![]() |
Наш среднестатистический учитель «не научил» до уровня нашего вуза только одного ученика |
Владимир Белый: ЗНО и «плохая» школа
Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.
Не встигло розпочатися ЗНО, як залунали відомі нам штампи про те, що школа нічому не вчить, окрім списування, що без репетиторів та он-лайн курсів взагалі був би суцільний морок і тому подібне.
Проблема
Шановні, не треба проблеми хворої голови переносити на достатньо здорову.
Зрозуміло, що якість діяльності наших українських шкільних педагогів-практиків поки не є масовим зразком для світу, але й ніяк не гірша за всіх і точно не пасе задніх. Починаючи з очікувань тих українських школярів/батьків, які прагнуть вчитися по-справжньому і мають волю, щоб те робити.
Так, проблема якості освіти є, але вона стосується тих старшокласників (і не тільки), котрі не бажають вчитися.
Корінь її у форматі, який пропонується практично всім дітям шкільного віку. Маю на увазі, що природа не передбачає такого, щоб у ВСІХ учнів переважав академічний тип інтелекту. Вона зробила, робить і буде робити так, щоб люди були різні. За типом інтелекту також.
У нас же щодо цього тотальне ігнорування – у нації досі не має державно-системної мережі закладів по-справжньому профільного навчання старшокласників. Ми на відміну від світу змушуємо всіх старшокласників пройти вивчення 22-х обов’язкових предметів у академічно-науковому форматі. У той час, коли закордонні ліцеїсти зосереджуються протягом трьох років на вивченні основ з 4-5 профільних предмета та стільки ж загальноосвітніх.
Інформація
Але ж проти природи не попреш. Людської зокрема. Комусь не дано бути академістом за родом своєї дорослої діяльності, але батькам хочеться. Та й університети обіцяють, що все буде добре: тільки ходи на заняття - і диплом у тебе в кишені. Зрозуміло, ЯКИЙ за таких обставин у школяра рівень мотивації до того, щоб наполегливо вчитися.
Тим не менше, попри несприятливу для якості освіти структуру, зміст та рівень зовнішньої мотивації українські вчителі та учні щорічно мають наступні показники:
- від 40 до 60% учасників ЗНО мають 150 балів і вище. За кількістю осіб це більше, ніж для багатьох країн їхня загальна кількість учнів випускного року.
- середній бал ЗНО випускників 2016 року, які готувалися з репетитором, котрий не був їхнім вчителем, склав – 151,9 бала, у тих учнів, які готувалися, опираючись на он-лайн курси – 147,5, а у тих, хто готувався під час уроків (УВАГА!) – 153 бали.
Шановні, не варто сліпо і до кінця вірити всьому, що «пишуть на парканах», себто подають у мас-медіа.
Задача
Чи ж навчиться суспільство розрізняти, де корінь правди життя (ставлення до навчання самих учнів), а де гарненько піднесена брехня (поки у нас школа погана, треба відкрити двері до університету для всіх її випускників, а там вони підтягнуться).
При цьому й так наш прохідний поріг «здав/не здав) під тиском університетської спільноти утримується державою таким, що відсівається лише десь 10% всіх учасників ЗНО.
Відомо, що на одного українського вчителя припадає в середньому 10 учнів. Це означає, що середньостатистичний наш вчитель має лише одного учня, якого «не навчив» до рівня нашого ВНЗ, але все одно він щораз отримує від розгніваного суспільства «в хвіст і в гриву» плюс ярлик «на лоба» як представник поганої школи.
От тільки питання: «А звідки у нас виключно хороші ВНЗ і діти/батьки, депутати та урядовці?»
Може, краще перенести нашу увагу з якості персоналій як таких на сутнісну якість організації своєї освітньої справи?
Освіта.ua
24.05.2017