Ольга Халепа: увлажнитель воздуха вместо букета

Не ломайте общекультурные понятия, ведь на пустое место, как наглый вирус, заползет что-то новое

Ольга Халепа: увлажнитель воздуха вместо букета

Автор: Ольга Халепа, учитель, общественный деятель.

«А давайте, замість букету подаруємо вчителю зволожувач повітря, або новий віник, відро, стільчик … тощо. Букет же буде скоро у смітті, а відро таки не раз слугуватиме в класі». Ну, а чого ж все правильно, дорослі, це ж раціональність. Економія. Це ж ми отак вчимося жити по-новому.

«А давайте, чоловіки жінкам замість квітів будуть дарувати швабру, миючий засіб для туалету, ну на крайній випадок кільце копченої ковбаси»? Ну, а що, букет же зів’яне, а все решта ой як сильно знадобиться в житті. Та і звідки тому чоловіку чи хлопцю знати про квіти для жінки? У родині не навчили, а в школі вже ж від сьогодні почнемо жити по-новому: замість квітів економія, замість поваги раціональність… на зло усім вчителькам, виховаємо дітей по-іншому, по-сучасному.

Скільки ж коштує букет для вчителя: 15, 20, 100? А може, він просто дбайливо зібраний у власному садочку, на городі? Повірте, яка вже тут різниця! Дріботить першокласник на Свято Знань, ступає кокетливо юна дівчина, крокує старшокласник, а в руках же не просто квіти, в руках клубочиться незвіданими радісними подіями нетерплячий новий навчальний рік, там спить, затишно примостившись на пелюстках, сьогоднішнє свято і приховалася таємниця про те, кому ж віддасть свою прихильність школярик на святі? І точно так же, колись, буде приготований сокровенний букет для своєї бабусі, матері, дівчини. Бо ця поведінка на підсвідомості. Це глибоко всередині сформована пошана та любов, кохання та вдячність, що час від часу проявиться у вигляді презенту з нетривалого рослинного життя, який лише маленькою миттєвістю промайне у житті жінки , залишивши у душі спокій, натхнення, ніжний доторк рідної душі і велику віру в те, що живеш не даремно.

Вже звучать останні акорди шкільного свята, і кожен вчитель стоїть в очікуванні свого вчительського букету. Робить серйозний вигляд, нетерпляче переступає з ноги на ногу, розправляє одяг, поправляє зачіску, посміхається тим, хто поруч та непомітно зорить навкруги, хвилюється: «Чи принесуть мені букетик вдячності цього року?» І ось, нарешті, прийде той момент, коли засіяють очі вчителя, радіючи барвистому подарунку, який тицяють учні під ніс, розсипаючи перестиглий пилок на шкіру, і з посмішкою дзвенять своєму наставнику, як і багато років до того: «Це Вам! Зі святом!» І раптом від душі відлягає тривога: «Згадали. Подякували. Не дарма усе, не дарма».

Десятки букетів можна купити самостійно, замовити квітникареві і заповнити першовересневі класи осінніми барвами, але серед усіх не буде їх: потріпаних дитячою нетерплячою рукою жоржин чи айстр, кущиків запашних чорнобривців чи красиво оформлених троянд. Не буде серед них його – найріднішого: Букету для свого вчителя. Сиплються пелюстки на нову сукню, шарудять в руках пакувальні пакетики, б’є у носа суміш рослинних ароматів і квітне посмішка на обличчі педагога, адже несе вчитель у цей день до класу не відро, не зволожувач повітря, а любов та вдячність своїх учнів, яку завтра вони вмітимуть дарувати іншим, бо вже навчаться це робити тут, у рідній школі.

Немає в людства кращого подарунку , ніж любов та квіти. Які б часи та події не вирували навколо, та є речі, які залишаються вічними. Квіти та любов – вони незмінні. Не відбирайте в дітей цінності, не ламайте загальнокультурні поняття. Адже на порожнє місце, як нахабний вірус, заповзе щось нове, та чи сподобається воно вам?

А можна жити і по-новому і, врешті-решт, не буде тої вчительської тривожно-хвилюючої миті очікування, і ми всього лише опустимо очі і толерантно промовчимо, та не забувайте, що з нами ваші діти лише мить, лише маленьку життєву мить, за яку можуть взяти для себе все найкраще, що ми даємо, а можуть і не взяти, розгубитися від недосконалості дорослих поглядів.

Не заважайте, дорослі, не треба. Просто не чіпайте те, що має мірятися не ціною, а цінністю, щоб в майбутньому подарунки для вас оцінювалися не сумою грошей, а кількістю щирої душевної теплоти ваших рідних дітей.

Оригинал

Освіта.ua
27.08.2018

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Анна
Дуже мудра стаття! Дякую Вам за такі гарні , добрі слова про любов і квіти, про Учителя!
Мура
Красивая статья, приятно читать, как стихи! Но в последнее время все букеты на 1 сентября доставались только классному руководителю и завучам с директором, и они так уже привыкли к этим " веникам", что радости не много.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!