В. Фурманюк: самоуправление в учебных заведениях

Автор: Виталий Фурманюк, глава гражданской организации "Основи свідомості", г. Кривой Рог.

У проекті Закону «Про освіту» (як і в діючих освітніх законах) фігурує громадське самоврядування в закладах освіти - як можливість для учасників освітнього процесу брати участь в управлінні закладами освіти у межах, визначених законодавством.

Органами громадського самоврядування закладу освіти є:

• загальні збори (конференція) колективу закладу освіти(ст.28) - колегіальний орган;
• педагогічна (або вчена) рада (ст.27) - колегіальний орган;
• наглядова (або піклувальна) рада (ст.29) - орган громадського нагляду.

Також працівники мають право брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом (Кодекс законів про працю України, ст.245 «Право працівників брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями»).

Які ж повноваження має насправді орган громадського самоврядування? Такі повноваження мають бути визначені законами (ст.28, пп.1,5  проекту Закону «Про освіту»).

Проект закону про освіту:

Стаття 28. Громадське самоврядування в закладі освіти

1. Громадське самоврядування - право учасників освітнього процесу брати участь в управлінні закладом освіти в межах, визначених законами та установчими документами.

У закладі освіти може діяти:

• самоврядування працівників закладу освіти;
• самоврядування здобувачів освіти;
• батьківське самоврядування (крім закладів вищої освіти та закладів вищої професійної освіти).

2. Колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти.

3. У закладі освіти утворюються органи учнівського (студентського) самоврядування. Основні повноваження, порядок формування і роботи органів учнівського (студентського) самоврядування визначаються установчими документами закладу освіти відповідно до законодавства.

4. Колегіальним органом батьківського самоврядування закладу освіти є батьківська рада.

5. Повноваження, порядок формування і роботи органів громадського самоврядування визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти.

Користуючись законодавчою термінологією, знаходимо 37 термінів «самоврядування» - але жодного терміна «громадське самоврядування».

Найбільш вживаний та підходить за змістом – «місцеве самоврядування».

У ст.140 Конституції та ст.1, 2, 5 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» описані так звані «органи самоорганізації населення», а ст.14. ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» вказує на те, що їх діяльність регулюється ЗУ «Про органи самоорганізації населення».

Конституція України:

Розділ XI МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 140. Місцеве самоврядування  є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України…

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні:

Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста;

Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування

1. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ,міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 5. Система місцевого самоврядування

1. Система місцевого самоврядування включає:

• територіальну громаду;
• сільську, селищну, міську раду;
• сільського, селищного, міського голову;
• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
• старосту;
• районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
• органи самоорганізації населення.

Стаття 14. Органи самоорганізації населення

1. Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

2. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначаються законом.

Тому переходимо до ЗУ «Про органи самоорганізації населення»: виявляється, орган самоорганізації населення «створюється за територіальною ознакою» (ст.2,7). Закон також називає усі можливі форми органів самоорганізації (ст.3.2) - але органів самоорганізації закладів освіти, як і будь-яких інших закладів, установ чи підприємств, у ньому немає.

Стаття 1. Мета Закону

Цей Закон визначає правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення.

Стаття 2. Основні терміни, використані в цьому Законі органи самоорганізації населення –

• представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом;
• власні повноваження органу самоорганізації населення - повноваження, надані відповідно до Конституції (та законів України сільською, селищною, міською або районною у місті (у разі її створення) радою органу самоорганізації населення під  час його утворення;
• делеговані повноваження органу самоорганізації населення - повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації населення.

Стаття 3. Поняття органу самоорганізації населення

1. Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення.

2.  Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.

3. Основними завданнями органів самоорганізації населення є:

1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Стаття 4. Законодавство про органи самоорганізації населення

2. Орган самоорганізації населення, утворений за дозволом районної у місті ради, керується у своїй діяльності також рішеннями міської ради та її виконавчого органу.

Стаття 7. Територія, в межах якої діє орган самоорганізації населення

1. Орган самоорганізації населення створюється за територіальною ознакою.

2. Територією, у межах якої діє орган самоорганізації населення, може бути частина території села, селища, міста, району в місті, у межах якої проживають жителі, які обрали цей орган.

3. Територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення, визначається рішенням ради, що дала дозвіл на створення.

Підсумовуємо:

• орган самоорганізації створюється за територіальною ознакою і ніяким чином не прив`язаний до жодного закладу, установи, підприємства;
• місцева рада повинна надати дозвіл і визначити межі територій, на яких діє орган самоорганізації (самоврядування);
• орган громадського самоврядування навчального закладу не згадується в жодному з чинних законів.

Виникають логічні запитання:

• чи має право Міністерство освіти і науки, і згідно якого законодавства, наділяти органи самоврядування закладів освіти будь-якими повноваженнями?
• чи не відбувається підміна загальних зборів (конференцій) членів трудового колективу (який діє згідно Кодексу законів про працю України і вирішує питання взаємовідносин трудового колективу і роботодавця) загальними зборами (конференцією) колективу закладу освіти (колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти, куди входять представники самоврядування і працівників закладу, і здобувачів освіти, і батьків)?
• чи можуть неповнолітні діти брати участь в управлінні комунальним закладом освіти? (п.3.1 Примiрного положення про раду загальноосвiтнього навчального закладу: «До ради обираються пропорцiйно представники вiд педагогiчного колективу, учнiв (вихованцiв) II–III ступенiв навчання, батькiв i громадськості»)
• чи можливо наділяти якийсь орган повноваженнями, якщо регламентуючий його роботу документ носить рекомендаційний характер? (згідно з Положенням про загальноосвітній навчальний заклад (п.100 Положення (акт, який визначає організацію діяльності певного органа - Порядок подання нормативно - правових актів на державну реєстрацію… ) про раду, батьківський комітет закладу має розробляти і затверджувати МОН - але МОН розробляє примірні положення, які не потрібно реєструвати в Міністерстві юстиції, бо вони носять лише рекомендаційний характер)

У жодному державному чи комунальному підприємстві, крім освітніх навчальних закладів, до керівництва не допускаються громадські формування - бо керівництво передбачає не тільки вплив, а й повноваження та відповідальність. Можливо, керувати закладами освіти повинні все ж таки керівники закладів, а не громадські формування, які не прописані у законодавстві та не мають чітких повноважень?

А батькам (як замовникам освітніх послуг) через наглядову раду надати контролюючі повноваження і можливість ініціювати, у тому числі, перевірки закладу та розірвання контракту (на законних підставах) з керівником закладу.