Osvita.ua Среднее образование Современная школа Методика и технология Сучасні вимоги до уроку

Сучасні вимоги до уроку

Урок - це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними тимчасовими рамками етап навчально-виховного або, як зараз кажуть, педагогічного процесу

У ньому представлені всі основні елементи навчально-виховного процесу: цілі та задачі, зміст, форми, технологія, методи, засоби, контроль та оцінювання, тобто вся організаційна структура. Якість уроку залежить від правильного визначення кожного з цих компонентів та їх раціонального поєднання.

Вибудовуючи урок, необхідно визначити не тільки те, яка навчальна інформація чи способи дії повинні бути засвоєні, а й на якому рівні вони мають бути засвоєні на конкретному уроці. Але оскільки урок - це ланка цілісного навчального, розвивального та виховного процесу, відтак, не на кожному уроці основний його зміст може бути засвоєний на всіх трьох рівнях:

  • сприйняття, осмислення й запам'ятовування;
  • застосування знань і навичок за зразком;
  • застосування знань і навичок у новій ситуації.

Сучасний зміст освіти та закономірності процесу навчання в цілому та засвоєння, зокрема, визначають ряд неодмінних вимог до уроку, які необхідно враховувати.

1. Урок повинен передбачати не тільки виклад матеріалу, змісту, а й завдання, що припускають застосування засвоєння навчальної інформації на практиці.

2. Частина цих знань повинна бути отримана учнями у процесі самостійного пошуку шляхом рішення пошукових задач наскільки пошук таких знань доступний для учнів відповідного віку, настільки важливі способи діяльності, які учень опановує у процесі пошуку.

3. Виклад навчального матеріалу на уроці може і повинен бути варіативним за своєю структурою. В одних випадках викладається готова інформація у формі пояснення та за допомогою ілюстрацій. В інших випадках матеріал вивчається шляхом постановки вчителем проблеми та розкриття шляхів її доказового рішення.

Виклад навчальної інформації можливий у формі розповіді, лекцій, читання підручника, перегляду діафільмів тощо. Характер викладу визначається внутрішньою структурою, способом побудови цілісного уроку - від пояснювально-ілюстративного до проблемного.

Одна з основних вимог до уроку передбачає його науковість, неодмінною умовою науковості змісту уроку є ознайомлення учнів із доступними для них методами науки.

Істотною стороною уроку є індивідуалізація навчання. Сполучення індивідуалізації навчання із класно-урочною формою колективної роботи - досить нелегка задача. Це, по-перше, використання навчального матеріалу різного ступеня складності, що враховує інтереси та можливості різних категорій учнів, оскільки складний матеріал може виявитись не під силу деяким учням для активного засвоєння, але повинен бути зрозумілий усім. Це, по-друге, доручення учням завдань для самостійної роботи різного ступеня складності, але в такій системі, щоби слабкі та середні учні могли поступово переходити від менш важких завдань до більш складних. Це, по-третє, повернення учнів зі слабкою навченістю до більш складних завдань попередніх тем після вивчення наступних, коли завдання можуть бути вирішені на новому рівні підготовки.

4. Жоден урок не може вирішувати всіх задач навчання, розвитку та виховання учнів. Він є частиною теми, курсу, навчального предмета та взагалі процесу навчання, освіти. Важливо завжди усвідомлювати, яке місце він займає в системі навчального предмета, які його дидактичні, виховні та розвивальні цілі. Урок повинен бути логічною одиницею теми, розділу, курсу. Урок - це педагогічний здобуток, і тому він повинен відрізнятися цілісністю, внутрішнім взаємозв'язком частин, єдиною логікою розгортання діяльності вчителя й учнів.

Дотримуючись основних вимог до уроку, учитель вносить як у здійснення цих вимог, так і у сполучення компонентів уроку своє педагогічне мистецтво, свій методичний почерк, що залежить як від характеру класу, так і від власних індивідуальних рис.

Структура кожного уроку відповідно до його логіки повинна бути чіткою, із суворим переходом від однієї частини уроку до іншої відповідно до спектра цілей і задач уроку та закономірностей процесу навчання. Але цими частинами є не традиційне опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення засвоєного і т. д., а кроки, що обумовлюють рух до мети уроку, тобто засвоєння його змісту.

5. На уроці повинен здійснюватись розвиток навчальних компетентностей учнів за допомогою відтворення академічних знань учнями, вправ у вміннях і навичках, шляхом виконання завдань на застосування академічних компетентностей у нестандартній ситуації.

