В. Белый: последовательность как враг изменениям

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Як перше, важливе для ясного бачення істини, ЗАСТЕРЕЖЕННЯ – це нагадування про впевненість дотичних до освіти «знавців» у тім, що діти від природи люблять вчитися. У школі, у тому числі, а той у першу чергу саме у ній, у школі. Якщо школа правильна. Десь так є.

Як друге, що є продовженням першої омани, ЗАСТЕРЕЖЕННЯ – це підказка про необачність бути гарантовано впевненим у тім, що сама розробка нового осучасненого змісту, програм навчання та друк нових підручників у єднанні з природнім бажанням дітей вчитися призведуть до гарного освітнього результату рівня мільйонів громадян. 
Не призведуть. Для поодиноких людей так, але не для тисяч та мільйонів.

ТАК, діти дійсно хочуть вчитися граючись з однолітками чи деякими дорослими, але не основам наук, що складають справжній зміст освітніх систем держав світу. ТАК, діти дійсно хочуть піти до школи. Вперше. Вони навіть хочуть й ходити до школи. Перші тиждень-два, а потім наступає «прозріння» - всі чекають суботи та не люблять неділю, бо у понеділок знову починаються уроки. Так, можна зробити школу, щоб майже без класно-урочної системи, але то лише майже. 

Більше того, НЕ МОЖЛИВО створити школу, щоб вчитися чому-хочеш, але тільки б не основам наук, бо вони ж зазвичай складні. Не має і не буде масової школи, в основі якої були б не основи наук.

ДАНІСТЬ

Школа для кожного як день і ніч – це така даність, яку не оминути. Для дітей та молоді навчання є таким же невідворотнім, як для дорослих податки. У людей так, що як кожен новий прийдешній день далеко не всіма сприймається зі вдячністю та обожнюванням, так і шкільне навчання далеко не у кожного викликає фонтан радості. Та й ще б щоб кожного дня і протягом десятиліть.

Якщо організацію освітньої справи формувати без врахування цих психологічних факторів поведінки людини, то щастя точно не бачити, навіть, хоча б помітного вдоволення населення своєю освітньою системою. Буде лише шквал критики, котра від потуг досягти ідеальних умов ставатиме лише більшою.

Баланс досягається відкритим визнанням тієї беззаперечності, що освіти без відповідальності її здобувачів ніколи не було і не буде. І мова не просто про відповідальне відвідування занять. Тут йдеться про значно більше – про відповідальність як відповідність тому рівню науковості навчання за який здобувач освіти взявся. «Спрощення» програм не означає спрощеної науковості.

ЗМІСТ

Нові проектні розробки змісту навчання не можуть бути поза межами основ наук. Більше того, зміст навчання апріорі не може змінитися кардинально настільки, щоб, наприклад, математика, рідна та іноземні мови припинили бути головними базовими підвалинами до того, щоб людина набула всіх інших життєво важливих компетентостей. Мова про те, що давно пора змінити не стільки міст навчальних предметних програм як зміст роботи педагогів з учнями у рамках світових стандартів щодо освоєння основ наук у шкільному віці.

ЧАС

З одного боку побутує впевненість, що для успішних змін потрібна ґрунтовна для їх впровадження попередня підготовка. З іншого боку, почасти такі гарні плани стають добрим полем не менш ґрунтовної контрпідготовки для гальмування змін, а то й їх нейтралізації. Україна знає багато прикладів останнього. В освіті зокрема. Став навіть модним вираз: «Втратити вікно можливостей».

Мова про ту послідовну та ґрунтовну підготовку до 12-річного терміну загальної середньої освіти, котра має призвести до першого нового набору у принципово новий 10-й клас не раніше 2028 - 2029 року.

Давайте оцінимо до чого призведе на рівні пересічного освітянського середовища таке часове планування.

ПО-ПЕРШЕ, впровадження ЗНО для випускників основної школи (9-й клас) на перехідному етапі буде більш ніж абсурдним, бо весь час домінуватиме питання: «А для чого воно з точки зору цільової потреби?»

Чи стануть як учні, так і їхні вчителі більш наполегливо вчитися (вчити) в умовах або відсутності ЗНО, або лише його декоративної ролі? Звісно, що ні, бо мотивації нового рівня ні на чому з’явитися.

ПО-ДРУГЕ, зусилля по впровадженню нового змісту освітньої підготовки як учнів, так і майбутніх вчителів весь час будуть здійснюватися у межах старої про радянської структури організації діяльності учасників.

Чи будуть вони ефективними? Ні, не будуть, бо «архітектура» старої структури апріорі не впустить до себе нового духу поєднання змагальності/конкуренції та партнерства: «У старі міхи нове вино не вливають».

ПО-ТРЕТЄ, результати випускників 11-х класів на ЗНО протягом десятилітнього перехідного періоду кращими не стануть попри певні змістовні новації, що його супроводжуватимуть.

За умов відсутності такого ЗНО опісля 9-го класу, яке б впливало на статус здобувачів освіти їхня мотивація до навчальної діяльності не підвищиться, хай які програми та нові вчителі не з’являться.

ІСТОРІЯ

Всі наведені застереження та попередні оціночна аналітика наводять на думку, що наші євроскептики весь цей час матимуть в руках старий «козир» - і, мовляв, для всього цього неподобства (низька якість освітньої підготовки, бо без зовнішньої незалежної мотивації іншого не буває) потрібно додавати 12-й рік навчання? Знайдуться охочі взяти участь у новій кадровій хвилі заміщень у владі завдяки обіцянці відмінити рішення «паперєдніков», яких знову підтримають якби виважені представники очікувань суспільства на «справжні зміни». Коло замкнеться.

ДОРЕЧНІСТЬ

Зовсім по-іншому могла б скластися ситуація від поєднання вже у 2018 році ЗНО для 9-х класів із започаткування принципово нового набору учнів до 10-х класів виключно у складі трирічних ліцеїв (академічних і професійних, коледжах у тому числі) – 10 – 12 рік суто профільного навчання.

Саме у цих «нових міхах» тільки й може розвернутися у повній мірі новоякісний потенціал оновлення освітньої системи, бо МОТИВАЦІЯ зросте у рази, бо буде базуватися на залежності соціального статусу здобувача освіти від результатів його навчальної успішності, виміряній у незалежній від суб’єктивних впливів формі.

Оригинал