Девіантна поведінка у підлітків. Реферат
У рефераті подано відомості про особливості прояву негативних психічних станів у девіантних підлітків притулку та ЗОШ
Проблема дослідження полягала у вивченні особливостей прояву негативних психічних станів у девіантних підлітків притулку та ЗОШ.
Підлітковий вік з його нейроендокринними змінами з давніх давен вважається фактором, який сприяє злоякісному розвитку девіантної поведінки. Цей вік найчастіше позначають як "важкий", бо в ньому виявляються ті недоліки виховання, що виникли раніше, але були приховані. Виявляються вони через особливу суперечливість підліткового віку.
Це протиріччя між зовнішнім виглядом акселерата і місцем "дитини" в сім’ї, між прагненням особистої волі і невмінням правильно розпоряджатися цією волею. Неконструктивне вирішення цих протиріч може стати причиною виникнення девіантної поведінки. [2]
Проблему девіантної поведінки вивчали Л. С. Виготський, Н. Ю. Максимова, В. М. Мясищев, Ю. А. Клейберг, Д. І. Фельдштейн та ін.
Девіантна поведінка (від лат. deviatio - відхилення) – це система дій і вчинків людей, що суперечать соціальним нормам або визнаним у суспільстві стандартам поведінки. Її суть полягає в тому, що людина не дотримується вимог соціальної норми, вибирає відмінний від її вимог варіант поведінки в тій чи іншій ситуації, що веде до порушення міри взаємодії особистості та суспільства. В основі відхилень в поведінці переважно лежить конфлікт інтересів, цінностей, деформація засобів їх задоволення, помилки виховання, життєві невдачі, порушення емоційної сфери. [3]
Психологи стверджують, що існує дуже велика різниця між емоційним життям в підлітковому віці й іншими періодами розвитку дитини. Підвищена емоційність визнається характеристичною властивістю підліткового віку. Виділяють групи психічних станів, властивих підлітковому віку.
Негативні стани:
- роздратованість, безцільність;
- стан вираженого незадоволення, негативного ставлення до оточуючих;
- стани, близькі до агресивності.
Для підлітків не менш властиві й позитивні емоційні та інші види психічних станів:
- стан підвищеного гарного настрою, емоційної активності;
- бурна радість при досягненні бажаного;
- підліткам властиві стани спрямованості до активної фізичної діяльності;
- стани інтелектуальної працездатності у підлітків, як правило, поєднуються з вольовими зусиллями.
Психічні стани, породжені різними видами спілкування й діяльності у підлітків, самі сильно впливають на їхню поведінку. [1]
Проблемою вивчення психічних станів займалися такі вчені як В. А. Ганзен, Е. П. Ільїн, Н. Д. Левітов, В. М. Мясищев та ін.
В нашому дослідженні використовувалися такі психодіагностичні методики:
- Методика діагностики схильності до поведінки з відхиленням А. Н. Орел,
- Методика Дім. Дерево. Людина. Дж. Бука.,
- Методика діагностики самооцінки психічних станів Г. Айзенка
- Метод експертних оцінок.
Результати дослідження показали, що:
- серед вихованців притулку рівень схильності до подолання норм і правил виявлено у 35% - високий, у 50% середній, у 15% низький, тоді як у учнів ЗОШ високий рівень відсутній, у 35% середній і у 65% - низький;
- рівень схильності до аддиктивної поведінки серед вихованців притулку у 10% високий, у 85% середній і у 5% низький, а у учнів ЗОШ у 7% середній і у 93% низький;
- рівень схильності до самопошкоджуючої поведінки у вихованців притулку – у 65% високий і у 35% низький, серед учнів 10% - середній і у 90% низький.
У 25% вихованців притулку виявлено високий рівень схильності до агресивної поведінки та насилля, у 65% середній і лише у 10% низький, тоді як у учнів ЗОШ високий рівень відсутній, 50% мають середній рівень і 50% низький.
Також виявлено, що 85% вихованців притулку мають низький рівень вольового контролю емоційних реакцій, 15% - середній, тоді як серед учнів ЗОШ у 25% високий рівень, у 58% середній і лише у 17% низький рівень.
У 70% вихованців притулку виявлено середній рівень схильності до делінквентної поведінки і у 30% низький, а у учнів ЗОШ 67% мають низький рівень і 33% середній.
Проаналізуємо дані, отримані при вивченні психічних станів:
Серед вихованців притулку:
- вдвічі більше підлітків, що мають високий рівень незахищеності, ніж у учнів ЗОШ (10% і 5% відповідно),
- середній мають - 75% вихованців притулку та 35% учні ЗОШ,
- низький 15% та 60% відповідно.
Серед вихованців притулку:
- 25% мають високий рівень тривожності,
- 55% - середній,
- 20% - низький.
Серед учнів ЗОШ
- 50% - середній.
- 50% - низький.
Вихованці притулку сильніше виражають недовіру до себе: 10% мають високий рівень, 65% середній і 25% низький, тоді як в учнів ЗОШ високий рівень відсутній, у 18% - середній, у 82%- низький;40% підлітків притулку мають середній рівень недовіри до себе, 60% низький, у підлітків ЗОШ 93% низький рівень недовіри до себе і у 7% середній;25% підлітків притулку проявляють високий рівень ворожості, 65% середній і 10% низький, а у підлітків ЗОШ високий рівень відсутній, у 38% мають середній і 62% низький рівень.
У 20% підлітків притулку високий рівень конфліктності, у 75% - середній і у 5%- низький, серед підлітків ЗОШ лише 3% мають високий рівень, 30%- середній і 67% - низький. У 30% підлітків притулку високий рівень труднощів у спілкуванні, у 70% - середній, у підлітків ЗОШ – 47% мають низький рівень і 53% середній; 55% підлітків притулку мають низький рівень депресивності, а серед учнів ЗОШ лише10% мають низький рівень.
Таким чином, було виявлено, що підлітки притулку мають більш високі рівні прояву негативних психічних станів і відповідно - високі прояву девіантної поведінки, ніж учні ЗОШ.
Література
- Психология состояний. Хрестоматия /Составители Т. Н. Васильева, Г. Ш. Габдреева, А. О. Прохоров/ Под ред. Проф. А. О. Прохорова. – М.: 2004. – 425с.
- Шнейдер Л. Б. Девиантное поведение детей и подростков. – М.: Академический Проект; Трикста, 2005. – 336с.
- Чаюк М. К. Соціально – психологічні проблеми правопорушень // Психолог, 2004. - №23-24. – С. 36 – 41.
27.01.2012
