Автор: Светлана Вовк, преподаватель.
Нинішня вступна кампанія продемонструвала, що система державного замовлення підготовки кадрів з вищою освітою збанкрутувала. Вона давно не виконує своє завдання, оскільки:
1) є успадкованою від давно зниклого держустрою і характерного для нього перерозподілу ресурсів;
2) не відповідає затребуваним у нинішньому суспільстві кваліфікаціям та перспективам зміни структури економіки;
3) є основою для підтримки різного роду токсичних мереж, корупціонерів, які розтлівають і вкорінюють непродуктивні поведінкові патерни та аномію у суспільстві.
Щорічні мікрозміни, генеровані Міністерство освіти і науки України жодним чином не покращують, а тільки погіршують ситуацію. Погодьтеся, що абсурдним є державне замовлення на спеціаліста, який у якості абітурієнта подолав порогові значення рівня знань, що вважаються мінімальними. Очевидно, що ми маємо справу з нецільовим використанням дефіцитних держкоштів, оскільки такий майбутній фахівець вже втратив, або взагалі не мав мотивацію до навчання.
Але одночасно і давно постала проблема збереження потенціалу вищої освіти, зоркема, у регіонах.
Закономірно, що зменшення фінансування призвело до катастрофічного стану із забезпеченням навантаження викладачів та скритого, але страшного процесу їх масового звільнення.
Що робити у цій ситуації?
По-перше, варто розпочати суспільне обговорення потреби зміни системи державного замовлення. Вважаю, що варто взагалі вести мову про нову систему фінансування вищої освіти, в якому держзамовлення є лише частиною фінансування державою потреб забезпечення розвитку вищої освіти. Таке обговорення варто розпочати із залученням окрім МОН Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство фінансів України та інших ЦОВВ - МО, МОЗ, МІ, та інші, а також @Комітет з питань науки і освіти для створення необхідного законодавчого та нормативного забезпечення.
Саме на провідні ЦОВВ має покладатися завдання оцінки рівня забезпеченості фахівцями нині та перспективної потреби у них. Нинішню Методику складання середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці варто переглянути, оскільки протягом п'яти років її застосування ситуація на ринку праці не покращилася щодо забезпечення роботою осіб, які отримали вищу освіту. Текст методики див. тут http://www.me.gov.ua/Documents/Download…
Крім того, самі дані цього прогнозу мають бути максимально доступними для суспільства, тобто оприлюдненими, а не так як зараз - подаватися лише ЦОВВ, ОДА та науковим установам за переліком, або за зверненнями про інформацію (див., наприклад https://dostup.detector.media/…/res…/49656/attach/7/2016.pdf).
По-друге, варто зробити інвентаризацію ресурсів, які має в розпорядженні система вищої освіти, зокрема кадровий потенціал та майно у вигляді відповідних реєстрів.
По-третє, варто виділити декільна об'єктів фінансування, зокрема:
1) отримання кваліфікації громадянами, тобто власне держзамовлення;
2) підтримка та розвиток інфраструктури, тобто фінансування вишів, зокрема регіональних;
3) збереження та розвиток кадрового потенціалу у вигляді грошових компенсацій та соціальних гарантій викладачам.
Таким чином, можна буде спробувати вирішити декілька проблем:
1) стимулювання мотивації до навчання;
2) збереження регіональних вишів;
3) пом'якшення наслідків зниження попиту на працю викладачів.
При цьому підтримую пропозицію Ірина Єгорченко щодо впровадження грантів на навчання, що у повній, або частковій мірі компенсують його вартість.
Щодо збереження регіональних вишів, то мають бути розроблені і прийняті стратегічні документи (плани), в яких визначаються і встановлюються пріоритети та умови державної підтримки з чіткими цілями, завданнями, якісними і кількісними показниками та іншими критеріями.
Проблему незатребуваності і безробіття викладачів з критичних для структури економіки спеціальностей можна також вирішити шляхом надання стипендій/компенсацій на час своєрідного "простою". Його можна використати для підвищення кваліфікації, написання навчальної літератури, створення відеокурсів та інших продуктивних напрямках.
Крім того, враховуючи великий обсяг нерухомості, що мають виші, доцільно її використовувати для поліпшення житлових умов викладачів та науковців, а також створювати на їхній основі інноваційні центри.
Загалом, будь-який наявний ресурс бюджетних коштів можна використати ефективніше, ніж є зараз.
Для цього варто змінити пріоритети, критерії та рамки фінансування у відповідності до реального стану країни, а також за рахунок впровадження системи контролю та фінансового менеджменту.
Давно на часі.
Оригинал