6. Навчальний процес тупиковий без кількоразового повторення змісту академічних знань і навчальних умінь. Форма повторення може бути різною, у залежності від цілей уроку та його змісту.

7. На уроках повинно проводиться систематичне та планомірне оцінювання рівня навчальних досягнень учнів. Головний критерій якості уроку - не застосування тих чи інших видів роботи учнів чи використаних учителем методик, а навченість учнів, досягнення цілей уроку. Культура вчителя, його інтелектуальний і моральний рівень є однією з головних умов ефективності уроку.

Орієнтовні цілі відвідування уроків

Мета: проаналізувати ефективність методичних прийомів учителя, що формують високий рівень навчальних досягнень учнів.

Програма:

1. З'ясувати, чи вчить учитель відбирати з масиву навчальної інформації головне, основне.

2. Проаналізувати, чи прищеплює вчитель учням навички запам'ятовування основних положень курсу, необхідних для подальшого просування вперед.

3. Перевірити, чи навчає вчитель логічним навичкам (аналізу, синтезу, порівняння, систематизації тощо) навчального матеріалу.

4. Подивитись, чи навчає вчитель конкретному й абстрактному мисленню й узагальненню одиничних предметів та явищ у межах шкільної програми.

Мета: визначити результативність організації методів і прийомів оцінювання навчальних досягнень учнів.

Програма:

1. З'ясувати, чи визначає вчитель мету контролю й оцінювання, тобто конкретні результати навчання, яких планувалось досягти при вивченні теми, курсу, розділу.

2. Довідатись, чи визначає навчальну діяльність учитель (запитання, завдання, відповіді, що відбивають засвоєння окремих понять із даної теми).

3. Проаналізувати, чи складає вчитель завдання на перевірку цієї діяльності.

Мета: проаналізувати ефективність використання внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків для досягнення глибини засвоєння навчальної інформації та способів навчальної діяльності.

Програма:

1. Перевірити, чи забезпечує вчитель суміжні предмети, чи узгоджено виділяє внутрішньопредметні та міжпредметні проблеми, завдання.

2. Виявити, чи систематично використовує вчитель опору на такі зв‘язки.

3. Перевірити, чи знає вчитель суміжні предмети, чи узгоджено виділяє міжпредметні проблеми, завдання.

4. Відстежити, чи ставить учитель перед учнями конкретні пізнавальні цілі та задачі міжпредметного уроку, що забезпечує напрямок думки й активне використання навчальної інформації.

Мета: визначити, які прийоми використовує вчитель для підтримки активної уваги учнів протягом усього уроку.

Програма:

1. З'ясувати, чи чітко вчитель формує цілі й задачі майбутніх занять, домагаючись їхнього розуміння кожним учнем.

2. Подивитись, чи використовує вчитель об'єкти, на яких повинна бути зосереджена увага учнів, усуваючи по можливості всі сторонні подразники.

3. Визначити, чи використовує вчитель розмаїтість методів навчання та видів навчальної діяльності.

4. З'ясувати, чи використовує вчитель різноманітні способи підвищення інтересу учнів до досліджуваної проблеми (новизна, актуальність змісту, ефект знань).

5. Подивитись, чи застосовуються вчителем різноманітні прийоми, що забезпечують стійкість і продуктивність уваги (емоції, розрядка, виразність мови).

Мета: перевірити, наскільки доцільно використовується дидактичний і роздавальний матеріал.

Програма:

1. З'ясувати, на яких етапах уроку вчитель використовує дидактичний і роздавальний матеріал, з якою метою.

2. Визначити, чи сприяв дидактичний матеріал поглибленню знань, їх міцності, а також підвищенню творчої активності учнів.

Мета: проаналізувати ефективність використання на уроці форм і методів навчання.

Програма:

1. Подивитись, чи правильно бачить учитель місце уроку в системі інших уроків із теми.

2. Проаналізувати, чи обґрунтовані, чи доцільні ті прийоми, які вчитель використовує на уроці.

3. Подивитись, чи має матеріал науковий характер.

4. З'ясувати, чи сполучиться індивідуальна та фронтальна робота з груповою формою роботи.

Мета: виявити й оцінити ефективність педагогічного пошуку вчителя з удосконалювання уроку.

Програма:

1. Визначити наявність елементів нового в педагогічній діяльності вчителя, що сприяють успішному рішенню задач реформування школи.

2. З'ясувати, як учить учитель учнів відбирати із суми фактів головне, основне і як це впливає на міцність засвоєння ними знань.

3. Перевірити, чи сприяє вчитель виробленню в учнів загальнонавчальних і загальнотрудових умінь і навичок.

4. Подивитись, чи враховує вчитель індивідуальні особливості учнів, а також підготовки та розвитку у процесі формування в них ЗУН.

Мета: перевірити ефективність використання на уроці ТСО.

Програма:

1. Виявити, чи сприяє ТСО підвищенню інтересу учнів до досліджуваної мети.

2. Визначити, чи привчає ТСО учнів до раціональності та самостійності отримання знань.

3. З'ясувати, чи сприяє ТСО прищеплюванню навичок самоконтролю.

4. Перевірити, чи дозволяють ТСО істотно активізувати самостійну діяльність учнів.

Мета: проаналізувати діяльність учителя із прищеплювання навичок культури розумової праці.

Програма:

1. Подивитись, чи привчає вчитель учнів планувати вид роботи, ставити цілі, вибирати для їх досягнення найбільш раціональні шляхи та засоби.

2. Перевірити, чи вміють учні розподіляти роботу за часом.

3. З'ясувати, чи навчає вчитель учня організації свого робочого місця.

4. Довідатись, чи навчає вчитель учнів навичкам контролю та самоконтролю.

Мета: визначити результативність роботи вчителя з розвитку усного мовлення учнів.

Програма:

1. Познайомитися з роботою вчителя з ускладнення значеннєвої функціональної мови.

2. Познайомитися з роботою вчителя з навчання засвоєнню словникового складу мови.

3. Познайомитися з роботою вчителя з посилення комунікативних засобів мови.

4. Познайомитися з роботою вчителя над оволодінням учнями художніми образами, виразними засобами мови.

Мета: визначити ефективність методичного прийому розумової діяльності учнів, використання при опитуванні й обліку знань.

Програма:

1. Виявити, чи вимагає вчитель від учнів усвідомленості, послідовності викладу.

2. Подивитись, як учитель реагує на ускладнення при відповіді.

3. З'ясувати, чи втягуються всі учні в резензування відповіді.

4. Перевірити, чи коментує вчитель відповіді учнів.

Мета: проаналізувати роботу з попередження неуспішності.

Програма:

1. Подивитись, чи розділяє вчитель складні задачі для слабовстигаючих на окремі дози, підзадачи, етапи тощо.

2. З'ясувати, чи спостерігає вчитель за діяльністю школярів, чи відзначає позитивні моменти в їхній роботі.

3. Довідатись, чи виявляє вчитель типові ускладнення та помилки в роботі зі слабовстигаючими і чи акцентує на них увагу цих учнів, щоби попередити їхнє повторення іншими учнями.

Мета: виявити оптимальні сполучення фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчальної діяльності учнів.

Програма:

1. Визначити відповідність використання індивідуальної форми роботи характеру досліджуваного матеріалу.

2. Визначити ефективність допомоги вчителя під час індивідуальної роботи учнів.

3. Визначити раціональність використання групових форм навчальної роботи: зробити висновок про використання групових форм при диференціації навчального матеріалу за складністю й характером, зробити висновок про застосування групових форм за час виконання важких завдань, зробити висновок про використання фронтальних форм при вивченні теоретичного матеріалу.

Урок

I. Цілі: постанова комплексних задач навчання й виховання.

1. Освітні задачі:

  • формування понять, законів;
  • вироблення вмінь, навичок з предмета;
  • формування навичок навчальної праці.

2. Виховання учнів на уроці:

  • комплексне виховання, усебічний розвиток;
  • НОП - навчання вмінню ставити цілі, виділяти істотне, головне, планувати роботу, здійснювати самоконтроль, підбивати підсумки, працювати в оптимальному темпі, берегти час.

3. Зміст:

  • повнота (відповідно до навчальної програми);
  • науковість;
  • зв'язок із життям;
  • доступність (але високий ступінь складності);
  • опора на міжпредметний зв'язок;
  • систематичність і послідовність (опора на логіку підручника).

4. Форма:

  • місце уроку в системі уроків за темою;
  • оптимальні форми організації - класна, групова, індивідуальна;
  • цілеспрямована розмаїтість структури уроку;
  • завершеність усіх видів робіт;
  • диференційовані набори завдань;
  • раціональні форми зворотного зв'язку «учитель-учень»;
  • відсутність шаблону;
  • розумна щільність уроку (без неробочих пауз), економія часу.

5. Методи:

  • відповідність методів змісту, їх спрямованість на рішення задач комплексного підходу до навчання й виховання;
  • методи, спрямовані на формування пізнавальних інтересів, позитивного ставлення до навчання (використання ефекту новизни порівняння, парадоксальності, пізнавальної суперечки, цікавості, гри та ін.);
  • методи, що активізують мислення;
  • методика самостійних робіт;
  • система письмових робіт;
  • вироблення навичок НОП (через методи);
  • використання позакласного читання, реалізація позаурочних знань учнів;
  • характер питань, їх логічне навантаження (чи вимагає виділення істотного, порівняння, аналізу, установлення причинно-наслідкових зв'язків, доказу, узагальнення, резензування, застосування знань на практиці, аргументації, ілюстрації тощо).

6. Умови навчання. Технологія уроку:

  • педагогічний такт і самоконтроль учителя (культура спілкування, контакт із класом, спритність, рішучість, діловитість, почуття гумору, культура мови, сучасний зовнішній вигляд);
  • санітарно-гігієнічний режим (стан приміщення, чистота, провітрюваність, температура тощо, розклад та ін.);
  • психологічний режим (мобілізуючий початок уроку, емоційний настрой, організація взаємодопомоги, дисциплінованість, взаємна доброзичливість і т. д.);
  • попередження перевантаження, диференційованість домашніх завдань і диференційована робота на уроці;
  • навчально-матеріальне забезпечення уроку (необхідна й достатня матеріальна база, ефективність її використання);
  • робоче місце вчителя й учня;
  • робочий темп уроку (не розхолоджує, але не завищений);
  • вплив організації уроку на навчання й виховання.

7. Результати:

1) виконання поставлених цілей;

2) обсяг знань, умінь, навичок;

3) їх міцність, дієвість;

4) усвідомленість;

5) наступність;

6) результативність  письмових робіт;

7) просування учнів у розумовому розвитку, у самоосвіті та самовихованні. Формування відповідального ставлення до справи.

Сучасні вимоги до уроку. Вимоги до побудови уроку

1. Відповідність уроку програмі за місцем і часом.

2. Структура уроку та доцільність етапів, їх співвідношення за часом.

3. Ідейність і науковість.

4. Естетичне виховання, емоційні сторони уроку.

5. Подача нового матеріалу.

6. Дотримання принципів розвивального навчання.

7. Зв'язок із життям.

8. Наочність навчання, використання ТСО.

9. Робота з книгою.

10. Зародження нових понять, радість пізнання.

11. Організація тренувальних вправ.

12. Самостійність у роботі учнів.

13. Активність та ініціатива учнів.

14. Охоплення учнів різноманітними формами роботи.

15. Охоплення усною та мовною практикою.

16. Індивідуальний підхід (увага до здібних, робота з відстаючими).

17. Організація перевірки знань учнів.

18. Глибина та міцність знань учнів.

19. Відповідність оцінок та анотації до них.

20. Організація домашнього завдання.

21. Темпи проведення уроку.

22. Педагогічний такт учителя.

23. Мова вчителя, його суб'єктивні достоїнства.

24. Робота над вимовою.

25. Словниково-фразеологічна та стилістична робота.

26. Розвиток зв'язного мовлення, практична спрямованість.

27. Вивчення граматики, лексики.

28. Техніка читання.

29. Культура мови та письма.

30. Вивчення літературних творів.

31. Система письмових робіт.

Програма спостережень на уроці

1. Як вирішуються на уроці основні освітні задачі, включаючи формування загальних і спеціальних умінь і навичок навчальної праці.

2. Як вирішуються на уроці задачі формування світогляду, морального, трудового, фізичного та естетичного виховання.

3. Як вирішуються на уроці задачі розвитку інтересу до навчання, мислення, свободи, емоційної сфери діяльності.

4. Як ураховуються особливості класу при плануванні та рішенні задач уроку.

5. Оптимальність обраної структури уроку й темпу його проведення.

6. Оптимальність змісту уроку (обсяг, складність, доступність, науковість, міжпредметні зв'язки тощо).

7. Оптимальність обраних методів навчання (мета уроку, специфіка класу, тема): словесні наочні та практичні, індуктивні та дедуктивні, репродуктивні та пошукові методи самостійної роботи, методичне стимулювання методів контролю, ефективності контролю.

8. Оптимальність сполучення форм навчання на уроці (загальнокласних, групових, індивідуальних). Диференційований підхід до слабовстигаючих і найбільш підготовлених учнів.

9. Оптимальність застосування різноманітних засобів на уроці.

10. Морально-психологічна та емоційна атмосфера на уроці. Особистісний вплив учителя.

11. Оптимальність обсягу складності домашнього завдання та способів інструктування з його виконання.

