Поведінка підлітків у стресових ситуаціях. Реферат
У рефераті подано відомості про особливості прояву копінг-поведінки підлітків у стресових ситуаціях
У вітчизняній психології опонуюча поведінка (копінг) розглядається як усвідомлена раціональна поведінка, спрямована на усунення стресової ситуації. Умовою копінгу є стрес - стан людини, неспецифічна реакція на фізіологічному, психологічному і поведінковому рівні, яка з'являється у відповідь на негативні події. Психологічна значимість копінгу у тому, щоб ефективно адаптувати людину до потреб у різних ситуаціях, дозволити оволодіти ними, ослабити і пом'якшити ці потреби, загасити стресову дію ситуації [4].
Стрес - це насамперед корисна для організму реакція, яка виникла у ході еволюції, що сприяє оптимальній його адаптації до мінливих умов життя. Разом з тим сильні і багаторазово повторювані дії стресорів можуть приводити до різноманітних негативних наслідків, на яких фіксують свою увагу багато дослідників [2].
Г. Сельє вперше почав використовувати поняття стресу, створив концепцію стресу, розробив когнітивну теорію емоцій та подолання стресу.
Багато вчених вивчають цей феномен у взаємодії з пізнанням, емоціями та дією (Дж. Еверілл, П. Фресс, Р. Кан).
У рамках когнітивного підходу стрес вивчав Ейнштейн; Горовиць розробив інформаційну концепцію стресу.
У межах психосоціального підходу стрес досліджували Р. Грін та Б. Вілсон.
Багато зарубіжних дослідників звертали увагу на наслідки стресу, викликані виробничою діяльністю (Дж. Гілтон, С. Палмер, Т. Пікеринг).
У вітчизняній психології деякі вчені пов'язували поняття стресу з поняттям напруження (В. А. Ганзен, В. М. М'ясищев).
Стрес як процес, що призводить до психічних відхилень, розглядали Л. М. Аболін та Т. І. Аболіна.
В контексті емоцій стрес вивчали Г. Г. Аракелов, Г. І. Кассиль, О. І. Медведєв, Н. М. Русалова, В. В. Суворова.
Психологічні особливості людини в стресових ситуаціях досліджували В. А. Бодров, А. М. Вейн, Л. В. Куликов, К. В. Судаков.
Феномен стресу в міжособистісних стосунках людей вивчали Е. С. Бодрова, Л. А. Китаєв-Смик.
Особливості переживання стресів людиною в екстремальних умовах досліджували Ю. А. Баранов, А. П. Мухін, С. В. Чермянін [3].
Відповідно до мети нашого дослідження, нами були використані наступні методики:
- методика "Копінг-поведінка у стресових ситуаціях" С. Нормана;
- методика "Діагностика стратегії поведінкової активності у стресових ситуаціях";
- методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі;
- методика дослідження рівня суб'єктивного контролю (РСК) Д. Роттера.
Більшість досліджених нами підлітків обирає копінг-поведінку у стресових ситуаціях, орієнтовану на вирішення задачі конструктивними засобами (78% - високий рівень) та копінг-поведінку, орієнтовану на відволікання (72% - високий рівень). Модель копінгу відволікання від стресової ситуації ефективна тим, що виступає як своєрідний механізм психологічного захисту.
Великий відсоток досліджених обрали копінг-поведінку у стресових ситуаціях, орієнтовану на емоційне відреагування. Тобто суб'єкт з таким копінгом у стресових ситуаціях реагує бурно, емоційно, експресивно.
Домінуючою стратегією поведінкової активності у стресових ситуаціях є змішаний тип, який характеризується цілеспрямованістю, емоційною стабільністю, вмінням чергувати роботу з відпочинком та відносною стійкістю до стресових факторів (67%). У стресових ситуаціях проявляється висока стресостійкість лише у 22% (тип Б). Це найсильніший тип з усіх наведених.
Для осіб з таким типом активності у стресових ситуаціях характерно послідовність в діяльності, цілеспрямованість, висока працездатність та стабільність емоційної сфери. Низький рівень контролю у стресових ситуаціях спостерігається у 11%. У них проявляється висока поведінкова активність, наполегливість, часта зміна настрою, при цьому знижується рівень контролю особистості.
Під час оцінки дослідження міжособистісних стосунків було виявлено, що у підлітків у процесах міжособистісного приймання переважає фактор домінування над оточуючими. 46% мають високий рівень даного показника. Прихильність як установка на спілкування з однолітками менш властива нашій виборці досліджуваних (27%).
У спілкуванні з однолітками більшість старших підлітків намагається проявити свої найкращі, у тому числі лідерські якості. Бажання відокремитися, прагнення зайняти високу позицію, здобути повагу, визначити свою особистісну цінність й таким чином отримати можливість підкріпити власну самооцінку та самоповагу - все це багато в чому визначає позицію домінування підлітків у процесі міжособистісної взаємодії.
Результати дослідження рівня суб`єктивного контролю у старших підлітків над різноманітними життєвими ситуаціями вказують на те, що преважна більшість підлітків характеризується вираженістю екстернального типу локус контролю.
Отриманні данні свідчать, що більшість підлітків інтерпретує значущі події в їхньому житті як результат дії зовнішніх сил - випадків, інших людей; досліджувані схильні перекладати відповідальність за власний неуспіх оточуючим або вважати його результатом невезіння.
Література
- Китаев - Смык Л. А. Психология стресса. М., 1988. - 250с.
- Куликов Л. В. Личностный фактор в преодолении стресса // Актуальные проблемы психологической теории и практики / Под ред. А. А. Крылова. СПб., 1995. С. 92-99.
- Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования // Эмоциональный стресс: физиологические и психологические реакции / Под ред. Л. Леви. Л., 1970. -178с.
- Психология эмоций. Тексты / Под. ред. В. К. Вилюнас. М., 1984. - 375с.
27.01.2012
