А. Сененко: нет у нас запроса на физиков - нет и спроса

Люди видят приоритеты государства, тенденции рынка и бизнеса, который не вырос из штанишек «купи-продай»

А. Сененко: нет у нас запроса на физиков - нет и спроса

Автор: Антон Сененко, старший научный сотрудник Института физики НАН Украины, кандидат физико-математических наук.

Нещодавно пощастило за філіжанкою кави послухати розмову кількох керівників великих і одного дууууже великого підприємств легкої промисловості.

Вони занепокоєні трудовою еміграцією кваліфікованого робочого персоналу в Європу.

Я спробував «заспокоїти» їх тим, що нині так зараз всюди (окрім, звісно, Верховної ради), і в науці теж, однак вони слушно зауважили, що наслідки катастрофічного відтоку наукових кадрів Україна відчує років за 5, а електриків, сантехніків чи швачок - не вистачає вже сьогодні.

(До речі, за чутками, підприємство одного олігарха, аби не втратити персонал, підняло зарплатню чи не вдвічі. Однак є нюанс: підприємство з держбюджету отримує багатомільйонні... навіть багатосотмільйонні дотації. Але ж то чутки і то не точно.

Так от.

Нині я Вам покажу, що гарантовано гепне по Україні, навіть якщо вона схаменеться і почне ефективно зупиняти (ні, не забороною виїзду) відтік інтелекту деінде.

Оце дані по кількості заяв на вступ до закладів вищої освіти.

На філології та праві хоче навчатися по 60 тисяч осіб - всього 120 тисяч абітурієнтів.

На економіці, психології, журналістиці, туризмі - десь по 20 тисяч.

Це ще 80.

Менеджмент - 36 тисяч.

Маркетинг - ще 15 тисяч.

Про що говорять ці цифри?

Та ні про що, допоки ми не глянемо на спеціальності, що є корисними для реального сектору економіки, оборони, науки, інновацій, інженерії тощо.

Біологія - 5 тисяч.

Хімія - 1,5 тисячі.

Науки про землю - 833 особи.

Фізика і астрономія - 764 відчайдухи.

Прикладна фізика і наноматеріали (ага, нанотехнології типу) - 924 людини.

Математика - 1,2 тисячі.

Матеріалознавство (ага, залізяччі всяке і броня) - 371 особа.

Суднобудування - 152 людини (!)

Авіація, ракети, космос - 705 людей.

Металургія (знову ж, танчікі) - 333.

Енергетичне машинобудування - 445.

Атомна енергетика - 221 (угу, це при тому, що нам ще блоки добудовувати).

Теплоенергетика - 764.

Я підкреслю.

Це статистика БАЖАННЯ вступити.

Тобто абітурієнти чітко говорять - ми не хочемо туди, де реальні хімреакції, вольти-ампери, гранецентровані решітки і сингонії, кварки і чорні діри, нейтрони та мегавати енергії.

Ми хочемо до туристів, до побалакати, до порекламувати, до порозподіляти, до покерувати, до поюриспрудентити.

Секундочку, я НЕ кажу, що популярні спеціальності неважливі.

Країні потрібні компетентні маркетологи, менеджери, економісти та правники.

Так само, як тактичні ракети, корпуси реакторів, системи теплопостачання та енергозабезпечення, нові родовища нафти та газу тощо.

Але стільки економістів, правників та філологів? 

Парадоксально, але в аспекті подальшої наукової діяльності найпопулярнішими виявилися спеціальності, які не продукують визнаного світом доробку (практично відсутні публікації в рецензованих наукових журналах), продукують величезну кількість докторів та кандидатів наук, діяльність та відкриття яких чомусь жодним чином не впливають на розвиток країни.

Ці ж спеціальності мають реальні проблеми із працевлаштуванням, але люди вперто бажають витратити 5-6 років в нікуди.

Вони геть з глузду з'їхали?

Ні.

І тут я погоджуюсь з Семеном Єсилевським - більшості з цих осіб, насправді, потрібен просто документ про вищу освіту.

Бо дивимось на всі предмети, пов'язані з IT-сферою, де ти маєш змогу реально щось корисне робити і не помирати з голоду - ажіотаж.

Бо в майбутньому - аутсорс, гроші і все таке.

(Я дуже радий за комп'ютерні науки. Це таки остання сфера в країні, де ти своїми мізками можеш заробляти).

Люди - не ідіоти і розуміють, що, прямуючи на фізика, авіатора чи металурга - вони прирікають себе як не на злидні, то на дуже непросте існування.

Ще й вчитися реально треба.

І дисертацію не купиш.

Люди бачать пріоритети держави, тенденції ринку та примхи бізнесу, який досі в більшості не виріс зі штанців «придбай-продай» і жодні реляції чиновників їх не заспокоять.

Так, правильно, ринок все відрегулює.

Немає у держави та бізнесу запиту на математиків та енергетиків?

Немає й попиту з боку абітурієнтів.

Чи це страшно?

Ні, це буде страшно тоді, коли притомні українські еліти (якщо такі з'являться) почнуть розвивати не куребудування, а підприємства з наукомісткими технологіями.

Отоді голівонька буде дуже боліти у керівників держави.

Бо викладацький склад з природничих кафедр звільнятимуть, по факту, вже сьогодні. Нащо ж викладачі, у яких нікому вчитися?

Сюрреалізм, чесно слово.

Сподіваюся, колись українські університети припинять бути закладами з продажу дипломів у розстрочку і стануть справжніми осередками знань.

P.S. І так, зрештою, передбачаю, що ми імпортуватимемо ядерних фізиків за шалені гроші, а власні стануть на вагу золота. То нащо ж втрачати потенціал нині? А, забув... куребудування ж.

P.S. 2. Дякую Олександрові Співаковському за акцентування уваги та Міністерству освіти і науки за надану інформацію.

Оригинал

Освіта.ua
25.07.2018

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!