційних ризиків, зокрема бути одночасно і регулятором, і оператором ринку послуг з акредитації освітніх програм закладів вищої освіти.

У «Зверненні…» пишеться: «Відповідно до цих Стандартів (ESG-2005, ESG-2015), незалежність є основною ознакою для агентств із забезпечення якості (стандарт 3.3), що означає: здатність діяти автономно та нести повну відповідальність за свою діяльність і результати цієї діяльності, без впливу третіх сторін, у тому числі урядів».

Зверніть увагу: у цьому тексті йдеться про «агентства із забезпечення якості» (можливість їх створення та функціонування передбачена положеннями статей 16 та 23 Закону України «Про вищу освіту», які ми вже цитували), а не про юридичну особу публічного права «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти», яке де-факто виконує регуляторні функції.

У «Зверненні…» безапеляційно зазначається: «Цей законопроект має на меті повернути деякі радянські практики, «новації» часів Дмитра Табачника в систему управління вищою освітою…». Про які саме практики та новації йдеться – звісно, не уточнюється…

Чомусь люди, які призначили себе «освітніми експертами» та «освітніми експертками», коментуючи поданий законопроєкт та реакцію НАЗЯВО, навіть не поцікавилися змістом відповідних статей Угоди. Натомість дуже швидко поширюються абсолютно маніпулятивні тексти зі словами «ліквідатор здобутків», «супротивник європейської інтеграції», «руйнівник цінностей Майдану», «антиреформа», «посіпака», «лептонний Бог» тощо.

Дуже хотів би подискутувати з «агентами змін» та «провідниками європейських цінностей» щодо дотримання цих самих «європейських цінностей» на українському ринку акредитації освітніх програм закладів вищої освіти, на якому юридична особа публічного права виступає одночасно і регулятором, і єдиним оператором. Але на донорські конференції, під час яких ведуться відповідні дискусії, «чужих» не запрошують… «Агентам змін» та «провідникам європейських цінностей» комфортніше дискутувати лише в колі бізнес-партнерів…

Давайте спитаємо у так званих донорів та «європейських партнерів»: «Що роблять у ЄС з тими, хто займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, а також зловживає цим становищем?». Переконаний, люди, які писали вже згадане «Звернення з приводу ліквідувати здобутки в реформуванні вищої освіти й відмовитися від європейської інтеграції України», знають правильну відповідь на це запитання. Але ця відповідь у тексті «Звернення…» не наведена. Чому? Мабуть, тому що «пересічним громадянам», на думку НАЗЯВО, зовсім не потрібно знати правильні відповіді. 

P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.

Освіта.ua
23.12.2020

Популярные блоги
Олег Фасоля: на сколько же выросла зарплата учителя? Государство не может обеспечить уровень зарплаты, который должен соответствовать статусу педагога в обществе
А. Костюк: Польше нужны таланты, а Украине – нет? Система высшего образования Украины обречена продуцировать массовый образовательный продукт, а не уникальный
И. Ликарчук: учиться нужно только тем, кто этого хочет Полное общее среднее образование должно быть не общеобязательным, а общедоступным
Д. Ламза: никто не хочет идти в образование или школа без учителей От Кабинета Министров нет никаких действий по повышению значимости профессии учителя
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев