• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Дисципліна зв'язку - це чітке і точне виконання особовим складом пожежної охорони встановленого порядку ведення обміну інформації.

Допуск до роботи на засобах зв'язку отримують особи, які пройшли спеціальну підготовку.

Дисципліна зв'язку забезпечується:

• високими морально-політичними якостями особового складу;
• незаперечним виконанням вимог, викладених в документах, регламентуючих експлуатацію засобів зв'язку;
• знанням і чітким виконанням особовим складом правил встановлення зв'язку, ведення переговорів і реєстрацій;
• встановлення дійсного контролю за використанням по прямому призначенню засобів зв'язку і веденням переговорів.

Перевірка зв'язку проводиться в цілях підтримання технічних засобів в постійній готовності до дій і контролю несення служби черговим оператором.

До порушень дисципліни ведення зв'язку відносяться:

• передача інформації, не підлягаючої розголошенню;
• переговори особистого характеру;
• передача позивних більше число разів, чим передбачено дійсною Настановою;
• переговори з абонентами, які не передають свої позивні;
• розголошення позивних і частот робочих каналів.

Правила ведення всіх видів зв'язку:

• Обмін інформацією передбачає передачу і приймання телефонограм, радіограм, телеграм, графічних і текстових зображень, сигналів команд.
• По змісту сповіщення розділяються на оперативні і службові.
• Обмін сповіщеннями повинен бути коротким.
• Встановлення зв'язку здійснюється по формі:
• "Ангара! Я, Сокіл! Відповідайте", "Сокіл, Я, Ангара! На прийомі!"
• Передача сповіщень повинна вестись чітко і зрозуміло.

Всі радіостанції зобов'язані працювати на відведених їм частотах. Робота на інших частотних каналах, крім випадку проникнення в радіозв'язок взаємодіючих служб, забороняється.

В пожежній частині є такі засоби зв'язку:

• "Віола",
• "Пальма",
• телефонний апарат

Експлуатація засобів зв'язку гарнізону пожежної охорони - це комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечують функціонування засобів зв'язку у відповідності з вимогами експлуатаційно-технічної документації.

Експлуатація засобів зв'язку включає застосування засобів зв'язку технічну експлуатацію.

Застосування засобів зв'язку передбачає:

• підготовку до роботи в заданому режимі;
• встановлення зв'язку;
• передачу інформації;
• контроль за станом зв'язку і режиму роботи обладнання;
• оперативне переключення;
• ведення технічної документації.

Технічна документація включає:

• введення засобів зв'язку в технічну експлуатацію;
• технічне обслуговування, ремонт, планування експлуатації і облік засобів зв'язку;
• контроль за технічним станом;
• статистичний облік і аналіз відказів;
• матеріально-технічне забезпечення;
• рекламаційну роботу і технічне обслуговування;
• категорування і списання.

За організацію технічної експлуатації засобів зв'язку і забезпечення їх постійної готовності до роботи несе відповідальність начальник служб зв'язку гарнізонів і підрозділів пожежної охорони.

Особи, які винні в використанні засобів зв'язку не прямому призначенню, розкомплектації, виводу із ладу обладнання, повинні нести відповідальність.

Пояснювальна записка

Навчальну практику на посаді командира відділення проходив в управлінні державної пожежної охорони УМВС України в ____________ області.

Начальник УДПО УМВС _______________

Навчальна практика проходила в _________ по охороні _______________________начальником якої є вн. сл. ___________

Під час проходження практики мною, курсантом-стажистом ______________ було зроблено всі документи, згідно плану стажування.

Згідно плану стажування вивчив:

• посадові обов'язки командира відділення;
• форми і методи виховної та навчальної роботи а особовим складом відділення;
• роботу ради наставників частини, товариського суду рядового та молодшого начальницького складу;
• порядок і організацію проведення занять з особовим складом відділення;
• порядок підготовки ло проведення занять з особовим складом;
• порядок залучення сил та засобів на гасіння пожеж;
• порядок взаємодії пожежної охорони з іншими службами під час гасіння пожеж. ліквідації аварій та стихійного лиха;
• пожежно-технічну характеристику району виїзду підрозділу;
• тактико-технічні можливості основних та спеціальних пожежних автомобілів, які є на озброєні пожежної частини, порядок їх експлуатації та утримання;
• засоби зв'язку, які є на озброєнні, частини, порядок експлуатації, порядок ведення радіообміну;
• організацію підготовки газодимозахисників в пожежній частині;
• технічні характеристики ізолюючих апаратів та пожежно-технічне озброєння ГЛЗС частини;
• порядок експлуатації та утримання пожежно-технічного обладнання.

Ознайомився:

• з документацією щодо питань техніки безпеки, яка ведеться в пожежній частині.

Під час проходження практики на посаді командира відділення ознайомився з районом виїзду.

Район виїзду Самостійної Державної пожежної частини дуже великий.

Ознайомився також з організацією і порядком проведення службової та бойової підготовки особового складу варти. Службу та бойову підготовку в частині проводить начальник варти. Для цього ним підбирається необхідна література, вивчаються накази, згідно яких проводяться заняття. настанови. складаються методичні розробки та план-конспекти.

Заняття в частині проводяться з пожежної профілактики, пожежної тактики. медичної та пожежно-стройової підготовки.

Під час навчальної практики я чергував разом з __________ вартою яку очолює __________________________________.

Автоцистерна АЦ-40 (130) 63Б

• База ЗіЛ 130.
• колісна формула 4х2.
• екіпаж 7.
• максимальна швидкість, км/год. 90.
• затрати палива на 100 км, л 28.
• пожежний насос ПН-40У.
• ємність цистерни для води 2150.
• бака для піноутворювача 150.
• бака для бензину 170.
• габаритні розміри:
• довжина 6730.
• ширина 2440.
• висота 2700.
• маса 9100.
• розподілення навантаження на вісі:
• на передню 2360.
• на задню 6740.

Автоцистерна АЦ-40 (131) 137

• База ЗіЛ 131.
• колісна формула 6х6.
• екіпаж 7.
• максимальна швидкість, км/год. 80.
• затрати палива на 100 км, л 40.
• пожежний насос ПН-40У.
• ємність цистерни для води 2400.
• бака для піноутворювача 150.
• бака для бензину 170.
• габаритні розміри:
• довжина 7250.
• ширина 2440.
• висота 2855.
• маса 11050
• розподілення навантаження на вісі:
• на передню 3085.
• на задню 7965.

Технічна характеристика стволів

Стволи РС-70; РС-50

Ручні пожежні стволи в залежності від виду, форми і розмірів утворених струменів підрозділяються на два типи:

• для одержання компактних струменів,
• для одержання розпилених струменів.

Пожежні стволи РС-50 і РС-70 для одержання компактних струменів мають однакову конструкцію і відрізняються геометричними розмірами. Вони складаються зі сполучної голівки, корпуса конічної труби, усередині якого встановлений заспокоювач, змінного насоса (сприску) і ременя для переносу ствола. Зовнішня поверхня має сплітку для термоізоляції корпуса і для зручності утримання ствола при роботі.

Стволи РС-50 входять комплект пожежної техніки, що надходить у сільське господарство, а також внутрішніх пожежних кранів, стволи РС-70 ставиться до устаткування пожежних автомобілів і прищепних мотопомп, що знаходяться на охороні промислових об'єктів.

Ствол лафетний

Лафетний ствол застосовують для одержання потужних водяних або пінних струменів при гасінні значних пожеж у випадки недостатньої ефективності ручних пожежних стволів. Лафетні стволи підрозділяються на переносні, вивізні і стаціонарні. Стаціонарні лафетні стволи вивчають у курсі "Пожежні автомобілі".

Переносні лафетні стволи входять у комплект пожежних автонасосів. Переносної лафетний ствол ПЛС-20П складається з напірних патрубків, приймального корпуса що фіксує устрій, ручки керування. У приймальному корпусі є обернений шарнірний клапан, що дозволяє приєднувати і заміняти рукавні лінії до напірного патрубка без припинення роботи ствола. Усередині корпуса труби ствола встановлений чотирьохлопасний заспокоювач. Поворотні з'єднання ущільнені кільцевими гумовими манжетами. Для подачі повітряно-механічної піни водяний насадок на корпусі труби заміняють на повітряно-пінний.

Стволи повітряно-пінні

Повітряно-пінні стволи призначені для одержання повітряно-механічної піни, формування пінного струменя і подачі піни в осередок пожежі. Повітряно-пінні стволи дозволяють одержувати повітряно-механічну піну низкою (до 10) і середньої (до 200) кратності.

Принцип роботи ствола СПП:

Розчин піноутворювача проходить через отвори в корпусі ствола, створює в конусній камері розрідження, завдяки чому повітря підсмоктується через вісім отворів, рівномірно розташований у кожусі ствола. Повітря, що надходить у кожух, інтенсивно перемішується з розчином піноутворювача, і утворить на виході зі ствола струмінь повітряно-механічної піни.

Повітряно-пінний ствол СПП надійний у роботі. Піна низької якості може утворитися через засмічення центрального отвору, влучення у вакуумну камеру сторонніх предметів або застосування піноутворювача зі зниженими властивостями. У цьому випадку ствол варто розібрати, а при необхідності замінити піноутворювач. При експлуатації повітряно-пінний ствол СПП не потребує особливого поводження. Необхідно стежити лише за тим, щоб поверхня кожуха не була зім'ята, прокладка на приєднувальній частині була справна, а ствол після роботи промити чистою водою.

СТВОЛ ГПС-600

Для одержання з розчину і подачі на пожежу піни середньої кратності (до 200) застосовують генератори ГПС. Промисловість випускає три види піногенераторів, що розрізняють по продуктивності: ГПС-600. Принцип роботи генератора ГПС полягає в наступному. 6%-ний розчин піноутворювача по рукавах подається до розпорошувача піногенератора, у якому потік розбивається на окремі краплі. Конгломерат крапель розчину при прямуванні від розпорошувача до сітки підсмоктується повітря з зовнішнього середовища в дифузор корпуса генератора.

Суміш крапель піноутворювача розчину потрапляє на пакет сіток. На сітках деформування палиці утворить систему розтягнутих плівок, що, замикаються в обмежених обсягах, складає спочатку елементарну (окремі бульбашки), а за тим масову піну. Енергій крапель, що знову надходять, і повітря маса піни відштовхується від піногенератору.

Піногенератори ГПС частіше застосовують як ручні стволи, проте в деяких випадках їх установлюють стаціонарно. Аеродромні пожежні автомобілі комплектують не тільки ручні генератори ГПС, але і стаціонарними, встановленими в підбамперних просторах для створення пінної смуги перед пожежним автомобілем і за ним. Стаціонарно встановлюють піногенератори в пінних камерах резервуарів із пальними рідинами, а також у деяких установках автоматичного пожежогасіння.

28.09.2011