В. Белый: пороговый балл или что на чаше весов?

Количество слабых студентов снижает качественный уровень подготовки во всех университетах

В. Белый: пороговый балл или что на чаше весов?

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Проблема

Шкільні вчителі та університетські викладачі знають, що є учні, які беруться за задачу чи вправу, а потім звіряються, чи правильно вони справилися, а є й такі, котрі прагнуть наперед взнати відповідь, щоб під неї підігнати рішення, хай воно й ніяк до неї не «ліпиться».

Подібне останньому відбувалося останні два роки поспіль, коли почали визначати прохідний поріг ЗНО для вступу до ВНЗ III-IV рівня: увага більшості членів комісії була прикута до кількості абітурієнтів, які не долають поріг «здав/не здав» і намагалися його зробити якомога меншим.

Дійшло до того, що цей поріг став співпадати з порогом випадкового вибору, тобто тієї точки вірогідності, яку можна досягти випадковим чином – ставити відповіді навмання, навіть не читаючи питання тесту. У результаті, приміром, минулого року до ВНЗ III-IV рівня було зараховано 253 тис. студентів, а всього випускників 11-х класів було 229 тисяч.

Цього року попри зменшення кількості випускників 11-х класів до 211 тисяч ВНЗ III-IV рівня знову роблять заявку на 253 тисячі місць. Відтак знову на комісію чекає задача з наперед відомою «відповіддю».

У чому ж тут власне проблема?

Вона має багато виразників. Наголошу лише на трьох, які мають для майбутнього країни стратегічне значення.

  • По-перше, велика кількість слабких студентів автоматично знижує якісний рівень підготовки у фактично у всіх студентських групах і чи не на всіх факультетах, навіть наших ТОП-університетів. Дійшло до того, що за кордоном припинили визнавати дипломи наших, навіть медичних університетів.
  • По-друге, наша система професійно-технічно-сервісної освіти з підготовки кваліфікованих робітників/працівників базового рівня доведена до стану стагнації, бо у ній навчається не у рази, а на порядок менше молоді, ніж у ВНЗ. Такого «банкету інтелектуальності» не має молодь у жодній країні «золотого мільярду».
  • По-третє, система суспільної зовнішньої мотивації до наполегливого навчання у старших класах школи/ліцею фактично втратила ознаки існування. Спочатку на її руйнацію працювала платна освіта з випробуваннями у формі співбесіди, а потім додалися корупційно-кланові тіньові впливи на перебіг вступних екзаменів у самих ВНЗ.

Із запровадженням ЗНО ситуація набула ознак покращення, але стимул до старанного навчання абітурієнтів ВНЗ як фундаменту для освоєння більш складних ніж шкільні програми вищої школи став нівелюватися низькими вступними вимогами. Входження до студентської спільноти великої кількості слабких випускників школи призвів до зниження вимог вже до студентів. Коло замкнулося – на ринку праці дефіцит кваліфікованих кадрів як у сегменті рядових працівників, так і вищого освітньо-професійного рівня.

Правильна відповідь

Вона знаходиться у тій функції, яка спонукала б як регіональні предметні експертні комісії, так і комісію по визначенню прохідного порогу «здав/не здав» аргументовано визначити ТАКУ мінімальну кількість балів вступного завдання, ЯКА гарантовано встановлює мінімально здатного до освоєння програм вищої школи абітурієнта.

І ці комісії мають діяти, не озираючись на кількість тих абітурієнтів поточного року, яким випадає піти або відразу на ринок праці, або після навчання у ПТУ чи професійному коледжі.

Запобіжник

Ним має стати відповідальна робота комісії у контексті її суспільно-державної місії як засобу сприяння якісній організації діяльності взаємопов’язаних між собою різних сегментів та рівнів освіти.

Я, виходячи з досвіду двох попередніх років та думаючи наперед, пропонував взимку Громадській раді МОН виступити з ініціативою до введення у правила роботи комісії УЦОЯО заборону на голосування пропозицій прохідного балу на рівні випадкового вибору (ПРОТОКОЛ №18 Розширеного засідання Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України. м. Київ, 20 лютого 2017 р. Питання № 2 - впровадження нормативного запобіжника до встановлення прохідного балу ЗНО «здав/не здав» на рівні порогу сліпого вгадування з боку абітурієнтів ВНЗ).

Ініціатива навіть до такої більш ніж очевидної застороги не була підтримана.

Схоже, що залишається сподіватися лише на «сильну волю» більшості членів комісії як людей зі стратегічно-відповідальною позицією щодо майбутнього системи освіти молодої української держави. Як держави демократично зорієнтованої, тобто здатної позбутися пут вузько-кланових інтересів тіньових кіл.

Очікування

На ефективність діяльності освітньої системи процедура визначення рівня освіченості особи після закінчення нею навчання апріорі не може не бути впливовою. Що нижчий поріг «здав/не здав» при вступі до ВНЗ, то вищий рівень ризику до існування неефективних закладів вищої освіти та неякісної освіти в цілому. Причина у тім, що завжди існує вплив якості університетського середовища на мотивацію навчання у старшокласників. Називається зовнішня мотивація: право на освіту передбачає ще й обов’язок та відповідальність.

Не є секретом, що існують такі спеціальності, на які здатні підготувати лише поодинокі університети світу. Далі, є такі, що лише декілька університетів країни (часто столичні) можуть тому реально навчити. І наостанок, є багато спеціальностей, якісну підготовку яких здатні забезпечити або десятки потужних регіональних університетів, або стільки ж вузькопрофільних авторитетних у своєму сегменті інститутів, ... АЛЕ ж не мова про використання народних грошей, приміром, для того, щоб у декількох «університетах» обласного центра готувати «економістів», які потім будуть працювати касирами, або «психологів», котрі працюватимуть нянями у дитсадку і т. ін. - ряд існуючого у нас зараз нецільового використання бюджетних коштів.

Я до того, що у цьогорічній комісії з визначення порогового балу спільнота вже бачить членів, котрі голосуватимуть не на користь системи освіти як державно-національного КОМПЛЕКСУ, а «тягтимуть ковдру» заради меркантильних інтересів локальних груп.

У той же час хочеться, щоб такі передчуття виявилися помилковими. Підставою для таких сподівань можуть стати коментарі до посту від членів комісії цього року.

І вже досить скоро життя покаже, ЧОГО більше покладуть на «шальки терезів» порогового балу окремі члени комісії: адекватні програмам вищої освіти «гирьки» вимог чи таку їх «вагу», для якої достатньо і вгадування?

Оригинал

Освіта.ua
29.05.2017

Популярные блоги
А. Заможская: я боюсь уроков трудового обучения Есть страны, где дети на трудовое обучение записываются в очередь, потому что там учат тому, что им интересно
Александр Мирошниченко: раздумия с табелем в руках Роль школы стала совсем непонятной в этом мировоззренческом хаосе дистанционного обучения
И. Ликарчук: эпидемия «выпускных» в детском саду Их породили экзальтированные мамаши при поддержке безответственных работников детсадов
Ю. Полонская: как нивелировать «плюсы» школьной автономии Почему статью о 175 днях учебного года начали выполнять только в этом году, да и то далеко не все регионы?
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев