Черниговщина – приграничный и прифронтовый регион, где каждый шаг в сфере образования оценивается через призму безопасности. Несмотря на серьезные вызовы войны область системно готовится к масштабному запуску реформы старшей профильной школы с 1 сентября 2027 года. Начальник Управления образования и науки Черниговской ОВА Юрий Музыка рассказал о критериях безопасности сети из 34 лицеев, обновлении школьного автопарка, межобщественных соглашениях, пилотировании 10-х классов, привлечении ветеранов и поддержке педагогов в прифронтовых условиях.
Безпекові критерії та формування мережі ліцеїв
Чернігівщина – прикордонний та прифронтовий регіон, де безпека є безумовним пріоритетом. Як управління враховує фактори ризику під час визначення закладів, які стануть академічними ліцеями?
Для Чернігівщини безпека – абсолютний пріоритет. Специфіка нашої області в тому, що ми безпосередньо межуємо з країною-агресором. Тому під час формування мережі академічних ліцеїв ми спільно з територіальними громадами заклали три ключові безпекові критерії: відстань до кордону та зони ризику, наявність і місткість укриттів, а також безпека логістики та маршрутів підвозу.
Ще 17 вересня 2024 року рішенням сесії Чернігівської обласної ради затверджено План формування мережі закладів освіти, що забезпечуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2027 року. Саму мережу складуть 34 заклади. Наразі триває робота щодо приведення їхніх установчих документів у відповідність до Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Статус очного академічного ліцею отримують заклади, що географічно віддалені від зони щоденних обстрілів, мають сертифіковані укриття належної місткості та надійну і безпечну логістику. Без цих умов заклад переводять у дистанційний формат або трансформують у гімназію.
Як це працює на практиці за нашими трьома критеріями:
- Перше – відстань до кордону та «зони ризику». У 20-кілометровій зоні від кордону з рф у нас розташовано 6 закладів загальної середньої освіти та 3 філії у Корюківській, Сновській, Новгород-Сіверській та Семенівській територіальній громаді, де навчається 738 учнів. Згідно з рішенням Ради оборони Чернігівської області від 22 серпня 2023 року, освітній процес там організовано виключно за дистанційною формою. Зрозуміло, що такі школи не розглядаються як майданчики для очних ліцеїв. Академічні ліцеї дислокуємо в більш захищених районах – зокрема у Чернігові, Ніжині, Прилуках та інших. Там можна організувати більш безпечне підвезення і краще захистити дітей.
- Друге – наявність та місткість укриттів. Жоден заклад на Чернігівщині не працюватиме очно чи змішано без облаштованого укриття. Це може бути сховище або протирадіаційне чи найпростіше укриття. Площа споруди має вмістити усіх учнів і весь персонал, які одночасно можуть перебувати в закладі.
Якщо місткості бракує, розглядаємо можливості розширення об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, будівництва нових або запровадження змішаної форми навчання. Але стратегічна ставка – на облаштування сховищ із повноцінним освітнім простором. Для цього модернізуємо підвальні приміщення, будуємо протирадіаційні укриття або споруди подвійного призначення, де створюємо цифрові хаби та класи.
Яскравий приклад реалізації такого підходу – Сухополов’янський ліцей, відкритий 27 березня 2025 року. Там збудовано підземний простір площею більше 500 кв. м, розрахований на 350 учнів та працівників. Всередині облаштовані навчальні класи, медичний пункт, освітній хаб, зал очікування, спорядили простір зручними меблями, планшетами, Wi-Fi, зарядними станціями, книгами та настільними іграми. Загальна вартість робіт склала 10,6 млн грн, з яких понад 4 млн грн – кошти Швейцарсько-українського Проєкту DECIDE, 3,8 млн – державна субвенція, майже 1,9 млн грн – бюджет громади.
- Третє – безпека логістики та маршрутів підвезення. Академічний ліцей збирає дітей із різних населених пунктів, тож критичною вимогою є якість і захищеність доріг. Опрацьовуємо питання забезпечення додатковими шкільними автобусами та облаштування мобільних укриттів на маршрутах, аби мінімізувати ризики для дітей у дорозі.
Наразі ОВА разом із громадами фокусує зусилля на покращенні матеріально-технічної бази усіх 34 ліцеїв. Насамперед облаштовуємо сучасні STEM-лабораторії, оновлюємо обладнання харчоблоків, забезпечуємо питання підвезення учнів старшої школи.
Логістика, шкільні автобуси та пансіони
У прикордонних ТГ (Новгород-Сіверська, Семенівська, Городнянська) щоденне підвезення дітей шкільними автобусами пов'язане з безпековими ризиками. Яка модель розглядається для старшокласників із таких територій – створення пансіонів у більш безпечних громадах області чи мережеві формати навчання?
Масштаб логістики, яку необхідно забезпечити в області, колосальний. Понад 10 тисяч школярів з 836 населених пунктів мешкають поза межами пішохідної доступності й потребують організованого підвезення. Для цього розробили 392 маршрути. Наразі вже маємо упевненість, що забезпечимо організоване підвезення усіх дітей, зокрема з прикордонних громад.
Автопарк обласної освіти налічує 390 шкільних автобусів, з яких 53 – спеціальні автобуси для осіб з інвалідністю. У 2026 році Чернігівській області виділено 44,9 млн грн державної субвенції на придбання автобусів. Плануємо на них закупити 14 автобусів, з яких чотири – спеціалізовані. Станом на 13 жовтня 2026 року 4 спеціалізовані автобуси вже передано громадам. Решту планується передати протягом листопада.
За нашими розрахунками, для повної оптимізації мережі й оновлення автопарку необхідно ще 58 шкільних автобусів. З них – 44 мікроавтобуси, шість з яких – обладнаних для осіб з інвалідністю.
Щодо віддалених чи небезпечних територій, ми спираємося на Положення про ліцей, яке передбачає, що заклад може мати у своєму складі пансіон. Для дітей із зон, де щоденний підвіз є надто ризикованим, їх створення у безпечних громадах є однією з базових моделей. Наразі це планується реалізувати у 15 ліцеях.
Міжкомунальна співпраця і фінансові механізми
Юридично кожна дитина має право вступати до будь-якого ліцею. Проте на практиці навчання сільських дітей у міських ліцеях впирається у міжбюджетні трансферти на утримання закладів та підвіз. Чи є на Чернігівщині практики міжкомунальних угод між міськими та сільськими ТГ щодо спільного фінансування чи організації логістики?
Так, це актуальний робочий інструмент. Відповідно до Бюджетного кодексу України, місцеві ради мають право передавати кошти іншій громаді у вигляді міжбюджетного трансферту – на оплату навчання, утримання чи підвіз учнів. Це єдиний правильний вихід, коли в громаді-донорі немає власного ліцею чи відповідного профілю, але її діти навчаються в сусідній ТГ.
Ця механіка проста й прозора: обидві ради ухвалюють рішення на сесіях, після чого укладається договір про міжбюджетний трансферт. У документі прописуються цільові видатки: зарплата вчителів, комунальні послуги, харчування чи підвіз.
Громади Чернігівщини вже застосовують цей механізм на практиці. Такі трансферти реалізовано для відшкодування витрат на вивчення 10-11 класами предмета «Захист України». Приміром, Березнянська селищна ТГ передає кошти Менській міській ТГ, Любецька селищна – Ріпкинській, Тупичівська сільська – Городнянській міській, Новобасанська сільська – Бобровицькій міській, Батуринська – Бахмацькій громаді.
Переконаний, що під час масштабування реформи старшої профільної школи та розгортання мережі академічних ліцеїв такі міжгромадські угоди стануть нормою.
Кадрова політика, зарплати та підтримка педагогів
Через безпекову ситуацію частина вчителів виїхала, а трансформація шкіл у гімназії (1–9 класи) впливає на навантаження предметників. Як область допомагає громадам утримувати сильних педагогів і чи планується їх залучення до викладання у централізованих ліцеях через мережеву форму?
Давайте оцінювати ситуацію мовою фактів та цифр. Освітній процес в області забезпечують 15 808 педагогів: 2 743 – у дошкіллі, 9 820 – у школах, 528 – у позашкіллі, 613 – у профтехі, 1 022 – у фаховій передвищій та 1 082 – у вищій освіті. За кордоном наразі перебувають лише 33 педагоги шкіл. Станом на 1 жовтня 2026 року в школах області є 68 вакансій. Найгостріша потреба у вчителях іноземної мови, соціальних педагогах та практичних психологах. Загалом, ситуація контрольована.
Для збереження кваліфікованих учителів при трансформації шкіл у гімназії (1–9 класи), разом із громадами застосовуємо низку інструментів та підходів.
Один з них – перерозподіл навантаження. Учителів гімназій, які втрачають години через ліквідацію 10–11 класів, переводимо на роботу або за сумісництвом до нових опорних академічних ліцеїв. Звісно, із урахуванням профілю, категорії та стажу. Так для вчителя зберігаємо тижневе навантаження на рівні ставки (18 годин) і більше.
У цих питаннях важливо налагодити відверту комунікацію між освітянами області. Із цією метою спеціалісти управління освіти і науки Чернігівської ОДА проводять роз'яснювальну роботу щодо вакансій у межах громади та сусідніх територій.
Важливий напрям – підтримка молодих фахівців. В області працює понад 700 молодих педагогів зі стажем до трьох років. Впроваджуємо педагогічну інтернатуру й наставництво. Громади часто пропонують свої стимули – у вигляді службового житла або компенсації витрат на проїзд до роботи.
Залучаємо до системи освіти ветеранів війни. В обласних школах наразі вже працюють 37 ветеранів. 19 з них викладають «Захист України».
Один з ключових чинників – фінансове стимулювання. З 1 вересня 2026 року суттєво змінено систему оплати праці педагогів (відхід від Єдиної тарифної сітки). Посадові оклади розраховуються на основі єдиної базової величини 28 885 грн (середня зарплата за І квартал 2026 року). Завдяки цьому середня зарплата вчителя зросла до ~25 000 грн, а з урахуванням надбавок може бути вищою. Для педагогів нашої області важливим є збереження спеціальної прифронтової доплати в розмірі 2 600 грн на місяць за роботу в несприятливих умовах у прикордонних та прифронтових громадах. За вересень таку доплату вже нараховано 1 129 педагогам області.
Для підтримання кваліфікації освітян займаємося професійним розвитком і тренінгами. Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського забезпечує проведення програм системного підвищення кваліфікації. Торік там навчалися 10 293 педагоги, а станом на жовтень 2026 року – 7 126 осіб. Також в області працює 15 центрів професійного розвитку педагогічних працівників. Сильні ж учителі мають можливість стати обласними тренерами.
Сертифікація – один із напрямів стимулювання педагогів. Сертифіковані вчителі отримують 20% до окладу на три роки. Загалом з 2019 року сертифікацію успішно пройшли 267 педагогів області, наразі 87 освітян проходять черговий етап. Наша атестаційна комісія забезпечує автоматичне зарахування сертифіката як атестації з присвоєнням вищої категорії чи звання.
Щорічно 20 кращих освітян отримують обласну премію імені Софії Русової (диплом та грошову винагороду в розмірі п’ятьох прожиткових мінімумів). З 2007 року її присуджено 370 фахівцям. З 2006-го більше 200 педагогів відзначено державними нагородами, 83 освітянам призначено довічні стипендії, 52 – дворічні, 21 педагог отримав премію Верховної Ради України.
Усвідомлюємо, що сильний вчитель прагне працювати там, де є сучасне обладнання. Тому допомагаємо громадам залучати міжнародних донорів для створення STEM-лабораторій, освітніх хабів та цифрових класів.
Пілотування 10-х класів та практичні виклики реформи
Цього навчального року у пілотних закладах Чернігівщини розпочалася апробація нової моделі 10 класу. Якщо підсумувати перші місяці: з якими практичними викликами зіштовхнулися пілотні ліцеї – облаштуванням матеріально-технічної бази (STEM-лабораторій, укриттів) чи організацією навчального процесу за новими програмами?
Від Чернігівської області затверджено вісім пілотних закладів:
- КЗ «Чернігівський обласний науковий ліцей» Чернігівської обласної ради;
- КЗ «Ладанський ліцей» (Прилуцький р-н);
- Ріпкинський ліцей;
- Деснянський ліцей;
- Козелецький ліцей № 3;
- Куликівський ліцей;
- Чернігівський ліцей № 1;
- Ніжинський ліцей при НДУ імені Миколи Гоголя.
У кожному закладі проведено колосальну підготовчу роботу. Сформовано набір до 10-х класів, обрано профілі, розроблено освітні програми та визначено поглиблені предмети. На створення нового освітнього простору в області у 2026 році виділено майже 36 млн грн державної субвенції та 5,2 млн грн місцевого співфінансування. За ці кошти реалізуються шість проєктів з облаштування 22 навчальних кабінетів: по шість – фізики й хімії, п’ять – біології та п’ять STEM-лабораторій.
Звісно, під час запуску зіштовхнулися із очікуваними викликами. Насамперед ідеться про питання безпеки. Повітряні тривоги зривають вихід автобусів на маршрути підвозу та переривають навчання для переходу в укриття. Це ускладнює роботу міжкласних груп.
Окреме питання – закупівлі й тендери. Через процедурні затримки постачання обладнання для STEM-лабораторій та ремонтні роботи в кабінетах дещо розтягнулися в часі.
Довелося вирішувати питання навчально-методичних пауз. Приміром, чинну грифовану модельну програму з фізичної культури (10–12 класи) затверджено лише 8 жовтня 2026 року.
Важливе питання – тарифікація вчителів. Через вибіркові компоненти навантаження педагогів протягом року розподіляється нерівномірно. Це вимагає гнучких рішень під час тарифікації.
Профорієнтація, кар'єрні радники і довіра батьків
Чернігівщина потребуватиме фахівців для відновлення інфраструктури, агросектору та інженерії. Яку роботу проводять пілотні ліцеї області під час профільно-адаптаційного періоду, щоб заохотити 10-класників до вибору STEM-дисциплін та природничо-математичних курсів?
Головна цінність 10-го класу в новій школі – саме його адаптаційний характер. Дитина має можливість випробувати обраний профіль і, якщо відчує потребу, без втрати часу змінити його на STEM-напрям.
Щоб цей вибір був свідомим, у пілотних ліцеях працюють педагогічні працівники, які виконують функції кар’єрних освітніх радників. Вони допомагають 10-класникам зіставити власні здібності й нахили з реальною ситуацією на ринку праці та стратегічними потребами відбудови Чернігівщини – інженерією, агротехнологіями, будівництвом та IT.
Забезпечення вибірковості предметів у старшій школі вимагає від закладу гнучкості. Чи вдається пілотним ліцеям області формувати індивідуальні освітні траєкторії для учнів та складати розклад без накладок і «вікон», особливо якщо частина процесів вимагає укриттів чи змішаного формату?
Запровадження індивідуальних вибіркових курсів остаточно відставило у минуле радянську класно-урочну систему. Використовуємо змішаний формат навчання та адаптуємо укриття під освітні простори. Аби уникнути часових «вікон» у розкладі учнів, застосовуємо чіткий логістичний алгоритм: обов'язкові для всіх предмети групуються одночасно для всієї паралелі, а вибіркові спецкурси ставляться на перші або останні уроки. У результаті в учнів немає простоїв і «вікон», а педагоги отримують гнучкий і зручний графік викладання.
Аналітичне планування мережі та участь громад
У прифронтовому регіоні демографічна карта змінюється швидше, ніж будь-де. На Чернігівщині до розрахунку мережі залучаються аналітичні та юридичні групи, зокрема експертів міжнародних проєктів. Наскільки використання зовнішньої аналітики допомагає місцевим радам ухвалювати реалістичні та виважені рішення?
Впровадження реформи на Чернігівщині відбувається на основі глибинної аналітики. Спільно з РВА та громадами ми проаналізували проєктну потужність шкіл, прогнозоване число ліцеїстів, розгалуженість мережі та зони доступності.
Провели серію кущових зустрічей у кожному районі за участю профільних заступників голів РВА та керівників органів управління освітою. У цій роботі врахували вимоги Закону та фахові пропозиції експертів Швейцарсько-українського проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти». Разом із МОН та DECIDE ми провели громадські обговорення на тему «Реформа профільної середньої освіти: Чернігівська область».
На нарадах з головами РВА, очільниками ТГ та керівниками органів освіти детально пропрацювали механізми міжмуніципального співробітництва та консультаційного супроводу дітей. Напередодні навчального року провели Серпневу платформу освітян Чернігівщини «Старша профільна школа: вибір, можливості, майбутнє» за участю заступниці голови ОДА Жанни Шерстюк, заступниці керівника Офісу впровадження НУШ Антоніни Макаревич та понад 300 педагогів.
Чітко дотримуємося вимог законодавства щодо процедур громадських обговорень. Станом на сьогодні планову мережу вже затверджено у 40 громадах (це 70% ТГ області), і ця робота триває у постійному моніторингу управління.
Батьки в умовах війни особливо чутливі до будь-яких змін – зміна закладу, відстань до школи чи нові автобусні маршрути викликають зрозуміле занепокоєння. В областях апробуються практики публічних консультацій та діалогових майданчиків. Наскільки ці інструменти допомагають «заземлити» страхи батьків та сформувати довіру до нових ліцеїв?
В області на базі ЧОІППО імені К.Д. Ушинського діє Навчально-методичний центр психологічної служби, який надає фахову підтримку і дітям, і вчителям, і батькам. У консультаційному кабінеті Центру протягом 2026 року батькам надано 149 індивідуальних психологічних консультацій.
У пілотних ліцеях працюють практичні психологи, які пройшли спеціальну підготовку з супроводу адаптації підлітків та партнерської комунікації з родинами. Застосовуються різні формати: круглі столи, батьківські діалоги, дні відкритих дверей та екскурсії до нових ліцеїв.
До психологічного супроводу закладів освіти області також залучаємо громадські та благодійні організації, співпраця з якими допомагає розширювати можливості підтримки учасників освітнього процесу.
Наприклад, під час зустрічей із батьками ми не обмежуємося загальною інформацією про створення академічного ліцею, а предметно пояснюємо, як буде організовано підвезення учнів, скільки часу триватиме дорога, які умови для навчання та перебування дітей буде забезпечено, як організовуватиметься безпека і які профілі навчання зможуть обрати старшокласники.
Батькам важливо не лише почути, що реформа відкриває нові можливості для дітей, а й побачити, як ці можливості будуть реалізовані на практиці.
Підготовка освітніх менеджерів і тренерів
Керівник академічного ліцею має бути не просто господарником, а освітнім менеджером, здатним працювати в умовах ризиків та залучати партнери. Як оцінюєте практичну віддачу від навчальних програм для директорів, що реалізуються в області? Власне чи є такі програми на Чернігівщині?
Такі програми активно функціонують. Станом на жовтень 2026-го 20 науково-педагогічних працівників Інституту післядипломної освіти (регіональні координатори) разом із шкільними командами пілотних ліцеїв проходять спеціалізоване навчання за програмою підготовки тренерів. Організатори – МОН України, Офіс впровадження НУШ, EdEra та GoGlobal.
Далі вони готуватимуть педагогів майбутніх академічних ліцеїв Чернігівщини до запуску реформи з 1 вересня 2027 року, формуватимуть спільноти практиків та розбудовуватимуть інститут наставництва.
Для області критично важливо зберегти молодь у регіоні. Як управління координує роботу між громадами, які утримують ліцеї, та обласними закладами профтеху і коледжами, щоб забезпечити чітку профорієнтацію та рівний доступ до обох траєкторій старшої школи?
Будуємо єдину систему профорієнтації за участю громад, ліцеїв, закладів профтеху, коледжів та бізнесу. У 2025 році Чернігівщина долучилася до національного пілотування системи профорієнтації в межах проєкту DECIDE (включено 34 громади та 88 шкіл, із яких 20 з 2027 року стануть академічними ліцеями).
Вже маємо вагомі досягнення. Підготовлено 87 кар’єрних радників для викладання курсу за вибором «Професії» у 8-9 класах з 1 вересня 2026 року. У березні-травні в пілотних школах проведено 453 профорієнтаційні заняття для 5 512 учнів.
Організували 361 екскурсію для майже 2 500 дев'ятикласників. Діти відвідували університети, коледжі, STEM-центри, а також професійно-технічні училища аграрного, будівельного, залізничного профілю та сфери послуг.
До січня 2027-го на базі ЧОІППО буде підвищено кваліфікацію ще 320 педагогів як кар'єрних освітніх радників для 7-9 класів. А наступним кроком стане їхня підготовка для рівня старшої школи (10-12 класи).
Міжгромадські осередки та партнерство ТГ
Чи є на Чернігівщині приклади, коли сусідні громади заходять у партнерство – укладають договори про спільне заснування чи утримання одного академічного ліцею, а також спільну організацію безпечного підвозу?
Першою успішною протомоделлю такої співпраці стало створення міжгромадських осередків для викладання предмета «Захист України». У поточному навчальному році 90% учнів 10–11 класів вивчають цей предмет за новою програмою саме на базі таких осередків.
Діти з 30 шкіл 10 громад (Холминської, Березнянської, Батуринської, Новобасанської, Тупичівської, Кіптівської, Любецької, Новобілоуської, Михайло-Коцюбинської, Киселівської) їздять на навчання до осередків, створених у Корюківській, Менській, Бахмацькій, Бобровицькій, Городнянській, Козелецькій, Ріпкинській та Киїнській громадах.
Показовий приклад: учні Кіптівської громади підвозяться до Осередку на базі Козелецького ліцею №3. Між трьома школами Кіптівської ТГ та Козелецьким ліцеєм №3 укладено офіційний договір про співпрацю, яким передбачено:
- передача навчальних годин до осередку;
- працевлаштування вчителів Кіптівської ТГ за сумісництвом у Козелецькому ліцеї №3;
- організація харчування учнів;
- підвіз дітей силами Кіптівської ТГ.
Також громади укладають прямі угоди про міжкомунальне співробітництво для утримання освітньої інфраструктури та підвозу. Наприклад, рішенням сесії Талалаївської селищної ради від 10 вересня 2026 року надано згоду на міжгромадське співробітництво між Талалаївською та Срібнянською ТГ у сфері освіти та організації підвозу дітей.
Стратегічний орієнтир – точка «2027»
Яке ключове завдання управління освіти і науки ставить перед собою на цей навчальний рік, аби Чернігівська область підійшла до точки «2027» із повністю підготовленою, безпечною та працюючою мережею старшої профільної школи?
Наше головне завдання на цей рік – зробити так, щоб батьки не стояли перед вибором: безпека дитини чи її якісна освіта. До 1 вересня 2027 року маємо не просто оформити юридичні документи чи докомплектувати STEM-лабораторії. Реальний результат – це коли родина в прикордонній громаді бачить: у її дитини є безпечне укриття, сучасний автобус, сильний учитель і зрозуміла професійна перспектива саме тут, на Чернігівщині.
Якщо дитина усвідомлює, що в її громаду інвестують і про неї дбають, вона залишається, вступає до місцевих коледжів та університетів і відбудовує регіон. Перехід на трирічну профільну школу – це не формальна реформа системи. Ми закладаємо фундамент, аби Чернігівщина жила, розвивалася і мала молоде майбутнє.
Андрей Масальский, эксперт Швейцарско-украинского проекта DECIDE – Децентрализация для развития демократического образования.
