В 2027 году украинская старшая школа переходит в новую модель профильного обучения. В Полтавской области уже определили сеть будущих лицеев, готовят лаборатории и маршруты школьных автобусов, а в трех заведениях испытывают новые учебные программы. Почему лицеи будут работать не в каждой общине, что показали первые месяцы пилотирования и как помочь подросткам сознательно выбрать между академическим и профессиональным образованием. Об этом рассказал директор Департамента образования и науки Полтавской ОВ Мирослав Костенко.
Полтавщина готується до переходу на 12-річну профільну школу. Скільки академічних ліцеїв передбачено в області? Чи вже затверджено їхню мережу?
Ми готуємося до реформи за визначеним державою графіком. План мережі затвердила Полтавська обласна рада 30 серпня 2024 року – рішенням № 861 на 33-й сесії восьмого скликання. Згодом до нього внесли зміни, зокрема у січні та липні 2026 року.
За оновленим планом мережа охоплює 127 закладів загальної середньої, професійної та фахової передвищої освіти. Серед них – 73 ліцеї. Із них 68 – академічні ліцеї комунальної форми власності: 62 належать територіальним громадам, ще шість – обласній раді. Решта п’ять – спеціалізовані ліцеї обласного підпорядкування: два спортивні, два військові та один науковий.
Обладнання, фінансування та безпека
Сучасний ліцей – це не просто нова назва, а насамперед – зміст. Як в області фінансово забезпечують цей зміст у вигляді лабораторій, навчального обладнання й оснащення класів?
У поточному році на створення сучасних освітніх просторів у трьох ліцеях – учасниках експериментального проєкту передбачено 39,7 млн грн. Із них 30 млн – державна субвенція, 9,7 млн – співфінансування з місцевих бюджетів.
Кошти призначені для закупівлі навчального, комп’ютерного й мультимедійного обладнання та меблів. Ідеться про кабінети математики, природничих наук, інформатики, міжгалузевих курсів, зокрема STEM і робототехніки. Також це фізичні, хімічні, біологічні та STEM-лабораторії.
У програмі беруть участь Гадяцький профільний ліцей імені Т.Шевченка Полтавської обласної ради, Академічний ліцей імені братів Шеметів Лубенської міської ради та Ліцей № 17 «Інтелект» Полтавської міської ради.
Що наразі вже вдалося зробити?
Повністю облаштовано сучасний освітній простір в Академічному ліцеї імені братів Шеметів. У полтавському ліцеї № 17 «Інтелект» провели закупівлі обладнання, навчальних засобів і меблів та уклали договори на 8 млн грн.
Окремо для ще семи закладів розподілили 36,9 млн грн державної субвенції та передбачили 6,3 млн грн місцевого співфінансування. Загалом це 43,2 млн. Йдеться про Котелевський опорний ліцей № 2 Котелевської селищної ради, Зіньківський опорний ліцей № 1 Зіньківської міської ради, опорний заклад «Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника» Решетилівської міської ради, опорний заклад «Диканський ліцей імені М. В. Гоголя» Диканської селищної ради Полтавської області, опорний заклад «Оржицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені І. Я. Франка» Оржицької селищної ради Полтавської області, ліцей № 38 імені І.Павловського Полтавської міської ради та Лохвицький академічний ліцей Лохвицької міської територіальної громади.
Станом на 1 жовтня 2026 року із цієї субвенції було використано 0,1 млн грн – в Оржицькому ліцеї.
Для Полтавщини, як і для інших областей ключовим є питання організації безпечного навчального процесу. Наскільки обласні ліцеї готові з погляду безпеки?
Усі академічні ліцеї Полтавської області мають захисні споруди цивільного захисту. В умовах воєнного стану це одна з основних передумов очного навчання. Наголошую, що важливо не просто мати у наявності укриття. Воно має бути в належному стані, готовим до використання й відповідати встановленим вимогам.
Разом із громадами та засновниками закладів ми й надалі працюватимемо над безпекою. Наш пріоритет – організація навчання у максимально безпечних умовах.

Чому STEM має зацікавити дітей
Полтавщина – аграрний, промисловий та енергетичний регіон. Очевидно, що після завершення війни тут буде відчутна потреба в інженерно-технічних кадрах. Як плануєте заохочувати школярів обирати природничі й технічні профілі?
Я переконаний, що вибір має залишатися за учнем. Тому не нав’язуємо природничо-математичний профіль замість гуманітарного чи технологічного. Але, безумовно, ми підтримуємо розвиток STEM-освіти. Упевнений, зацікавити десятикласників цим напрямком можна насамперед практикою.
Для цього оновлюємо кабінети фізики, хімії, біології та цифрові лабораторії. Підтримуємо профорієнтаційні заходи Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, завдяки яким учні відвідують аграрні підприємства та промислові компанії. Надаємо дітям можливості працювати з 3D-принтерами, робототехнікою, цифровими вимірювальними комплексами. Так теорія переходить у практику, а учні можуть реалізувати власні проєкти.
Планування мережі ліцеїв – складне рішення для кожної громади. Як вдалося пройти цей складний шлях і затвердити мережу?
Ключова умова – ухвалювати рішення на основі точних даних, а не припущень. Недостатньо просто порахувати школи й позначити їх на карті. Потрібно врахувати демографічні зміни, транспортну доступність, кількість педагогів, стан приміщень та перспективи розвитку громад.
Важливо мати кваліфіковану юридичну підтримку. Вона допомагає управлінським командам діяти відповідно до законодавства, дотримуватися прав учнів, батьків і вчителів та розуміти наслідки своїх рішень. Відзначу нашу плідну співпрацю з усіх цих питань з Швейцарсько-українським проєктом DECIDE
Реформа потребує довіри громад
Як переконати батьків і громади, що ці зміни справді потрібні?
Жодні розрахунки не замінять живої розмови. За кожним рішенням стоять діти, родини, педагоги й громади. Тому потрібно не тільки пояснювати причини змін, а й слухати запитання та аргументи людей. Ми з допомогою міжнародних партнерів та громадського сектору організували такий діалог.
Для нас усіх важливо, щоб реформа не перетворилася на скорочення шкіл заради самого скорочення. Її сенс – якісна, доступна й безпечна освіта для кожної дитини незалежно від місця проживання. Міжнародні партнери не приносять універсальних готових рішень. Вони дають знання, методики та інструменти, щоб громади могли самостійно обирати відповідальний шлях.
Чи продовжується ця співпраця?
Так. У 2026 році до другої фази DECIDE приєдналися шість громад Полтавщини: Решетилівська, Терешківська, Нехворощанська, Щербанівська, Гребінківська та Лохвицька. Це нові можливості для планування мережі, розвитку профільної школи, профорієнтації та підготовки управлінських команд.
Щороку Полтавська академія неперервної освіти імені М.Остроградського проводить Обласний форум батьківської громадськості. Тут зустрічаються школа, батьки та представники громад. Форум поєднує експертні обговорення, практичні майстерки й відкриту розмову. Це допомагає бачити у школі та місцевій владі партнерів у вихованні дітей і турботі про їхнє здоров’я.
Автобуси та пансіони: як забезпечити доступність
Не у всіх громадах області передбачені ліцеї. Як передбачено організувати логістику там, де їх не буде? Загалом, яка в області ситуація з шкільними автобусами?
Ліцеї працюватимуть у 41 громаді, тобто не в кожній громаді області. Тому ми щороку поповнюємо парк шкільних автобусів. Зараз шкільний автобусний парк Полтавщини налічує 506 машин. Із них 49 технічно несправні, а 41,8% експлуатуються понад 10 років і потребують поступової заміни. Загальна потреба громад – 99 автобусів. Є й кадрова проблема: бракує кваліфікованих водіїв.
У 2026 році за державну субвенцію на умовах співфінансування придбали 23 автобуси. 12 з них мають підйомники для маломобільних пасажирів. До кінця року плануємо купити ще чотири.
Важливо правильно спланувати маршрути для нової мережі академічних ліцеїв. Залежно від кількості дітей громадам потрібні автобуси різної місткості. Це допоможе скоротити час у дорозі та ефективніше організувати підвезення. Намагаємося заздалегідь оцінювати стан доріг і узгоджувати маршрути з відповідними службами. Головне – безпечний і доступний доїзд кожного учня.
Для дітей із віддалених сіл мають бути передбачені пансіони, щоб не доводилося щодня долати великі відстані. Яка ситуація із цим в області?
Мета – зробити профільну освіту доступною та забезпечити дітям можливість навчатися без перерв. Тому там, де це необхідно, при ліцеях діятимуть пансіони. Це особливо важливо для громад, де немає власної старшої профільної школи. Нині пансіони є в усіх 11 ліцеях обласного підпорядкування, але працюють у 10. Виняток – Шишацький ліцей: там учнів із віддалених населених пунктів підвозять. Крім того, пансіони є у школах Зіньківської та Семенівської громад.

Перші уроки пілотування
Ви вже згадували пілотні академічні ліцеї області, де випробовують нову модель старшої школи. Що показав перший досвід?
Почнімо з ліцею імені братів Шеметів. Там працюють три пілотні десяті класи. У них навчаються 89 учнів за чотирма профільними напрямами. Для школярів розробили індивідуальні навчальні плани, створили профільні групи й запровадили курси за вибором, зокрема поза обраним профілем. Так право учня на власну освітню траєкторію стає практикою.
Найважче виявилося скласти розклад. Потрібно одночасно врахувати вибір кожної дитини, групи, навантаження вчителів і вільні кабінети. Складності додає те, що кількість годин із деяких предметів у першому й другому семестрах різна.
Є й методичні питання: як викладати інтегровані курси, добирати програми, узгоджувати поточне формувальне та підсумкове оцінювання. Важливі підготовка вчителів, розподіл навантаження та їхній професійний розвиток. Окремо працюємо над адаптацією десятикласників, кар’єрним консультуванням і психологічною підтримкою. Адже мало дати дитині вибір – треба допомогти зробити його свідомо.
А яка ситуація в полтавському ліцеї № 17 «Інтелект»?
Там профільне навчання почалося в усіх чотирьох десятих класах. Загалом це 95 учнів, три кластери та п’ять профілів. Учителі пройшли навчання на платформі «Вектор», триває апробація підручників.
Водночас друкованих підручників поки немає – доступні лише електронні. Очікуємо паперові підручники на початку другого семестру. Також немає програми з фізичної культури для профільних класів.
З якими викликами зіткнулися у Гадяцькому ліцеї?
Гадяцький ліцей також випробовує нову структуру старшої школи й освітні програми. Заклад визначив профілі, предмети для поглибленого вивчення та вибіркові курси – і в межах профілю, і поза ним. При цьому враховують інтереси учнів, можливості педагогів і наявне обладнання.
Команда проаналізувала модельні навчальні програми, плани, інтегровані курси та потреби в кабінетах, лабораторіях і цифрових ресурсах. Серед головних завдань – розширити вибір профілів і курсів та забезпечити вчителів якісними навчально-методичними матеріалами.
Хто допомагає ліцеям розв’язувати ці проблеми під час пілотування?
Міністерство освіти і науки разом з Офісом упровадження НУШ проводить моніторинг готовності академічних ліцеїв до реформи. Також створено групу для оперативного обговорення питань, зокрема «Дорожньої карти підготовки закладів освіти до впровадження профільної середньої освіти».
Основний підхід – відкритий діалог між громадами, органами управління освітою та ліцеями. Він допомагає побачити, що вже зроблено, а над чим треба працювати. Перші місяці підтверджують: реформа потребує гнучкості, командної роботи й готовності змінювати рішення за результатами практики.
Нові індивідуальні навчальні плани означають, що учні з одного класу можуть обирати різні предмети. Як організувати розклад без довгих перерв між уроками?
Пілотні ліцеї використовують так зване блочне, або паралельне, планування. Вибіркові й профільні предмети для всіх десятих класів ставлять на однакові години. Тоді учні з різних класів одночасно переходять до тих груп і кабінетів, які відповідають їхньому вибору. Це дає змогу уникнути «вікон» у розкладі.
Заклади впроваджують цифрові інструменти автоматизованого складання розкладу, зокрема із застосуванням штучного інтелекту. Це допомагає враховувати індивідуальні навчальні плани та максимально допустиме тижневе навантаження.
Академічна чи професійна освіта?
Реформа передбачає два рівноцінні шляхи після дев’ятого класу – академічний і професійний. Як зробити так, щоб ліцеї та коледжі не конкурували за учнів?
Наша мета – дати кожній дитині можливість обрати шлях відповідно до своїх здібностей, інтересів і професійних планів. Академічні ліцеї, заклади професійної та фахової передвищої освіти – частини однієї освітньої системи області.
За даними, датованими 1 листопада 2026 року, в області функціонують 26 закладів професійної та 28 закладів фахової передвищої освіти. Вони, зокрема, дозволяють одночасно здобувати повну загальну середню освіту й професійну підготовку або навчатися за спеціальністю. На основі базової середньої освіти тут навчаються 24 795 осіб: 6 897 – у закладах професійної освіти та 17 898 – у закладах фахової передвищої освіти. Це свідчить про значний інтерес випускників дев’ятих класів до цих можливостей.
До дітей і батьків важливо донести принципову різницю між цими освітніми шляхами, аби вони могли зробити усвідомлений вибір. Академічний ліцей насамперед готує до подальшого навчання у вищій школі. Професійний шлях дає змогу раніше здобути кваліфікацію й практичні навички. Водночас професійна та фахова передвища освіта не закривають дороги до навчання в університетах й іншого кар’єрного розвитку.
Ми говоримо не про боротьбу за вступників, а про партнерство. Уже в базовій школі діти та батьки мають знати, де можна навчатися, які професії потрібні регіону та які є перспективи працевлаштування.
Що область робить для практичної підготовки майбутніх фахівців?
Розвиваємо співпрацю закладів освіти з роботодавцями. В області створено 18 сучасних навчально-практичних центрів, обладнаних для опанування затребуваних професій і виробничих технологій.
Серед напрямів підготовки – верстатник широкого профілю, оператор верстатів із програмним керуванням, слюсар-ремонтник, слюсар з ремонту механоскладального обладнання, зварник, електрогазозварник, швачка, кравець, закрійник. Є також професії у сферах громадського харчування, автомобільного транспорту й сільського господарства.
Такі центри наближають навчання до реальних умов виробництва й допомагають враховувати потреби роботодавців. Ми прагнемо, щоб молодь могла вчитися, працювати та будувати майбутнє на Полтавщині й в Україні.
Профорієнтація починається до дев’ятого класу
Як дев’ятикласнику зрозуміти, що йому ближче – ліцей, коледж чи професійна освіта? Які інструменти профорієнтації вже працюють?
В області створили регіональну координаційну групу для пілотування системи профорієнтації дітей і підлітків. До неї ввійшли представники Департаменту освіти і науки Полтавської ОВА, Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОВА, Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції», районних військових адміністрацій, громад – учасниць пілотування, Полтавської академії неперервної освіти імені М. Остроградського, закладів загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти, а також роботодавців.
Ми підготували «План заходів із реалізації національного пілотування впровадження системи професійної орієнтації дітей та підлітків у Полтавській області на 2026-2027 роки». Документ, затверджений розпорядженням начальника ОВА, розраховано на два роки. Він узгоджує організаційну, управлінську, кадрову, інформаційну та моніторингову роботу влади, громад, бізнесу й закладів освіти. Пілотування проводиться в межах швейцарсько-українського проєкту DECIDE у партнерстві з МОН, ОВА, місцевою владою, школами та роботодавцями.
Яких результатів уже досягли громади?
До національного пілотування долучилися 56 закладів загальної середньої освіти з 28 територіальних громад Полтавщини. За перший рік громади розробили власні плани профорієнтаційної роботи, організували зустрічі й опитування та налагодили співпрацю з місцевим бізнесом.
У 22 пілотних громадах провели 343 профорієнтаційні екскурсії. У них взяли участь 2 969 дітей. Це знайомство з реальними підприємствами й робочими місцями, а не лише розповіді про професії.
Хто допомагає школярам розібратися в цих можливостях?
Вже пройшли навчання майбутні кар’єрні радники пілотних закладів. З 1 вересня 2026 року вони працюють з учнями 8-9-х класів. Проводять заняття курсу «Професії», організовують екскурсії на підприємства та до закладів професійної, фахової передвищої й вищої освіти.
Почалося системне підвищення кваліфікації вчителів, які хочуть із наступного навчального року працювати кар’єрними освітніми радниками. Нині це 483 педагоги гімназій і ліцеїв Полтавщини, де є 8-9-ті класи. Вони пройдуть спеціальну програму підвищення кваліфікації. Посаду «кар’єрний освітній радник» внесено до Національного класифікатора професій. Професійний стандарт і введення штатної одиниці поки перебувають на стадії проєктів.
Мета – створити зрозумілу й доступну систему, яка допомагатиме підліткам обирати майбутню професію.
Головний пріоритет – готовність до змін
І наостанок: яке завдання для Департаменту освіти і науки зараз найважливіше, щоб область була готова до старту профільної школи?
Наш безумовний пріоритет – безпека і якість освітнього процесу. Маємо підготуватися до запуску профільної школи. Це не тільки приміщення, обладнання чи маршрути автобусів. Насамперед це співіснування закладів різних ступенів у спільному освітньому просторі, їх взаємодоповнення, готовність до здорової конкуренції, до спільного вирішення кадрових питань та належної організації допрофільної підготовки.




