Л. Коваль: мы читаем, чтобы спорить, а не понимать

Нравоучения имеют смысл тогда, когда их автор своим поведением подтверждает свою правоту

Л. Коваль: мы читаем, чтобы спорить, а не понимать

Автор: Любомир Коваль.

Одна з наших найбільших помилок полягає в тому, що ми не читаємо, аби зрозуміти. Ми читаємо, аби щось відповісти... а то й взагалі, щоби встряти в суперечку.

Ще на початку лютого 2016-го року американські правоохоронці арештували 31-літнього мешканця Майамі, Дерека Медину (американця українського походження, між іншим). Він вбив свою дружину і виклав шокуючу зйомку з її розчленованим трупом в Інтернеті. Жорстокий сарказм цієї історії в тому, що вбивцею дружини виявився літератор, автор популярної книги про сімейну гармонію: «Як я зберіг шлюб і сім’ю за допомогою відвертого спілкування»...

Дейл Карнегі, автор книг «Як здобувати друзів і впливати на людей», «Як подолати неспокій і почати жити» та численних лекцій «Як бути щасливим в шлюбі» etc, помер зовсім одиноким... про його смерть сусіди здогадалися через страшенний трупний сморід, який штиняв від його помешкання...

Бенжамін Спок, автор багатьох книг про виховання дітей... Його книга «Дитина і догляд за нею» стала одним з бестселерів всіх часів. Від моменту її публікації 1946 року в світі було продано 50 мільйонів примірників!!! Доктор Спок вчив батьків довіряти власним інстинктам і здоровому глузду, демонструвати малюкам свою любов і розуміти, що всі діти різні; а також, що кожна дитина має право бути ким завгодно, навіть жалюгідним зелупеньом. На старості років його власні сини хотіли здати тата в Будинок перестарілих, але не встигли. Тато пішли самі з того світу борше...

Чхве Юн Хі, корейська письменниця, автор бестселлера «Як бути щасливим» просто взяла і ся повісила; мабуть, від великого щастя. Допоміг їй звести рахунки з життям її чоловік. Переконавшись, що вона віддала дідькові душу, він теж покінчив з собою...

Марія Монтессорі, італійська лікарка, педагог; перша італійка, що стала доктором медицини. Прославилася розробкою педагогічної «методики Монтессорі», яка полягає у вільному розвитку дітей. На відміну від шкільної системи, де знижується активність дітей (символом такої системи вона вважала «шкільну парту»), Монтессорі стверджувала, що головним завданням освіти є підтримувати спонтанність і творчість дітей, забезпечення їх всебічного розвитку: фізичного, духовного, культурного і соціального. А не дисципліна і порядок, чому якраз найперше навчають в нормальній школі.

[До слова... Саме порядок є основою всього сущого в цьому світі. Більше десяти мільярдів років Всесвіт квасився у безладі та хаосі. А потім щось таке сталося, що в нашій Галактиці трохи зробилися порядки. Після чого проявилося життя. Тобто ланцюжок такий: з порядку > життя > любов (тут вже кому як поталанить; кому любов, а кому — асісяй) > нове життя > смерть > безлад].

Цей видатний «педагог» вступила у конфлікт зі свекрухою, і та не дала згоди на оформлення офіційного шлюбу з її сином. В католицькій Італії тих часів така ситуація могла стати катастрофою як для Марії і її кар’єри, так і для самої дитини. Марія ж вирішила не заморочуватися, а просто взяла і позбулася Маріо — своєї дитинки. Немовлятко взяла на виховання звичайна сільська родина, у якій вже своїх дітей було більше десяти. А ще кури, качки, гуси, єндики, корови, телєта, пацєта... а також, картопля, ябка, кукурудза, і, най би їх шляк ясний трафив, бураки! Ніхто з прийомних батьків Маріо не писав повчальних книжок; вони просто займалися господаркою і виховували дітей. І, маю сказати, непогано виховували. Оскільки покинутий хлопчик, коли виріс, не тільки не відвернувся від мами, а й став послідовником справи всього життя своєї нікчемної матері, зігравши згодом визначальну роль в поширенні ідей Монтессорі по всьому світу. Щоправда, сином вона його признала фактично перед самою своєю смертю; до того вона представляла його як племінника чи усиновлену дитину...

Зрештою, нормальні батьки в родині теж з цього починають навчання; інакше є така загроза, що з часом виросте якийсь невіглас...

Згадайте цей допис перед тим, як взяти до рук чергову «повчальну» мазню бездарного писаки з претензією на мораль та надмірно розвиненою лівою півкулею головного мозку. Мораль можна і варто знайти у словах Заратустри, Христа чи Магомета. Ну і ще кількох класиків: Шекспіра, Толстого, Достоєвського, Шевченка, Ніцше, Франка, Лесі, Донцова, Кіплінга, Булгакова, Войновича, Стуса, Висоцького. Моральні повчання мають сенс тоді, коли їх автор власною поведінкою підтверджує свою правоту... всьо решту, як казали мій дідо — гімна варте. Бо то є одне — мазюкати на папері про те, як правильно щось зробити, а зовсім інше — зробити щось конкретне самому. Хоча б, для початку, козу видоїти, чи зібрати мед, чи викинути гній з-під худоби, чи викопати картоплю... Або ж освоїти гру на якомусь музичному інструменті, чи навчитися чужої мови. Адже є стільки всього правильного і потрібного, що здалобися зробити...

Оригинал

Освіта.ua
28.09.2020

Популярные блоги
Олег Фасоля: на сколько же выросла зарплата учителя? Государство не может обеспечить уровень зарплаты, который должен соответствовать статусу педагога в обществе
А. Костюк: Польше нужны таланты, а Украине – нет? Система высшего образования Украины обречена продуцировать массовый образовательный продукт, а не уникальный
И. Ликарчук: учиться нужно только тем, кто этого хочет Полное общее среднее образование должно быть не общеобязательным, а общедоступным
Д. Ламза: никто не хочет идти в образование или школа без учителей От Кабинета Министров нет никаких действий по повышению значимости профессии учителя
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев