• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Цикорій дикий (батіжок, волошка городня, голубій, петрові батоги, придорожник, серпівник, синя плічка, синявка, терник, терпник, цикорія). Cіchorіum іtіbus

Багаторічна трав'яниста розсіяно-волосиста з молочним соком рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, ребристе, до 120 см заввишки, з розчепіреними прутоподібними гілками. Прикореневі листки в розетці, стругоподібно-перистороздільні. Квітки двостатеві, в кошиках, розташованих по 1 - 3 у пазухах листків; віночок голубий, язичковий. Цвіте у липні - серпні. Плід - сім'янка.

Росте вздовж доріг, по канавах, як бур'ян на засмічених місцях.

Для виготовлення галенових препаратів заготовляють коріння цикорію, рідше - траву. Траву зрізують у період цвітіння, коріння викопують восени.

Коріння цикорію містить гіркий глікозид (інтибін), цукри (фруктозу, левулозу), пентозани, холін. У траві є гіркі речовини (лактуцин, лактукоприн), кумариновий глікозид (цикорин), тритерпени, вітаміни.

Галенові препарати цикорію мають: заспокійливу, сечогінну, жовчогінну, тиреостатичну дію, стимулюють обмін речовин.

Галенові препарати цикорію застосовують при цукровому діабеті, анорексії, холециститах, гепатитах, неврозах, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, тиреотоксикозі, колітах, шкірних захворюваннях (екзема, дерматити, тривалонезаживаючі виразки та рани), пов'язаних з порушенням обміну речовин, нервових розладах, злоякісних пухлинах, а також як замінник натуральної кави і цінну добавку до її сурогатів.

Внутрішньо - відвар цикорію звичайного (2 ст ложки трави або 1 ст ложка коріння на 500 мл окропу, дати закипіти, і настоювати 1 год). Приймати по 2 ст ложки 4 рази на день до їди.

Зовнішньо - відвар коріння з травою цикорію звичайного (50 г сировини залити 500 мл окропу, кип'ятити протягом 10 хв) для примочок, компресів, промивання ран та виразок.

Цикута отруйна (омег водяний, цикута). Cіcuta vіrosa (Oenanthe aquatіca)

Багаторічна трав'яниста рослина родини селерових. Стебло прямостояче, розгалужене. Листки двічі, тричі перисті з лінійно-ланцетними кінцевими долями. Квітки зібрані у зонтики. Кореневище м'ясисте, ріпоподібної або шароподібної форми. Цвіте у травні - вересні. Плід - двосім'янка

Росте на узліссях, лісових галявинах, луках, засмічених місцях.

До складу коріння і кореневища входять алкалоїди (цикутоксин та інші). У шлунково-кишковому тракті цикутоксин швидко всмоктується і пошкоджує центральну нервову систему (викликає судоми). Крім алкалоїдів, рослина містить фітонциди, флавоноїди.

Привертає увагу дітей виглядом, приємним запахом і солодкуватим смаком, що нагадує петрушку. Кореневище на розрізі поділено поперечними перегородками на порожнини і камери, заповнені жовтим соком.

Для виготовлення лікарських препаратів викопують восени корінь і кореневище, а траву збирають під час цвітіння рослини.

У народній медицині та гомеопатії застосовують мазь і настоянку трави і кореневища для зняття болю при ревматизмі, артритах, міозитах. Дії цикути присвячена медико-ботанічна поема "Про властивості трав" Псевдо - Макра.

У смертоносной цикуты природная холода сила,
И потому, если выппьешь, убьет как холодные яды.
Пятнами кожа покрыта у тех, кто погиб от цикуты;
Смерть от нее подтвердить мы по призакам этим сумеем;
Карой публичной она по обычью служила в Афинах;
С жизнью простился великий Сократ, принявший цикуту;
Как это было, не нам говорить, полагаю, пристало,
Ведь не о вредном наш долг, но о том, что полезно, поведать
Если принявший цикуту у смертной черты оказался,
Чистое пусть подогретым он выпьет вино, и спасется.
Как бы она ни была вредоносна, коль выпита будет,
Но приложи, - и она превосходным является средством;
Глаз воспаление летом она исцеляет прекрасно,
Если наложишь на лоб ты зеленые, тертые листья,
Или же соком ее ты глаза заболевшие смажеш.
Гнойные сипы она и "священный огонь" изгоняет.
Тертая зелень цикуты в грудях молоко иссушает;
Гасит желанье она с истечением семени всяким,
Если ты часто лобок будешь тертою зеленью мазать цикутой.
Жар всевозможного вида сможеш цикутой унять,
Если тертой ее ты приложишь.

У гомеопатії використовують препарати цикути із свіжих кореневищ при епілепсії, правцю і судомах.

Інтоксикація може спостерігатись навіть у тварин, і не тільки при поїданні рослини, але й під впливом фітонцидів, які виділяє цикута.

Симптоми отруєння: уже через 10 - 20 хв після потрапляння галенових препаратів цикути у шлунок відмічається загальна слабість, нудота, блювання, болі в животі, у роті солодкуватий присмак який змінюється гірким. Характерні симптоми при отруєнні цикутою - відчуття холоду по всьому тілі, атаксія (порушення координації тіла), зниження чутливості у кінцівках, скрегіт зубами, головокружіння, судоми, серцево-судинна недостатність, параліч дихання.

Лікування: для попередження всмоктування цикутоксина проводять промивання шлунка значною кількістю води або розчином калію перманганату і штучно викликають блювання, дають активоване вугілля (3 ст ложки на 500 мл води), сольові послаблюючі і сечогінні засоби, для покращення роботи серця призначають засоби, нормалізуючі діяльність серцево-судинної системи.

Для посилення дезінтоксикаційної функції печінки вводять внутрішньовенно розчин глюкози 40% -20 мл разом із кислотою аскорбіновою 5% - 1 мл, гідрокортизон гемісукцинат 0,2% -1 мл, унітіол 5% - 5 мл, токоферолу ацетат 30% -1 мл, гемодез.

При судомах призначають хлоралгідрат в клізмі (0,5 г), внутрішньом'язово розчин барбамілу 10% - 10 мл, дроперидол 0,25% - 1 мл, всередину аміналон, гамалон.

Для нормалізації функціонування серцево-судинної системи і дихання вводять під шкіру розчин кофеїну натрію бензоат 10% - 1 мл, розчин камфори олійний 20% - 2 мл. При брадикардії розчин атропіну сульфат 0,1% - 1 мл під шкіру. При гострій серцевій недостатності вводять внутрішньовенно розчин строфантину 0,05% - 1мл. При зниженому артеріальному тиску вводять розчин мезатону 1% - 1 мл. Постраждалому дають вдихати кисень.

Цмин пісковий (блошки, жовтушник, жовтяниця, золотуха, котячі лапки, сварливець, сухарики, сухоцвіт, цварка, цмин, чмин). Helіchrysum arenarіum

Багаторічна трав'яниста з білоповстистим опушенням рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, до 20 см заввишки, в суцвітті розгалужене. Листки чергові, цілісні, цілокраї. Квітки дрібні, різнорідні, зібрані в кулясті кошики, що утворюють густе щиткоподібне суцвіття. Обгортки кошиків черепичасті, листочки їх - жорсткоплівчасті, лимонно-жовтого кольору. Цвіте у червні - вересні. Плід - сім'янка.

Росте в соснових лісах та на схилах на піщаному ґрунті.

Заготовляють суцвіття на початку цвітіння.

Cуцвіття цмину містять флавоноїдні глікозиди (кемпферол, саліпуринозид), флавоноїди (апігенін, наригенін), стероїдні сполуки, барвники, вітаміни (А, С, К), ефірнe олію, кумарини (скополетин), гіркі і слизисті речовини.

Галенові препарати цмину піскового сприяють підвищенню секреції жовчі, мають спазмолітичну, антибактеріальну, протизапальну дію, посилюють секрецію залоз шлунка і підшлункової залози, проявляють сечогінну активність.

Галенові препарати цмину піскового застосовують при холангітах, гепатитах, жовчнокам'яній і нирковокам'яній хворобах, а також нирок і сечового міхура, при набряках, кровотечах, раку печінки та яєчників.

Внутрішньо - відвар суцвіть (10 г сировини на 200 мл окропу), приймати по 50 мл тричі на день за 20 хв до їди. Екстракт цмину (сухий) - по 1 г тричі на день.

26.08.2011