Н. Глазунова: комментарии в стиле «вот раньше дети были»

Учителя раньше уважали: Союз всех уважал, кому не платил деньги, и чем больше не платил, тем больше уважал

Н. Глазунова: комментарии в стиле «вот раньше дети были»

Автор: Наталья Глазунова, журналист.

Читаю коментарі в стилі «от раніш діти були»: іноді ігнорю, іноді тролю, а злість накопичується. Найцікавіше, що це пишуть зазвичай молоді люди, які оте «раніш» бачили хіба в пелюшках або в постах «Однокласніков». «Сучасні дітки не такі, ти їм на уроці про добре й вічне, а вони в смартфони уткнулись і нічого не слухають…»

Та ясне діло, от у наш час смартфонів не було: сиділи в карти різались, кишенькові шашки-шахи, нарди, ще були крапочки-танчики, морський бій… ой, багато чого було. А ще книжки нешкільної літератури на коліна клали та робили вигляд, що слухаєм «про добре й вічне».

Сучасні діти нечемні й матюкаються. Що є, то є, от у наш час, особливо в периферійних школах, де відсотків 90 батьків були робітниками заводів-фабрик та будівництв, всі учні були вкрай чемними та спілкувалися лише мовою тургенєвських жінок.

О жах! Сучасні діти по підворотнях курять! Це дійсно жах. Свого часу у нас двох «йолопів» з піонерів виключили, бо курили… під пам’ятником Леніна, а от якби повиключали всіх, хто курив під кочегаркою, то піонерська організація зруйнувалась би ще до перебудови.

Сучасні батьки не займаються своїми дітьми. Також правда. От раніш, коли декретна відпустка була 2 місяці (на початку 80-х - рік), а далі дітей забирала система, тоді батьки займались-презаймались. Як зараз пам’ятаю: прийшов додому: «Щоденник на стіл». Двійок-записів нема – значить, по шиям не отримаєш. «Уроки зробив?» «Угу». Все, позаймались. Були ще й більш прискіпливі, які з поважним виглядом відкривали зошит на перевірку, зазвичай така перевірка обмежувалася наявністю запису «число, домашня робота». Дуже активно нові теми та пропущений матеріал пояснювали батьки, що працювали у другу зміну. Отак прийдуть серед ночі і одразу ж починають пояснювати…

Батьки реально боялися школи. Що було, те було. Мобілок не існувало, дзвонили на роботу. Скарга вчителя на дитину була приводом як мінімум «пісочки» перед трудовим колективом, а могли й прогресивки позбавити. Але вчителі таким не грішили, бо до колективного поріцанія швидко з’являвся імунітет, а за втрачені гроші по шиям міг отримати не лише винуватець, але й сам вчитель (десь в підворотні без свідків)…

А от вчителя раніш таки поважали. Союз всіх поважав, кому не платив гроші, і чим більше не платив, тим більше поважав.

Зрештою, всім, хто так ідеалізує оте «от раніш», зовсім не складно поексперементувати. Я навіть не пропоную відмовитись від всіх надбавок та доплат, класне керівництво не 20%, а 1,5%. Я пропоную відкласти гаджети, друковані зошити, самостійно підготувати наочності без ксероксів, принтерів… Частину уроків проводити на вулиці, та бодай у шкільному дворі. Крім відчитаних годин сісти й індивідуально попрацювати з тими, хто відстає, не розуміє (безкоштовно, звісно). Провести КВК, дискотеку чи «капуснік» бодай двічі на тиждень, але не під час уроків, а по завершенні, і підготовка до заходів так само не за рахунок уроків. Допоможіть дітям з виготовленням костюмів, оформленням кабінету чи зали, але знову ж без «здайте гроші», разом, своїми ручками. Не забудьте зранку навідатись до учня, який прогулює школу і за руку привести його на урок. На вихідні сходіть з дітьми в похід з ночівлею. Кілька місяців такої роботи - і діти вас заповажають, як і «раніш».

Оригинал

Освіта.ua
17.04.2018

Популярные блоги
Т. Ефимова: как школа убивает мотивацию у детей Почему в школе до сих пор снижают оценки за отступления, неправильную запись и цвет рисунка
Е. Бобкова: участие в олимпиаде не должно быть принудительным Жизнь и здоровье детей и учителей являются высшей ценностью, чем результат олимпиад
И. Ликарчук: олимпиады - традиция совковой системы Ни одним законом или нормативным документом обязательность участия каждой школы в олимпиадах не предусмотрена
О. Украинец: ЗНО по литературе точно не нужное Школьная программа предусматривает чтение текстов и биографий, а не изучение литературы, и это разные вещи
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Ulitta Marcovna
Поради людини,далекої від шкільних реалій сьогодення: навідайтесь до учня додому зранку- а в цей час з іншими 30-ма ви будете сидіти? А реакція батьків на неочікуваний візит? Зробіть ручками- а чим же ще виготовляється все,навіть якщо і роздруковане? Ночівля з класом - батьки перші закидають камінням, з теперішніми дітьми,яким все дозволено- це нецікаво їм,хіба що як нагода щось втнути чи познущатись над слабшими. Пишете брєд...
Учитель
Спасибо! Посмеялась. Местами действительно смешно. Только справедливости ради хочу уточнить некоторые детали. Всю жизнь работаю учителем. И при Союзе тоже работала. И, верите, всю жизнь получала гроши. И при Союзе , и при незалежности. Т.е. зарплата в принципе не изменилась.Ты - всегда нищий. Хоть ты делаешь плакаты вручную, хоть на компьютере. А вот изгоями, бездельниками и идиотами мы стали только последние 10 лет. Может это кому-то нужно? Советую подумать в этом направлении.
Катерина
Ви кажете "шановна" пані Глазунова, що Союз всіх поважав, кому не платив гроші, і чим більше не платив, тим більше поважав. А зараз, напевно, держава платить учителю таку величезну зарплатню, що поважати його немає за що. Навпаки, треба цькувати, принижувати, як робите це ви і вам подібні. Дуже часто саме журналісти та ЗМІ ллють помиї на працівників освіти, налаштовують суспільство проти них. Ви пропонуєте вчителям готуватись до уроків відклавши гаджети, ксерокси, принтери? А сама ви, шкрябаючи свої "глибокодумні" дописи, не користуєтеся хіба сучасними комунікаціями? Гусячим пером, напевно, пишете? І, звичайно ж, задарма, так би мовити ", на голому ентузіазмі працюєте 24 години на добу. То проведіть же, як "журналіст-професіонал" журналістське розслідування. Зайдіть у магазин і попросіть дати вам безкоштовно хлібину чи в перукарню підіть, щоб зачіску зробити задарма, або таксисту скажіть,що будете його поважати, якщо він вас довезе додому просто так. Впевнена, що почуєте багато "приємних" слів, на які ви, безумовно, заслуговуєте, а може ще й, як ви висловлюєтесь, "по шиям отримаєте". Зате, як вас усі заповажають!