В. Белый: локомотивы правды образовательной жизни

Фейсбук, профессиональные заседания и неконференции - три локомотива образовательной жизни

В. Белый: локомотивы правды образовательной жизни

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Проблема

Дуже часто ми стає свідками наступної ситуації.

- Скажи, що відбувається?
- Зараз я тобі все поясню.
- Не треба нічого мені пояснювати. Я сам можу пояснити, що завгодно. Ти мені просто скажи, ЩО та з КИМ сталося.

Ми, пересічні люди, які далекі від центрів прийняття рішень, чи не найбільше переймаємося проблемою ПРАВДИ життя. Недарма, бо з цим у нашій українській суспільно-політичній традиції складно.

Навіть під час футбольного матчу наші «коментатори» замість сипати прізвищами гравців, котрі найчастіше діють у нас перед очима у вигляді маленьких фігурок, чи не весь час розповідають про що завгодно, але не виконує своєї прямої функції – прямо коментувати конкретні епізоди матчу.

В інших сферах ще гірше.

Освіта

  • Першим локомотивом правди життя у нас став Фейсбук.

До людини, котра має що людям повідомити, завдяки цій соціальній електронній мережі дослуховуються тисячі, а подеколи й мільйони (мова про тих, хто вільно володіє англійською) колег та беруть її професійні знання до дії сотні педагогічних колективів.

Цей локомотив правди життя є найбільш продуктивним, бо кожен творчо-конструктивний чи аналітично-критичний автор фейсбучного посту має широку підтримку тих, хто внутрішньо поділяє його думки чи інформацію.

  • Другим локомотивом нібито правди життя є різноманітні професійно-профільні засідання.

Ефективність цієї «машини» досить низька, бо охоплює від десятків до кількох сотень осіб, серед яких більшість не поділяє думок та інформації спікерів засідання, адже наживо знає, що чи не кожен з них думає одне, говорить друге, а робить третє.

  • Третім локомотивом є різні зібрання на кшталт конференцій, що не конференції.

Тут з ефективністю може бути помітно краще, ніж у результаті стандартних для нас засідань. А може й не бути, бо на цих креативно-нестандартних зустрічах непересічних спікерів з небайдужими щодо своєї справи освітянами панує атмосфера кайфу. А потім наступає звична домашня рутина, і далеко не кожен отримує можливості, сприятливі для реалізації свого нового піднесеного стану у новоякісне перетворення.

Оригинал

Освіта.ua
19.07.2017

Популярные блоги
А. Заможская: я боюсь уроков трудового обучения Есть страны, где дети на трудовое обучение записываются в очередь, потому что там учат тому, что им интересно
Александр Мирошниченко: раздумия с табелем в руках Роль школы стала совсем непонятной в этом мировоззренческом хаосе дистанционного обучения
И. Ликарчук: эпидемия «выпускных» в детском саду Их породили экзальтированные мамаши при поддержке безответственных работников детсадов
Ю. Полонская: как нивелировать «плюсы» школьной автономии Почему статью о 175 днях учебного года начали выполнять только в этом году, да и то далеко не все регионы?
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев