Г. Сищук: самое сложное в работе учителя - быть матерью

Здоровая адекватная мать - залог счастья семьи, а здоровый адекватный учитель - центр вращения галактики

Г. Сищук: самое сложное в работе учителя - быть матерью

Автор: Галина Сищук, учитель, г. Харьков.

Найскладніше у моїй роботі - бути матір'ю... Адекватною, врівноваженою, підтримуючою...

Хоч скільки дипломів ти не май, найрідніші - то твоя мертва зона. Бо вони у особистому просторі, вперемішку з емоціями, з внутрішньої сторони серця.

Я-вчителька розуміє дітей.

Перша половина дня з легкістю проходить під девізом «це ж діти». Дітям потрібно бути шумними, активними, радісно-вискітливими та непосидючими.

А от Я-мати хоче тиші.

Двоє шумних, активних, радісно-вискітливих невгамовиськ теж діти (шепоче мій мозок). Та все моє Я прагне спокою. Звичайної. банальної. тиші.

Я-вчителька допускає, що її зрозуміють не одразу.

Спокійно розбиваючи попередню фразу на коротші, більш конкретні блоки, повторюєш необхідне тричі, терпляче чекаючи результату. Бо у всіх різна швидкість сприйняття. Всі діти різні і мають право бути такими.

Та Я-мати мріє, щоб читали її думки.

Під вечір набридає бути папугою. І набагато легше зробити все власноруч, ніж знову , як Попка-дурак, повторювати і повторювати...

Я-вчителька розуміє, що конфлікти потрібні.

У колективі діти вчаться співіснувати і знаходити спільну мову. Ти вміло модеруєш ситуації притирки і відстоювання власної позиції, надаєш потрібні інструменти, допомагаєш порозумітися...

Але Я-мати ненавидить конфлікти! Дуже складно утримувати нейтралітет і спиратися виключно на факти. Емоційність моє все! І десь гли-и-ибоко під мамськими тривогами знаходиться досвідчена вчителька-психолог...

Це постійна внутрішня боротьба.

З роками я все ж досягла балансу і навчилася швидко вмикати розум, та все-таки не завжди... Іноді накриває... І думаєш: «Ну ти взагалі адекватна?»

Я спланувала свій день так, щоб між спілкуванням з класом і спілкуванням з синами була пара годин для мене. У цей проміжок вкладаю походи на манікюр, гуляю по магазинах (це такий кайф не слідкувати, щоб нічого не потягнули і не розбили загребущі рученята), прислухаюся до своїх потреб.

Вдома облаштувала власний куточок. Це місце мого дзену. Приємні для мене дрібнички, кольори і правило «по можливості не чіпати мати». Тут я ніби крізь ілюмінатор спостерігаю за домашніми. Відокремлююсь від них. Насправді вистачає 10 хвилин, і вже хочеться повернутися в родину.

Найважливішим кроком до цієї внутрішньої рівноваги став самодозвіл на відпочинок. Прийняття того, що ти потребуєш піклування. Вміння бачити власні потреби і відкрито говорити про них. І, о диво, виявилось, що домашні просто не вміють читати думок... І сприймаються бажання матері абсолютно з розумінням і бажанням допомогти...

Здорова адекватна мати - центр добробуту родини. Здорова адекватна вчителька - центр обертання галактики.

І це емоційне здоров'я та адекватність залежать тільки від нас.

Просто необхідно це собі дозволити.

Оригинал

Освіта.ua
19.02.2020

Популярные блоги
Д. Коптило: реформаторы не виноваты, что изменений нет Далеко не Клопотенко, Супрун или Гриневич виноваты в том, что перемен к лучшему не происходит
В. Онацкий: репетиторство как альтернатива школе Бороться с репетиторством не стоит, но нужно улучшать образовательный процесс в школах
Олег Фасоля: на сколько же выросла зарплата учителя? Государство не может обеспечить уровень зарплаты, который должен соответствовать статусу педагога в обществе
А. Костюк: Польше нужны таланты, а Украине – нет? Система высшего образования Украины обречена продуцировать массовый образовательный продукт, а не уникальный
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев