Владимир Белый: о конкурсах на вакантные должности

Нужна независимая от руководителя процедура замещения вакантных должностей, а не конкурс

Владимир Белый: о конкурсах на вакантные должности

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Конкурси на вакантні посади: чи не можна так, щоб без скандалів?

НЕДОВІРА

Чи не щодня читаємо про скандальні випадки про «переможців» того чи іншого конкурсу на важливу державну посаду.

А попереду конкурси на посади директорів, які «... самі будуть підбирати «собі» команду однодумців». Ото буде галасу та «роботи» для журналістів. На всю «Іванівську» лунатиме.

Щоб кожен керівник будь-якого рівня не «перепризначав» чи то прямо, чи то завуальовано як начебто «відкритий» конкурс апарат служби чи робочий колектив «під себе», потрібна незалежна від керівника процедура заміщення вакантних посад, яку краще і не називати конкурсом. Головне - захистити її загальнодержавними нормами права та механізмом реалізації, важливою частиною якого має бути відомче/корпоративне право до накладання санкцій за спроби до порушень чи ігнорування змісту та вимог процедури.

ДОВІРА

Он французи, приміром, наскільки я знаю по освіті, на ВСІ вакансії у державі від вчителя/вихователя до директора та інспектора взяли за основу цифрову суму показників рівня професійності та доброчесності кандидатів (за потребою ще й кількість балів письмової роботи, що захищена від стороннього впливу) плюс бали для забезпечення передбаченого рівня соціальної протекції/захисту.

Переможцем стає той, у кого найбільше балів і, увага, керівник/заклад/громада отримують відтак у своє розпорядження НАЙКРАЩОГО.

А наші конкурсні комісії ще довго залишатимуться пшиковими потугами до просування справжньої демократії у суспільній діяльності, яка апріорі мала б виключати недоброчесність кандидатів на посади, чого поки жоден конкурс не показав. Вже не кажучи про підкріплення реальними індикаторами компетентності рівня вміти застосовувати формальні професійні знання. А тим паче – щоб на рівні нестандартного творчого розвитку технологій чи оргметодів.

І так у наших умовах буде доти, доки замість голосування «руками» система не перейде на формат чіткої процедури підрахунку суми балів за нормативно встановленими індикаторами професійності та доброчесності кандидатів у цифрових показниках. У кого найбільше - той і переможець.

Комісія має не вибирати «кращого» на її суб'єктивний погляд, а перевірити правдивість індикаторних показників та забезпечити за потреби незалежне і неупереджене тестування здібностей та рівня підготовленості кандидатів у відкритому для громади режимі спостереження за його перебігом

Оригинал

Освіта.ua
30.01.2019

Популярные блоги
О. Меркулова: почему министр не отстаивает диссертацию? Нет никакой логики в том, что человек готов легко отказаться от кандидатской степени
Г. Сищук: начинать реформы нужно не с учебников Начинать следует с пересмотра самой сущности: функции учителя, аспектов, ухудшающих эффективность его работы
Тамара Гориха Зерня: нужно признать положение дел Нужно признать, что онлайн обучение – это профанация, а три года онлайн – это три потерянных для школы года
И. Ликарчук: кому и для чего нужны измерения? Каждый учитель без дорогого общенационального измерения знает, какие пробелы в знаниях имеют ученики
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев