Виктор Мисан: творите новую школу, меняя систему снизу

Не возлагайте надежды на новые законы и концепции, сопротивляйтесь рутине, бюрократизму, бумагомании

Виктор Мисан: творите новую школу, меняя систему снизу

Автор: Виктор Мисан, кандидат педагогических наук, доцент, заслуженный учитель Украины.

У відомого російського поета Миколи Некрасова (між іншим, народився в українському містечку Немирів, що на Вінниччині) є вірш «Забытая деревня».

Колись у шкільні роки ми вчили його напам'ять і здавали на оцінку. Дзвінким тенорочком тарабанив Надії Петрівні (учительці російської мови та літератури) завчені строфи:

У бурмистра Власа бабушка Ненила

починить избенку лесу попросила.

Отвечал: «Нет лесу, и не жди - не будет!» -

«Вот приедет барин - барин нас рассудит,

барин сам увидит, что плоха избушка,

и велит дать лесу», - думает старушка…

Потім ще був сюжет про те, що у селян забрали землю, а Гнату німець забороняв одружуватися на Наталці. Всі селяни чекали того пана як панацею, у надії на те, що він приїде і всі проблеми розв'яже. Завершувався вірш досить символічно:

Наконец однажды середи дороги

шестернею цугом показались дроги:

на дрогах высокий гроб стоит дубовый,

а в гробу-то барин; а за гробом - новый.

Старого отпели, новый слезы вытер,

сел в свою карету - и уехал в Питер.

Хтось запитає: «І до чого тут Некрасов?». О! Російський поет як ніхто відзеркалює нашу педагогічну реальність – стан нашого «освітянського села» (до поняття село місто також належить. Це маленьке уточнення для «городських»).

Народ в очікуванні. Працівники ВНЗ з нетерпінням чекали прийняття нового Закону «Про вищу освіту». Дочекалися. Щось змінилося? Вони отримали автономію, самостійність, ресурс?

Типовим прикладом сучасної вузівської «автономії»! є мулька про стипендії у 2017 році. Все буде регламентуватися зверху, панове, тими, хто замовляє «музику». І загалом більшість вузів змушені будуть взимку відправляти студентів на довгострокові канікули, викладачів у відпустки за власним бажанням, відключати навчальні корпуси задля економії енергоресурсів, … бо так вимагає її величність «АВТОНОМІЯ».

В очікуванні нового Закону «Про освіту» і шкільна громада. Вже нам розповідали, розжовували, розтлумачували, починаючи з серпня місяця, концепцію «Нова школа». Пообіцяли, що після обговорення, врахують всі зауваження і опублікують нову версію. І таки опублікували. Але концептуально нова версія мало чим відрізняється від старої. Тепер чекаємо нового Закону. От він повинен все змінити! Ось тоді школа заживе!

Панове, просніться. Згадайте Некрасова і тут же відкрийте ліпше іншу книгу нашого українського Каменяра – Івана Франка. Пам'ятаєте? «Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, бо вам призначено скалу сесю розбить».

Не покладайте надії на нові закони, концепції. Творіть нову школу, змінюючи систему знизу. Чиніть супротив рутині, бюрократизму, формалізму, папероманії, псевдопедагогічній науці. Відганяйте мітлою від школи цю погань. Може, тоді щось почне змінюватися.

Оригинал

Освіта.ua
13.12.2016

Популярные блоги
А. Заможская: я боюсь уроков трудового обучения Есть страны, где дети на трудовое обучение записываются в очередь, потому что там учат тому, что им интересно
Александр Мирошниченко: раздумия с табелем в руках Роль школы стала совсем непонятной в этом мировоззренческом хаосе дистанционного обучения
И. Ликарчук: эпидемия «выпускных» в детском саду Их породили экзальтированные мамаши при поддержке безответственных работников детсадов
Ю. Полонская: как нивелировать «плюсы» школьной автономии Почему статью о 175 днях учебного года начали выполнять только в этом году, да и то далеко не все регионы?
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев