И. Совсун: законопроект о запрете мобильных на уроке

Стоит ли регулировать использование мобильных телефонов во время уроков на законодательном уровне?

И. Совсун: законопроект о запрете мобильных на уроке

Автор: Инна Совсун, народный депутат Украины.

Зараз у Верховній Раді є зареєстрований законопроект, яким пропонується заборонити використання мобільних телефонів учнями під час уроків, окрім випадків коли це потрібно для навчальних цілей.

Чи варто підтримувати такий законопроект?

Я бачу в ідеї два окремих питання, які варто проговорити.

Перший блок питань: чи правильно взагалі обмежувати доступ до мобільних під час уроків? Як викладачка та як мама першокласника я знаю, що доступність мобільного телефону заважає в навчальному процесі. Саме тому у Мартина немає власного мобільного телефону, і я не вважаю це за необхідне в такому віці.

Дискусії про дозвіл чи заборону на мобільні у школі точаться у всіх країнах. Ось, до прикладу, опис точок зору школи, батьків і дітей щодо телефонів у Великобританії, який докладно описує аргументи за і проти.

Прихильники заборони - насамперед вчителі - скаржаться, що діти відволікаються на уроках, і це шкодить не лише вивченню предмета, але й когнітивним навичкам, таким як концентрація уваги. Крім того, за допомогою мобільних значно легше списувати.

Дослідження підтверджують вплив телефонів на навчальні результати: Лондонська школа економіки проаналізувала вплив заборони мобільних на результати тестів. Учні зі шкіл, де не дозволялося користуватися мобільними, отримали вищі результати, причому найбільше виграли від заборони діти з низькими оцінками. Дослідження стверджує, що заборона мобільних може бути простим та дешевим способом скоротити освітню нерівність.

Не менше важливим є питання безпеки: батьки переймаються через можливості відслідковування їх дітей через інтернет, загрози їх приватності (булінг і сталкінг онлайн) і тому підтримують обмеження щодо використання ними мобільних.

Водночас для батьків важливим є зв'язок із дітьми протягом дня – з міркувань безпеки та планування часу.

При цьому, звісно, є також успішні приклади інтеграції мобільних телефонів у навчання: частина дітей навіть без батьківського контролю успішно опанували навички керування своїм часом і користуються мобільними після виконання домашніх завдань.

Є приклади окремих країн, де мобільні успішно інтегровані у освітній процес і приносять користь, наприклад, Сингапур чи Швейцарія.

У підсумку, можна сказати, що мобільні, як і будь-яка інша технологія, можуть приносити шкоду і користь. У школі можна успішно використовувати телефони, однак для цього вчителі та адміністрація мають докласти зусиль. Якщо ж навчати учнів з телефонами так само, як і в добу до їх появи, мобільні стають потужним магнітом для уваги і зрештою шкодять дітям.

* * *

Проте у цій дискусії є інше питання, яке необхідно обговорити: чи варто регулювати використання мобільних під час уроків на законодавчому рівні?

У результаті подібних дискусій деякі країни (Франція) або території (штат Вікторія), заборонили використання мобільних у школі на законодавчому рівні.

А подекуди, як у Каліфорнії, школам дозволили вирішувати, дозволяти мобільні чи ні, самостійно.

Що варто робити в Україні?

З одного боку, ми прийняли закон про середню освіту, який базується на ідеях автономії школи. Автономія школи значить, що ми повинні в тому числі довіряти школі приймати рішення щодо організації навчального процесу, у тому числі – щодо мобільних під час уроків.

З іншого боку, я знаю не один випадок, коли в школах батьки блокували прийняття рішення про заборону використання мобільних телефонів під час уроків. Аргументація лунає різна: і що телефони дорогі, і їх бояться втратити, і що користування телефону – невід’ємне право дитини. У результаті школи уникали прийняття рішень з цього приводу.

Отже, школи не завжди готові до того, щоб організувати адекватне обговорення цього питання і прийняти рішення, що підуть на користь навчальному процесу.

Тому, якщо дивитися з цієї перспективи, то ми розуміємо, що врегулювати це питання в законі - це буде кроком вперед. Тоді школи будуть позбавлені необхідності приймати це рішення на своєму рівні.

З іншого боку, засадничим питанням є таке: як школи навчаться приймати такі складні рішення на рівні школи, якщо у всіх незрозумілих ситуаціях ми будемо очікувати, що це питання має регулюватись Верховною Радою/Міносвіти/Президентом?

І для мене тут ключове питання в тому, яким чином вибудовувати інституційну спроможність шкіл, їхню спроможність приймати складні рішення, налагоджувати діалог з батьками, учнями та вчителями і відтак не жертвувати в цьому процесі навчанням дітей.

Які ваші міркування з цього приводу?

Оригинал

Освіта.ua
26.05.2020

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!