Наталья Борисенко: честность нечестности дороже

Почему учителя ведут себя «моя хата с краю», ведь каждый имеет немалое влияние на формирование личности

Наталья Борисенко: честность нечестности дороже

Автор: Наталья Борисенко, преподаватель украинского языка и литературы ГУЗ «РЦПО швейного производства и сферы услуг Харьковской области».

Сьогодні піднімається багато проблемних питань щодо освіти: глобальних і дрібних, про програми та виховання, про компетентності та культуру, про вчителів та учнів. Безліч питань. І вирішувати їх треба, ніхто й не сперечається.

Але як на мене, то основне – це нечесність в освіті. А навчання починається ж ще до школи. Спочатку батьки думають, що дитина ще маленька – цього не розуміє, це зарано, це не потрібно. А дитина вже чує і запам’ятовує. І погані слова, і байдужість, і проблеми, від яких відмахнулись дорослі, мовляв, то дрібниці. Нечесно. Дитина виросте, все зрозуміє і прийме рішення, якою людиною бути? Прийме. Але яке?

А потім інші дорослі, тепер вже вчителі, чомусь поводяться «моя хата скраю». Невже не усвідомлюють, що учень не просто прийшов-повчився-пішов. Невже не розуміють, що кожен з нас, вчителів, має неабиякий вплив на формування особистості учня? Нечесно. Грубе слово, несправедлива оцінка, образа, різке зауваження, оціночне судження – та кожне слово може стати вирішальним.

Нечесність в освіті – це несправедливість, неповага, шаблони, подвійні стандарти, плагіат, невідповідність часу і далі ще.

Нечесність в освіті – це вражаюче явище, страшне своїми наслідками.

Студент, майбутній вчитель, погано вчився чи не вчився? Це нечесно по відношенню до майбутніх учнів.

Учитель не проводить урок, неякісно проводить урок, не знає свого предмету, не володіє сучасними методами та технологіями, не вміє «користуватись комп’ютером»? Це нечесно по відношенню до учнів. Як від них можна вимагати виконання домашніх завдань чи взагалі вимог, якщо сам вчитель подає приклад невчення та бездіяльності?

Ставиться оцінка на уроці, а то й за семестр, тому що учень погано поводився? Це нечесно по відношенню до учня. Бо оцінка тільки за знання, вміння, навички.

Чому учні втрачають мотивацію до навчання? Цьому є не одна причина. Але нечесність - одна з них. Як же часто учню ставиться клеймо. «Двійочник», «середнячок» і навіть «відмінник». Якщо наприклад, заклеймили «двійочником», то все, учень може розраховувати максимум на 4 бали, хіба з фізкультури вище. Відповів прекрасно на якомусь уроці, то - списав, підгледів, випадковість. Ну, добре, буде сьогодні тобі…7. Але в семестрі ні-ні – тільки 4.

А «відмінник» раптом погано відповів, щось недовиконав, то…погано почувався, випадковість. Нечесно. І маємо на виході «відмінника» без знань, вмінь і навичок. І «двійочника» з нерозкритими чи навіть непоміченими здібностями. І обох без мотивації. Ні, гірше. З недовірою до освіти. Недовірою, яку вони потім в якості батьків передадуть своїм дітям.

Учитель ставить комусь високу оцінку за списаний з інтернету твір. А учню, що висловив свої міркування (нехай із помилками, але - сам, своє, мислив і аргументував), коли особисто вчитель не згоден із тими думками, оцінка нижче. Що оцінюється? Нечесно.

Влаштовуються всілякі заходи, предметні чи виховні. Вимагається присутність усіх учнів. Нечесно. Чому ж усім і кожному має подобатися одне і те ж? Дорослим усім подобається один і той же фільм, одна і та ж музика? Ні. То й учням також. Один на концерт хоче, інший - книгу почитати, а хтось – так – пограти у футбол чи щось іще.

Форма? Вимоги до одягу чи зовнішності? Нечесно. З одного боку, ми говоримо про різнобічно розвинену особистість. А це ж, зокрема, й естетична компетентність. З іншого боку, говоримо про етику. То яка то етика, коли привселюдно робиться зауваження щодо зовнішності? Нечесно.

Цей список можна продовжувати й далі. Та годі.

А вихід який? Думаю, що простий, але й складний. Ой, який складний, бо треба виходити багатьом дорослим із своєї «зони комфорту» та просто бути чесними. Перед собою та учнями. Перед сьогоднішнім і майбутнім. І починати з себе. Вчитися, відкритися реальності та змінам, визнавати свої помилки та виправляти їх, повернутись обличчям до наших дітей-учнів і не забувати, що вони – наше сьогодні й завтра. Давайте будемо чесними, бо нечесність нам вже дорого обходиться.

Освіта.ua
10.01.2018

Популярные блоги
И. Ликарчук: кому и для чего нужны измерения? Каждый учитель без дорогого общенационального измерения знает, какие пробелы в знаниях имеют ученики
В. Онацкий: что делать с учителями-пенсионерами Если учитель достиг пенсионного возраста, то это вовсе не означает, что он не является современным
А. Истер: поиск оптимального формата НМТ-2023 Обязательным для выпускников должно быть тестирование и по истории Украины, и по математике
Александр Мирошниченко: обучение – это не пытки В Украине ребенок без таланта к математике полноценным человеком не считается
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Гість
Погоджуюсь із кожним словом! Браво! Давайте починати зміни з себе, а не тільки критикувати все й усих.