• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Цибуля ведмежа (левурда, черемша). Allіum ursіnum

Багаторічна трав'яниста цибулинна рослина родини лілійних. Цибулина довгаста, обгорнута прозорими білуватими оболонками. Стебло (квіткова стрілка) безлисте, пряме, до 40 см заввишки, тригранне. Листки прикореневі, еліптично-ланцетні, плоскі. Квітки правильні, двостатеві, зібрані в зонтикоподібне суцвіття. Цвіте у травні. Плід - коробочка.

Росте в тінистих листяних і мішаних лісах Карпат.

Для виготовлення галенових препаратів використовують стебла з листками і цибулини. Надземну частину рослини заготовляють у травні, а цибулини - після дозрівання насіння.

Рослина містить ефірну олію, вітаміни, ферменти (лізоцим).

Препарати цибулі ведмежої стимулюють виділення шлункового соку і жовчі, посилюють перистальтику кишечника, знищують патогенну флору кишок і сприяють розвитку нормальної флори кишечника, пагубно діють на аскарид (сприяють виведенню з кишечника гостриків), знижують артеріальний тиск, розширюють кровоносні судини, сповільнюють ритм і збільшують амплітуду серцевих скорочень, розріджують харкотиння, мають фітонцидну дію.

Застосовують при анорексії, проносах, гастритах, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, грипі, бронхіті, пневмонії, дизентерії, кашлі, глистній інвазії, cебореї, гнійних ранах і виразках, мікозах, трихомонадному кольпіті, корості, випаданні волосся, для запобігання вагітності (місцево).

Внутрішньо - настій (1 ч. ложку подрібненої на кашку цибулини настоювати години у 200 мл холодної кип'яченої води) приймати по 50 мл тричі на день до їди.

Зовнішньо - аплікації на пошкоджені ділянки. Інгаляції: (кашку з цибулин вводять у ніздрі на ватці). Тампони: (потовчену цибулину загортають у марлю і щодня вводять у піхву на 5 год ранком і ввечері.

Цибуля городня. Allіum cepa

Багаторічна трав'яниста сизувато-зелена цибулинна рослина родини лілійних. Цибулина приплюснута, куляста або яйцеподібна, з перетинчастими суцільними жовтими внутрішніми лусками. Стебло (квіткова стрілка) без листя, пряме, до 80 см заввишки, трубчасте, обгорнуте піхвами листків при основі. Листки дворядні, трубчасті, гострі. Квітки двостатеві, правильні, зібрані в кулясте, зонтикоподібне суцвіття; оцвітина проста, віночкоподібна, зеленувато-біла. Цвіте у червні - серпні. Плід - коробочка.

Цибулю городню вирощують як овочеву і лікарську рослину.

Використовують свіжу цибулю.

Цибуля містить ефірну олію, вітаміни (А, В, C), органічні кислоти (яблучну, лимонну, тіоціанову, фітинову), цукри (мальтозу, глюкозу, сахарозу, фруктозу), флавоноїди (епіреозид, кверцетин), мінеральні солі (калій, залізо, кобальт, марганець, селен, цинк, сірку).

Галенові препарати цибулі городньої стимулюють секрецію і моторику шлунково-кишкового тракту, мають антисклеротичні, фітонцидні, гіпоглікемічні, холеретичні властивості; сперматогенну (посилює виділення сперми) активність, зміцнює і сприяє росту волосся, покращує кровопостачання шкіри, лікує вугрі, а також екзему і фурункули, тривалонезаживаючі рани, виразки.

Застосовують при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, авітамінозах, цукровому діабеті, гіпертрофії простати, статевій слабкості у чоловіків (імпотенції), кашлі, коклюші, бронхітах, атонії кишечника. Місцево використовують при трихомонадному кольпіті (кашку свіжої цибулі вкладають з тампоном у піхву), при грипі (закапують соком цибулі ніздрі або клаптик марлі з кашкою цибулі) при випадінні волосся, гнійних ранах, а також для видалення мозолів та бородавок.

У народній медицині слов'ян цибулею найчастіше лікували виразки та рани, що довго не гоїлися.

Цибулю необхідно їсти чоловікам, у котрих виявлено неправильну функцію простати. Цибуля знижує рівень цукру в крові.

Внутрішньо - настоянку цибулі городньої на горілці (1:5) приймати по 15 крапель тричі на день. При коклюші треба звечора порізати або потерти велику цибулину, покласти до порцелянового горнятка, додати 3 ст ложки кип'яченої холодної води і 2 ст ложки цукру, перемішати, і залишити до ранку. Приймати по 1 ч ложці через кожні 3 години. При кашлі позитивний ефект дає і такий рецепт: лушпиння від цибулин варити в 1 л води, до половини початкового об'єму. Процідити, додати 100 г меду. Пити по 150 мл тричі на день.

При гіпертрофії простати вживають свіжий сік цибулі з медом (1:1) приймати по 1 ч ложці тричі на день, застосовують також при злоякісних пухлинах, анемії, можна використовувати також саму цибулю в якості харчового продукта при аденомі простати, їсти щодня по 1 цибулині.

Зовнішньо - сік цибулі закапують у вухо при болю, втирають у шкіру голови для укріплення волосся: на 2 год зробити будь-яку поживну маску для волосся, потім змити. Втерти сік цибулі в шкіру голови, покрити поліетиленом зверху зав'язати хустиною або рушником. Через 30 хв волосся чистою промити водою, потім прополоскати у відварі який містиь листя кропиви та череди звичайної (1:10).

Для укріплення волосся і стимуляції його росту використовують також суміш: шість частин відвару коріння лопуха, чотири частини соку цибулі, одна частина коньяку. Суміш втирають у корені волосся з допомогою зубної щітки, потім масажують масажною щіткою і через годину промивають волосся чистою водою.

Сік цибулі городньої використовують для відбілювання і зміцнення шкіри обличчя. Цибулиний сік запобігає утворенню зморщок, знімає набряки і синці під очима. Для надання свіжості та омолодження обличчя застосовують цибулю не тільки зовнішньо у вигляді масок, для кращого ефекту її треба також їсти регулярно щодня.

При гнійних ранах, а також таких, що довго не гояться застосовують мазь, для якої треба взяти 1 ст ложку козячого або овечого жиру і? ст ложки кухонної солі додати дрібно порізану стару цибулину. Все це помістити в один посуд і перетовкти на однорідну масу. Взяти цієї маси завбільшки з волоський горіх (для рани середньої величини) і покласти всередину рани й ззовні неї. Накласти пов'язку, і тримати 24 год. При першому застосуванні дуже болить, бо ліки "в'їдаються" в рану і витягають із неї бруд. Біль зменшиться після другого і третього застосування, а за четвертим і п'ятим - зовсім припиниться, і до цього часу рана загоїться.

При алергічних висипах на шкірі та екземі застосовують аплікації (крохмаль і свіжий свинячий жир порівну, а тертої цибулі додаємо наполовину менше). Аплікацію суміші прибинтувати на 30 хв тричі на день.

Аби переконатися, що маска з цибулі не викличе подразнення, спочатку треба випробувати лікувальну суміш на невеличкій ділянці шкіри.

Цикламен європейський (фіалка альпійсбка). Cyclamen vernum (Cyclamen europaeum)

Багаторічна трав'яниста, до 20 см заввишки рослина родини первоцвітих. На кінці короткого або видовженого кореневища має приплюснуто-кулясту бульбочку. Листки прикореневі, здебільшого вічнозелені, прості, з серцеподібною формою. Квітки правильні, двостатеві, віночок карміново-червоний. Цвіте з серпня до жовтня. Плід - коробочка.

Батьківщина цикламена європейського - гори Середньої Європи, Балканський півострів.

Для медичних потреб використовують свіжі бульби, які заготовляють восени і зберігають у підвалах у вологому піску.

Бульби цикламена містять сапонін цикламен, який при гідролізі розщеплюється на аморфний сапогенін, цикламітерин і цукор.

Експериментальними дослідженнями встановлено, що препарати цикламену виявляють протистоцидну активність, а за дією на серце схожі на препарати наперстянки. В гомеопатії цикламен використовують при розладах шлунково-кишкового тракту та при простудних захворюваннях. У народі цю рослину визнають як засіб, що допомагає при порушеннях менструацій і пов'язаних з ними нервових розладах, при невралгіях, порушеннях травлення, коліках внаслідок метеоризму та при ревматичних болях.

Використовують цикламен і як зовнійшній засіб. Особливо ефективним вважається застосування рослини при головних болях простудного характеру, фронтитах і гайморитах. Хворому, який сидить іх закинутою назад головою, вводять піпеткою в ніздрі по 2 краплі свіжого процідженого соку і в такому положенні залишають його на 5 хв, слідкуючи за тим, щоб дихав через ніс.

Після цього хворому треба пов'язати голову і лягти у ліжко. Через 10 - 15 хв після сеансу хворий починає чхати й кашляти, рясно потіє, з ніздрів починається виділення великої кількості секрету. Через деякий час хворий міцно засипає й прокидається здоровим. При ревматизмі використовують потовчені бульби, накладаючи отриману масу на больові місця.

Внутрішньо - настій (1 ст ложка подрібненої сировини заливають 500 мл окропу, настояти 30 хв). Пити по 50 мл тричі на день. Настоянку (готують на 70% спирті у співвідношенні 1:10) по 30 крапель тричі на день.

Зовнішньо - свіжий сік бульб по 2 краплі в обидві ноздрі.

Симптоми отруєння: уже через 10 - 20 хв після потраплення галенових препаратів цикламену у великих дазах через шлунок відмічається загальна слабість, нудота, блювання, болі в животі, у роті солодкуватий присмак який змінюється гірким. Характерні симптоми при отруєнні цикламеном - відчуття пітливості, головокружіння, судоми, серцево-судинна недостатність.

Лікування: для попередження всмоктування проводять промивання шлунка значною кількістю води або розчином калію перманганату і штучно викликають блювання, дають активоване вугілля (3 ст ложки на 500 мл води), сольові послаблюючі і сечогінні засоби, для покращення роботи серця призначають засоби, нормалізуючі діяльність серцево-судинної системи та центральної нервової системи (кофеїну натрію бензоат 10% - 1 мл, олійний розчин камфори 20% - 1 мл, кардіотонічні і судиностимулюючі засоби (строфантин 0,05% - 1 мл, мезатон 1% - 1 мл), штучне дихання.

26.08.2011