В. Онацкий: еще раз о ЗНО / ДПА-2017

Чтобы подготовить учеников к ЗНО учителям нужно идти за специальными пособиями

В. Онацкий: еще раз о ЗНО / ДПА-2017

Автор: Владимир Онацкий, заместитель директора по учебно-воспитательной работе.

Відлунали перші дзвоники у школах, закінчилось напружене очікування початку навчального року і, мабуть, настав час подумати про те, як будемо цей навчальний рік завершувати.

А завершується навчальний рік, як відомо, для учнів 11 класів проведенням державної підсумкової атестації. У цьому році одинадцятикласники проходитимуть ДПА у формі зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів: 1) українська мова і література (українська мова) – 23 травня; 2) математика – 31 травня або історія України (період XX – початок XXI століття) – 2 червня; 3) будь-який інший предмет з переліку (мови: іспанська, німецька, французька, англійська – 29 травня, російська мова – 6 червня, біологія – 8 червня, географія – 12 червня, фізика – 14 червня, хімії – 16 червня), при цьому учні можуть складати і математику, і історію України.

Варто зазначити, що освітяни пропонували розмежувати в часі закінчення навчального року та проведення зовнішнього незалежного оцінювання, проте такого розмежування не відбулося. Так, останній дзвоник у Києві пролунає 31 травня і на цей же день передбачено ЗНО з математики. Мабуть, навчальний рік у Києві скоротять і завершать 26 травня (або перенесуть ЗНО з математики, що менш імовірно). Але, однозначно, корективи в структурі навчального року (або в графіку проведення ЗНО) будуть.

Інформацію про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з усіх навчальних предметів УЦОЯО планує розмістити на інформаційних сторінках учасників зовнішнього незалежного оцінювання до 23 червня 2017 року. За ніч школи підготують додатки (як було у цьому році) і вручать атестати 24 червня усім учням, окрім тих хто «злетів» з медалей (бо їм не встигнуть надрукувати атестати) або 30 червня (точна дата вручення атестатів ще невідома).

Зауважу, що за підсумками зовнішнього незалежного оцінювання укладаються рейтинги загальноосвітніх навчальних закладів та формується оцінка ефективності державної регіональної політики. Безумовно, є певна заслуга навчальних закладів у тому, що учні на високому рівні складають ЗНО; у багатьох ЗНЗ працюють справжні професіонали, які на високому рівні викладають предмети, і адміністрація шкіл намагається доручити викладання предметів у старших класах кращим з кращих. Це правда. Але правда полягає і в тому, що для того, аби добре підготувати учнів до ЗНО вчителям необхідно забути про програми для 10-11 класів та рекомендовані МОН підручники, та йти за посібниками для підготовки до ЗНО. Наприклад, усі чудово знають: щоб підготуватися до ЗНО з української мови, треба йти за посібниками О.Авраменка. Так само і з іншими предметами.

Чому мовчить освітянська спільнота, чому мовчать батьки, чому не приводить МОН програми старшої школи у відповідність до програм ЗНО – окреме питання, що вимагає окремого дослідження… Проте на сьогодні ситуація така: добре підготуватися до ЗНО в умовах навчання в школі можна, якщо вчитель працює за програмою ЗНО, або якщо учень займається самоосвітою, або з репетитором. Тобто робота учня та учителя на уроці має бути цілеспрямованою, орієнтованою на ЗНО. І це можливо, коли учні навчаються у профільних класах і майже всі будуть здавати ЗНО з профільних предметів. У такому випадку, не потрібні ніякі репетитори, адже 5-8 годин вивчення профільних предметів достатньо, щоб добре підготуватися до ЗНО. Інша річ, коли предмет вивчається на рівні «стандарт», а він потрібен для ЗНО. На ЗНО виносяться питання не лише рівня стандарт, а й академічного та профільного рівнів. А як скласти те, чого в школі не вивчав? Ось тут і виникає потреба у самоосвіті або у репетиторах. Проте бувають випадки, коли необхідні знання учні безкоштовно доотримують на факультативах, консультаціях та в гуртках.

Зазначу, що підготовка до ЗНО – це процес, який не починається за тиждень до тестування, а передбачає значно довший час. Адже від того, як дитина підготується до ЗНО, до вступу у ВНЗ, залежить не лише здійснення її мрії, а й добробут родини. Мені відомо багато випадків, коли діти з незаможних сімей вступали на бюджет до найпрестижніших ВНЗ країни лише завдяки своїм зусиллям, своєму бажанню, своїм знанням, здобутим без репетиторів, а також випадки, коли орієнтовані на контракт учні провалювали ЗНО.

Проте ЗНО і ДПА – це різні речі, і хоча вони зараз були об’єднані, їх мета неоднакова. ЗНО – це, перш за все, перепустка до вищого навчального закладу, ДПА – це результат шкільного навчання за 10-11 класи. При цьому програма ЗНО передбачає перевірку знань з предмету за весь курс шкільного навчання, і питання включаються не лише рівня «стандарт», а й «академічного» та «профільного» рівнів. А питання на ДПА мають бути лише ті, які опрацьовувались учнями 10-11 класів, при цьому на рівні «стандарт», адже не всі учні вивчали в школі предмети на інших рівнях. У 2017 році учні можуть пройти ЗНО з чотирьох предметів, при цьому як ДПА зараховуються три.

З огляду на викладене, вважаю, що було б доцільним:

1) при складанні зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури за 12-бальною шкалою оцінювати не лише субтест з української мови, а й субтест з української літератури, адже, по суті, учні здають два предмети. Незрозуміло, чому якщо складається українська література, результатів за 12-бальною шкалою немає. При цьому оцінюватися за 12-бальною шкалою мають ті питання, які відображають програмовий зміст з предмету за 10-11 класи, адже учні складають ДПА саме за курс старшої школи, а не за курс усього шкільного навчання. Важливо, щоб до шкали, за якою будуть оцінюватись досягнення учнів за 12-бальною шкалою потрапили лише питання, які відповідають рівню «стандарт», адже не всі учні вивчали предмет на академічному чи профільному рівнях, проте опанувати предмет на рівні стандарту зобов’язані були всі. Це дозволить учням, які не збираються вступати до ВНЗ (або змушені будуть при вступі до ВНЗ мистецького та військово-спортивного профілів проходити творчі конкурси) здати два тести ЗНО та отримати результати ДПА з трьох предметів, а також зекономить бюджетні кошти.

2) те саме зауваження/пропозиція стосуються також оцінювання навчальних досягнень з інших предметів (математики, біології, географії, фізики, хімії); з історії України це питання вирішено, хоча не впевнений, що до 12-бальної шкали не увійшли питання академічного та профільного рівнів.

3) недоцільним є при реєстрації учнів для проходження ЗНО/ДПА вказувати, які предмети зараховувати учням як результати ДПА, адже реєстрація відбувається у лютому, а тестування – у травні-червні, тобто через 3-4 місяці після реєстрації бажання (плани, можливості, потреби) учнів можуть змінитися.

4) при визначенні результатів, які зараховуватимуться як ДПА, автоматично зараховуються результати з української мови; з історії України або математики (якщо учень складав один предмет з цих двох), або за вибором учня (якщо учень складав і історію України, і математику); третя оцінка зараховується з будь-якого предмета, складеного учнем, за вибором учня. Не зараховуються оцінка за ДПА з предмета, який не вивчався учнем у навчальному закладі (з іноземної мови, що вивчалась самостійно);

5) окремим дискусійним питанням є розмежування (окреме шкалювання) результатів ЗНО з української мови та літератури за 200-бальною шкалою, оскільки багато абітурієнтів вважає недоцільним вплив знання літератури для вступу на технічні факультети.

Урахування зазначених пропозицій, на мій погляд, сприятиме подальшому удосконаленню та покращенню системи ЗНО/ДПА, адже ці пропозиції спираються на демократичні засади і максимально враховують інтереси випускників загальноосвітніх навчальних закладів, а також реально свідчитимуть про рівень навчальних досягнень випускників шкіл, виходячи зі стандарту загальної середньої освіти.

Оригинал

Освіта.ua
16.09.2016

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!