Н. Хоменко: кое-что хочется опрвергнуть

В каждой стране есть особенности в образовании, которые не мешают интегрироваться им между собой

Н. Хоменко: кое-что хочется опрвергнуть

Автор: Николай Хоменко, заслуженный работник образования.

Підготовка фахового молодшого бакалавра — чи потрібний цей рівень освіти?

Про це, напевно, мають говорити не директори і викладачі коледжів, і навіть не роботодавці, а, в  першу чергу, випускники технікумів і коледжів, які після закінчення попрацювали декілька років за фахом або продовжили навчання в університеті. І вони скажуть, було б кому слухати, що своїм життєвим, професійним успіхам завдячують першочергово навчанню у коледжі.

Загалом в дискусіях, які ведуться в суспільстві, існують радикально протилежні погляди — від несприйняття молодшого спеціаліста як окремого професійного рівня з пропозиціями щодо об’єднання з професійно-технічною освітою, до визнання його першим рівнем вищої освіти, що готує універсального, найбільш затребуваного фахівця. В опонентів є свої аргументи, яким кожний маніпулює на свою користь.

Проте потрібно пам’ятати, що незалежно від соціально-економічного устрою, рівнів розвитку суспільства ринок праці визначається тріадою: робітник, майстер, інженер. Цей розподіл поширюється майже на всі галузі. Відповідно підготовкою фахівців різних рівнів займаються заклади професійно-технічної, фахової передвищої, вищої освіти. Хоча однозначно сказати, що вказані заклади освіти чітко дотримуються границь щодо підготовки, не доводиться.

Понад 100 вищих професійно-технічних закладів ведуть підготовку молодших спеціалістів, всі коледжі мають ліцензію на підготовку робітничих кадрів, університети також не цураються підготовкою молодших спеціалістів з окремих спеціальностей.

Реально сьогодні ми маємо також досить розмиті межі між професійними рівнями, коли особа з вищою освітою працює робітником, а молодший спеціаліст може успішно працювати на посадах, які потребують вищої освіти. Як кажуть роботодавці: «Не важно иметь высшее образование, главное — иметь среднее сображение».

Фахові коледжі є постачальниками абітурієнтів для закладів вищої освіти.

Фактично лише 19-20 % випускників коледжів стають абітурієнтами денної  форми  навчання в університетах. І цей  показник зберігається ще з радянських часів, коли доводилися певні квоти. Насправді за заочною формою навчається 50-70 % випускників коледжів. Це свідчить про те, що вони працюють за фахом і продовжують навчатися на більш високому рівні.

Міжнародний валютний фонд, Болонський процес, відсутність подібних закладів освіти за кордоном  змушують об’єднати професійно-технічну  і фахову передвищу освіту в професійну.

Окремі наші політики за будь-якої влади маніпулюють посиланнями на авторитетні міжнародні організації, лобіюючи непопулярні в країні рішення для отримання кредитів або інтеграції в європейську освіту. Ніяких конкретних вимог щодо нашої системи освіти ніхто не ставить.

У кожній європейській країні є свої особливості в освіті, які не заважають інтегруватися їм між собою. Так що, право на національні особливості, які чітко визначені Болонським процесом, має кожна країна.

Фахова передвища освіта, перебуваючи між вищою і професійно-технічною освітою, втрачає своїх абітурієнтів і поступово самоліквідується.

30 років ця думка нав’язується суспільству. А що ми маємо сьогодні? Найбільш стабільний рівень підготовки. Якщо в 1990 році закладів вищої освіти було 149, а у 2019 стало 281; професійно-технічних відповідно було 1246 і стало 723, то технікуми і коледжі демонструють впевнену стабільність – 742 і 708. Це при тому, що в цей період відбувся перехід середньої спеціальної на перший рівень вищої освіти і абсолютно не обов’язкове через 23 роки виведення з неї. 

Запровадження ЗНО під час вступу випускників коледжів до університетів дозволить ліквідувати єдину шпарину попадання у ЗВО з використанням елементів корупції.

Інтеграційні процеси, які відбуваються в освіті потягом останніх 30 років, забезпечують ступеневість в професійні освіті, яку необхідно підтримувати, а не створювати додаткові перепони. ДПА, ЗНО  під час фахової підготовки — це досить велике навантаження. Якщо вже проводити замір знань під час вступу, то робити це потрібно з фахових дисциплін.

Освіта.ua
28.07.2020

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!