12. Результативність уроку:

а) ступінь засвоєння учнями основних понять, фактів, спеціальних умінь і навичок;

б) оцінка очікуваних змін у розвитку інтересу до навчання, свободи, емоційності, загальнонавчальних умінь і навичок, уміння виділяти головне, планувати відповідь, працювати з книгою, картою, здійснювати самоконтроль, у належному темпі читати та писати;

в) оцінка очікуваних змін у рівні вихованості школярів.

Недоліки - учителям не вдаються два типи уроків:

а) пояснення нового матеріалу;

б) повторення.

Не приділяється велика частина часу на пояснення й первинне закріплення нового матеріалу, немає системи підготовчих вправ, пояснення проходить швидко, не організована достатня кількість практичних дій, немає реалізації дидактичних цілей, погано виконуються вправи підручника, підручник використовується на 20 %, учителі вибирають більш легкі вправи. Необхідно звернути увагу на роботу з підручником. При рішенні задач переважають фронтальні методи. Наступність: учителі середніх класів не знають програми початкових класів.

Схема аналізу процесу формування загальнонавчальних умінь і навичок

1. Навчально-організаційні

Учитель на уроці:

  • оголошує мету уроку;
  • визначає задачу конкретного етапу уроку;
  • учить планувати виконання завдання;
  • учить знаходити найбільш раціональні способи виконання;
  • учить самооцінці виконуваної роботи.

Учень на уроці:

  • виконує відповідну роботу, наслідуючи вчителя;
  • вносить свої елементи;
  • використовує знання про спосіб творчої діяльності;
  • опановує відповідні вміння.

2. Навчально-інтелектуальні

Учитель на уроці:

  • продумано працює над інтелектуальними вміннями та навичками;
  • реалізує міжпредметну методику їхнього формування;
  • погоджує свої дії з іншими викладачами;
  • спирається на вже відоме учням;
  • уводить уміння практично;
  • уводить уміння з поясненням їхньої теоретичної основи;
  • розвиває вміння далі.

Учень на уроці:

  • використовує вміння правильно, упевнено;
  • допускає помилки, використовує операції не цілком;
  • не володіє сформованим інтелектуальним умінням.

3. Навчально-інформаційні

Учитель на уроці:

  • приділяє увагу процесу читання;
  • методично підготовлює введення в урок активного читання;
  • здійснює диференційований підхід у формуванні навичок читання.

Учень на уроці:

  • читає в нормі, вище норми, нижче норми (основні недоліки).

Учитель:

  • навчає продуктивним методам роботи з підручником;
  • визначає характер пізнавальної діяльності при роботі з підручником (відтворення, творче осмислення, застосування);
  • учить працювати з планом, тезами, конспектом, схемами, таблицями, діаграмами.

Учень:

  • працює з підручником недостатньо самостійно й упевнено;
  • утруднюється в роботі з планом, тезами тощо;
  • володіє прийомами роботи з підручником.

Учитель:

  • залучає додаткову літературу під час пояснення нового матеріалу;
  • учить працювати з додатковою літературою з предмета;
  • включає елементи бібліографічної грамотності в заняття з учнями.

Учень:

  • уміє працювати з додатковою літературою;
  • володіє бібліографічною грамотністю;
  • не звертається до додаткової літератури.

4. Навчально-комунікативні

Учитель на уроці:

  • розвиває увагу учнів;
  • навчає слухати та записувати пояснення вчителя, іноді відповідь учня;
  • розвиває монологічну мову;
  • розвиває діалогову мову, уміння ставити запитання.

Учень:

  • управляє власною увагою;
  • слабко управляє власною увагою;
  • уміє ставити запитання, включатись у діалог;
  • формує основні типи монологічної мови.

Автор: Л. Ромадіна

Освіта.ua
15.07.2008

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Наталья
Шановні, підкажіть будь ласка, де знайти постанови чи рекомендації, про те якими планами-конспектами може користуватися вчитель на уроці, справа у тому, що наш директор школи не дозволяє користуватися ні друкованими планами-конспектами, ні друкованою основою («Мій конспект» Основа, та інших видавництв), а вимагає щоб вчитель всі плани-конспекти до всіх уроків писав від руки. Хотілось би дізнатися чи є по цьому питанню якісь вимоги, чи постанови, чи може рекомендації до уроків. Буду дуже вдячна вам за відповідь.
Наталья
чи мае право вчитель планування уроку з одніею метою - навчальною? адміністрація моеї школи забороняє такий план-конспект уроку, вимагає від мене що б план-конспект уроку мав триєдіну мету.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!