• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Макроекономічні проблеми та їх вплив на легітимність влади

"За даними Управління економічного планування ВВП країни у 1998 календарному році зменшився на 2,8%. У четвертому кварталі вказаного року ВВП зменшився на 0,8%, а це зниження триває вже п’ятий квартал підряд - свого роду рекордний показник за післявоєнний період".

Розвиток негативних тенденцій в економіці країни останніми роками і в першу чергу подальше зменшення внутрішнього та зовнішнього попиту на фоні напруги у кредитній сфері призвели до значного зменшення капіталовкладень і, як наслідок, до зменшення виробництва майже у всіх сферах японської промисловості. З другої половини 1998 р. у звітах провідних державних і приватних економічних організацій та інститутів при характеристиці ситуації у промисловості термін "застій" було замінено на "спад".

Спад приватного споживання

Такий значний спад в економіці Японії у 1998 році став продовженням рецесії, що почалася у квітні 1997 року, коли уряд збільшив споживацький податок з 3% до 5%, разом с збільшенням тягаря медичних послуг та інших витрат у соціальній сфері, гроші на які йшли із сімейних бюджетів. Загальна атмосфера невпевненості населення у перспективах свого матеріального стану на фоні економічних труднощів значно зменшило приватне споживання протягом 17 міс. з 21, що пройшли з квітня 1997 р.

Спад ділової активності в Японії вплинув на діяльність японських компаній, що були змушені зменшувати ціни на свою продукцію, зменшувати зарплатню персоналу, кількість робочих місць і інвестиції в устаткування.

Напруга на ринку кредитних ресурсів посилюється величезним обсягом так званих "непрацюючих" чи "безнадійних" боргів, що з’явилися у провідних фінансових інститутів країни у період економіки "мильного пузиря" на рубежі 80-90-х рр. Формується новий підхід держави до банків. Розцінки на банківські кредити будуть встановлюватися по міжнародних конкурентоспроможних ставках. З 2000 року вартість капіталу для японських компаній буде дуже високою, що може призвести до підняття планки безробіття до 10%.

Фактором значного спаду в Японії стало запізнення з структурною перебудовою японських підприємств, що обтяжені зайвою і часто неефективною (із-за традиційних принципів по-життєвого найму і руху по службовій драбині в залежності від трудового стажу) робочою силою, а також неприбутковими виробничими потужностями, які почали втрачати конкурентоспроможність порівняно із американськими та західноєвропейськими компаніями.

Потреба у реструктуризації сільського господарства в цілому, яке ще у 80і вичерпало ресурси "моделі розвитку, що наздоганяє", що характеризується екстенсивними методами зростання.

Зростання безробіття, як дестабілізуючого фактору

"Повністю поховавши міф про по-життєву працю людей на своїх фірмах, японські компанії підіймуть тепер рівень безробіття вище, ніж американці – більш ніж до 6% за 2000 рік: вони зменшують кількість кадрів і здійснюють реформи своєї діяльності так само ефективно, як це робили американські фірми років десять тому". "Рівень безробіття у березні 1999 р. досяг 4,6%, але цей рекорд за весь післявоєнний час може бути побито, якщо виправдаються прогнози про те, що у 1999 ф. р. (закінчується у березні 2000 р.) показник безробіття зросте до 5%.

Кількість банкрутств японських компаній (рахуються компанії, що мають борги у розмірі 10 млн. ієн та вище) у 1998 р. збільшилася порівняно із 1997 р. на 17,1%. Це другий за рекордністю показник - за весь послявоєнний період".

Заходи влади щодо боротьби за укріплення технократичної легітимності

Не дивлячись на масу серйозних негативних тенденцій, що охопили японську економіку в останні роки, особливо в 1998 р., було б передчасним говорити про те, що в країні розвиваються необоротні господарські процеси. Фундаментальні основи економіки Японії, на яку припадає 14-15% ВВП світу, поки залишаються не порушеними серйозною ерозією.

Економічний план на (1999-2008 ф. рр.), розроблений за вказівкою прем’єр-міністра К. Обути їм же створеним консультативним органом за назвою Рада з економічної стратегії.

План передбачає перебудову економіки і фінансової системи в три етапи:

• На першому етапі він припускає протягом 2001 р. вийти на темпи приросту ВВП у 2%. На цьому ж етапі влада має намір проводити таку фіскальну і грошову політику, що дозволила б позбутися пресингу дефляції.
• На другому етапі (2001-2002 рр.) після того, як економіка повернеться на шлях самодостатнього розвитку, уряд повинен відійти від практики стимулювання економіки за допомогою фіскальних методів.
• На третьому етапі (2003-2008 рр.) буде проводитися нейтральна грошова політика для того, щоб дати уряду можливість реструктурувати свою дефіцитну систему фінансів. З цією метою план передбачає скорочення держвитрат і продаж значної частини держвласності.

З метою пожвавлення ділової активності в промисловості країни, наприкінці 1998 р. Міністерство зовнішньої торгівлі і промисловості (МЗТП) Японії розробило заходи під назвою "Основні напрямки пожвавлення ділової активності в промисловості Японії", що були затверджені в січні 1999 р. Заходи МЗТП включають основні напрямки та створення нових видів діяльності і робочих місць.

Соціальна система та її вплив на ставлення до влади

Видатне економічне зростання Японії супроводжувалося цілою низкою проблем, таких як зайва концентрація населення в міських зонах, зниження його чисельності в сільських зонах, погіршення екологічної ситуації. Назріла нагальна потреба поліпшення системи соціального забезпечення і розширення капіталовкладень у соціальну сферу.

У сферу даної діяльності входять різноманітні перерахування з бюджету на програми допомоги населенню, особливо бідним, соціальні страхові програми, медичне обслуговування населення, фонди захисту від безробіття. Соціальна допомога надається тим, хто не може самостійно заробляти на життя. Соціальне страхування підрозділяється на такі види: медичне, пенсійне, по безробіттю.

Медичне страхування здійснюється з тих коштів, що відраховуються від зарплати і коштів, що виділяються державою. Пенсійна система заснована на національній страховій програмі, що обов’язково поширюється на кожного члена суспільства. Для захисту від безробіття існує спеціальна страхова система, крім цього державою при сприянні підприємців створюються нові робочі місця.

Забезпечення великої кількості населення різноманітними видами соціального страхування є одним із проявів легітимації влади. До цієї ж категорії можна віднести і пенсійне забезпечення по старості. Важливим компонентом загальної системи соціального захисту людини у сучасній Японії є також забезпечення добробуту осіб похилого віку, інвалідів і малолітніх дітей.

Страхування здоров’я являє собою ще один компонент загальної системи соціального захисту людини в сучасному японському суспільстві, воно торкається інтересів усіх без винятку прошарків суспільства. Даний аспект являє собою процес легітимації, що оснований на "прагматичному підпорядкуванні". Люди бачать, що робить для них держава, бачать реальну допомогу і захист і саме в силу цього вони визнають ту владу, що піклується про них.

Японія повинна адаптувати свою індустріально-господарську систему до змін, що відбуваються у світовій економіці. При цьому необхідно прагнути досягнення цих цілей:

• стабілізації цін із забезпеченням стабільних темпів розвитку економіки і проведення реформи в структурі зайнятості, щоб скорегувати дисбаланс попиту і пропозиції робочої сили;
• поліпшення умов життя і гарантія їхньої стабільності можуть бути досягнуті шляхом модернізації системи соціального забезпечення, надання житла з поліпшеними умовами, проведення екологічних захисних заходів, розширення соціальних капіталовкладень;
• стабільного постачання населення дешевими продуктами харчування, зберігання природних і економічних ресурсів, перехід до економічної та індустріальної структури, що базується на високих технологіях, розвиток сільських районів для більш рівномірного розподілу промисловості і населення, забезпечення прогресу науки і техніки в інтересах довгострокового економічного розвитку і стабільності;

У стабільності суспільства гарантія легітимності.

30.11.2011