Ровенская область перешла от этапа проектирования к практическому развертыванию реформы старшего профильного образования. Как область формирует сеть на основе полесской специфики, решает вопросы пансионов и подвоза, преодолевает кадровые вызовы, развивает партнерство между лицеями, колледжами и работодателями? Директор Департамента образования и науки Ровенской ОГА Петр Коржевский рассказал об управленческих приоритетах, пилотировании новой модели 10-х классов и практической реализации реформы на местах.
Управлінські кроки та розбудова спроможних ліцеїв
Рівненщина перейшла до фази практичного розгортання старшої профільної школи. Які першочергові управлінські кроки Департамент здійснює зараз, аби визначені ліцеї фізично ставали спроможними освітніми хабами?
У 2024 році Рівненщина увійшла до дев’яти пілотних областей із формування оптимальної мережі закладів старшої школи. Цей проєкт реалізовувало Міністерство освіти і науки України спільно зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».
У межах проєкту ми разом із районними держадміністраціями та територіальними громадами (ТГ) напрацювали мережу академічних ліцеїв. У липні 2024 року ці матеріали узагальнили, нанесли на карту та презентували під час громадських обговорень очільникам ТГ, керівникам органів управління освітою, представникам МОН, експертам та громадськості.
За результатами обговорення рішенням обласної ради від 20 вересня 2024 року №986 було затверджено План формування мережі закладів освіти Рівненської області, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2027 року. Мережа нараховує 86 закладів освіти, з них 50 академічного спрямування та 36 – професійного спрямування.
Упродовж 2025 та 2026 років ми перейшли від визначення майбутньої мережі до забезпечення її реальної спроможності. Адже недостатньо просто ухвалити рішення про новий статус закладу. Необхідно створити умови, у яких учень матиме реальний вибір профілю, доступ до сучасних навчальних просторів і можливість безпечно дістатися до ліцею незалежно від місця проживання.
Працюємо за кількома взаємопов’язаними напрямами. Насамперед узгоджуємо перспективну мережу із демографічними прогнозами та освітніми потребами учнів. Важливо не просто визначити кількість закладів, а їхню реальну спроможність навчати учнів 10–12 класів, у тому числі дітей із сусідніх населених пунктів. Для цього проаналізували очікувану кількість випускників 9-х класів, прогнозований контингент на кілька років, територіальну доступність, кадровий потенціал та ресурси громад.
Другий напрям – підготовка освітньої пропозиції кожного ліцею. Заклад має формувати профілі насамперед на основі запитів дітей, їхніх професійних уподобань та кадрових можливостей. Цю роботу ми розпочали з опитування дев'ятикласників, щоб з’ясувати їхні наміри щодо навчання в академічному ліцеї чи закладі профосвіти, а також – пріоритети у виборі предметів.
Третій напрям – модернізація освітнього середовища. Йдеться про кабінети, природничі лабораторії, цифрове обладнання, простори для проєктної діяльності та командної роботи. Упродовж двох останніх років 18 майбутніх академічних ліцеїв (це 36% від мережі) отримали та реалізують державну субвенцію за проєктом «Нова українська школа» та субвенцію на облаштування STEM-лабораторій і кабінетів природничих наук. Роботи тут надзвичайно багато.
Четвертий напрям – кадрове забезпечення. На мою думку, це одна з ключових умов успіху реформи. Найкращі кабінети й лабораторії не гарантують якості освіти без педагогів, готових працювати за новими програмами та забезпечувати поглиблене вивчення предметів. Працюємо над тим, щоб кадрові рішення ухвалювалися завчасно. Ліцей потребує не лише вчителів-предметників, а й фахівців, здатних організовувати дослідницьку та проєктну діяльність. Якщо виникає ризик дефіциту вчителів природничо-математичного циклу, шукаємо рішення через підвищення кваліфікації, міжшкільну співпрацю та партнерство із закладами вищої освіти.
П’ятий напрям – координація дій із засновниками. Територіальні громади як засновники мають забезпечити функціонування ліцеїв, їхню матеріальну базу та кадрову готовність. Завдання обласного рівня – координувати процес, сприяти залученню державних ресурсів і допомагати громадам там, де їм бракує власних можливостей.
Прикладом такого підходу є Вараський ліцей № 1, який долучився до пілотування нової моделі ще у 2025 році. Його досвід важливий для розуміння того, як на практиці організувати вибір курсів, спланувати простори та підготувати колектив. Із 1 вересня 2026 року до пілотування долучилися також Здолбунівський ліцей № 2, Зорянський ліцей, Дубровицький ліцей № 2, Рівненський ліцей № 13, Степанський ліцей та Сарненський ліцей № 5. Це дає змогу апробувати різні рішення в закладах із різними умовами.
Для нас принципово важливо, щоб кожен ліцей мав чіткий план підготовки: що саме робиться, у які строки, за які кошти та хто відповідальний. Адже спроможний ліцей – це місце, де учень отримує реальний вибір і якісну підготовку до життя.
Специфіка Полісся: пансіони та лабораторії
Північні поліські громади області мають високу народжуваність та значну кількість учнів у сільських школах. Які рішення опрацьовуються щодо облаштування приліцейних пансіонів і гуртожитків, а також створення сучасної лабораторної бази саме для поліських закладів?
Для Рівненщини питання доступності профільної освіти особливо важливе з огляду на географічні особливості. На Поліссі є території з розгалуженою мережею населених пунктів, значними відстанями між ними та складнішою транспортною логістикою. Тому ми враховували не лише кількість майбутніх старшокласників, а й те, як вони діставатимуться до закладу і чи не буде шлях надто виснажливим.
Демографічна ситуація на півночі області неоднорідна. Рішення засновників ґрунтуються на фактичній чисельності дітей та прогнозах контингенту в 10–12 класах на 2029/30 навчальний рік. При цьому враховується зона максимального щоденного підвезення до 10 км та можливість створення пансіонів.
Щодо пансіонів, то це ключове рішення для дітей, для яких щоденний проїзд є занадто тривалим або неможливим. Ми розуміємо, що пансіон – це комплексна інфраструктура, яка вимагає належних побутових умов, харчування, безпеки, цілодобового супроводу, психологічної підтримки та організації дозвілля.
Ми проаналізували потреби й оцінили наявні приміщення. Потребують пансіонів дев’ять ліцеїв. У семи є відповідні будівлі, які потребують ремонту чи адаптації, у двох – необхідно будувати нові приміщення.
Щодо лабораторної бази. Для поліських громад, як загалом і для всіх громад, важливо створювати не формальні кабінети, а функціональні освітні простори, у яких учні зможуть проводити дослідження, виконувати лабораторні завдання та втілювати міжпредметні проєкти. Приміром, ліцей, що розвиває природничо-математичний напрям, повинен мати цифрове вимірювальне обладнання для фізики, хімії та біології.
Для проєктної роботи можна використовувати місцевий контекст: досліджувати якість води, ґрунтів, стан лісових екосистем та вплив людини на довкілля. Це поєднує науку з практичними потребами Полісся.
Водночас кожному ліцею купувати все обладнання не обов'язково. Можна будувати партнерство з коледжами, закладами вищої освіти, науковими установами та підприємствами для спільного використання лабораторій.
Для поліських громад формуємо комплексне рішення: доступний ліцей, продумана логістика, за потреби – пансіон, сучасні лабораторії та кваліфіковані педагоги. Головне – не будувати інфраструктуру заради інфраструктури: кожна інвестиція має відповідати кількості учнів та обраним профілям.
Шкільні автобуси та логістика
Формування профільної школи окреслило нові транспортні маршрути руху учнів. Як область планує розподіл та оновлення парку шкільних автобусів, аби забезпечити логістичні потреби кожного ліцею?
Формування мережі ліцеїв радикально змінює логістику підвезення. Раніше дитина йшла до найближчої школи, а в новій моделі після 9-го класу вона обирає ліцей за профілем. Це означає, що наявні маршрути треба переглянути з урахуванням мережі закладів та місць проживання старшокласників.
Тут поєднуємо три складові: планування мережі, оновлення автопарку та безпеку підвезення. Наразі громади проводять інвентаризацію транспорту, оцінюють його технічний стан, місткість та визначають додаткову потребу в автобусах.
Вже активно оновлюємо автопарк. Чотири з шести ліцеїв, які потребували нових автобусів цьогоріч, їх уже отримали, для двох інших очікуємо поставку до кінця року. Наше завдання – створити дієву транспортну систему, яка гарантуватиме кожній дитині доступ до обраного ліцею.
Виклики пілотування 10-х класів
У пілотних ліцеях Рівненщини триває апробація нової моделі 10-го класу. З якими головними практичними викликами зіштовхнулися заклади протягом першого семестру – забезпеченням STEM-лабораторій, методичною підготовкою вчителів, щось інше?
Я б не протиставляв матеріальну базу та методичну підготовку. Обидва напрями однаково важливі. Сучасна лабораторія не дасть результату, якщо вчитель не готовий працювати по-новому. І навпаки: найвищий професіоналізм педагога потребує інструментів для організації досліджень та проєктів.
У пілотному Вараському ліцеї № 1 особливої уваги вимагало саме забезпечення STEM-лабораторій. Важливо, що до вибору обладнання долучилися вчителі – вони визначали, що потрібно під навчальні програми. Що стосується методичної підготовки, то вчителі зауважують: це не проблема, а безперервний процес професійного розвитку.
Педагоги пілотних ліцеїв пройшли навчання перед навчальним роком і зараз підвищують кваліфікацію, осмислюючи перший практичний досвід. Тому головним завданням для нас стало не подолання труднощів, а максимальне використання нових технічних та професійних можливостей.
Природничо-математичні дисципліни: від формул до практики
Під час первинного вибору курсів учні нерідко обирають звичні гуманітарні напрями. Які методи використовують у пілотних закладах під час профільно-адаптаційного періоду, щоб показати 10-класникам практичну цінність природничо-математичних дисциплін?
Завдання адаптаційного періоду – не нав'язати напрям, а допомогти дитині усвідомити власні здібності. Щоб популяризувати природничо-математичні дисципліни, треба відійти від їх сприйняття як сухого набору формул і теорем. Акцент робиться на практиці, експериментах, цифрових технологіях та курсах вільного вибору.
У Вараському ліцеї № 1 учням запропонували курс «STEM-проєкт: від ідеї до втілення», де вони проходять шлях від задуму до створення реального продукту. Великий інтерес викликали курси «Механіка: зрозумій фізику відчуттями» та «Штучний інтелект і суспільство», які показують зв'язок наук із повсякденним життям. Обладнання STEM-лабораторій дозволяє перейти від теорії до досліду. Створюємо умови, за яких учень сам бачить, що природничі науки – це про розуміння світу та можливість втілювати власні ідеї.
Індивідуальні освітні траєкторії та розклад
Забезпечити учням реальну вибірковість предметів – достатньо складне завдання для завуча щодо формування розкладу. Як управлінські команди пілотних ліцеїв справляються з моделюванням індивідуальних траєкторій та формуванням різнопрофільних груп на практиці?
Реформа вимагає принципово нових підходів. Ми відходимо від моделі, коли весь клас вчиться за непорушним розкладом. Тепер розклад будується навколо вибору учня.
У Вараському ліцеї завучі застосували алгоритм «Від заяви до розкладу». На етапі вступу учні заповнювали анкету, де обирали профіль, курси в межах профілю та вибіркові курси поза ним. На основі цих даних сформували міжкласні групи і цим гарантували педагогічне навантаження.
Технічно це працює так: у розкладі виділяють спеціальні години в конкретні дні тижня, коли одночасно проходять заняття з кількох курсів вільного вибору. У цей час учні з різних класів розходяться по обраних групах. Частину дня дитина вчиться зі своїм класом, а частину – у змінних міжкласних групах.
Це ускладнює роботу адміністрації, адже треба врахувати кадри, приміщення й уникнути накладок. Але фактично змінюється сама логіка: раніше учень підлаштовувався під розклад, а тепер розклад підлаштовується під вибір учня.
Кар'єрні радники і партнерство академічної та професійної освіти
З огляду на ваш досвід у сфері професійної освіти: як Департамент координує розвиток академічних ліцеїв із мережею коледжів та ЗПТО Рівненщини, аби ці траєкторії не конкурували за учнів, а створювали збалансовану карту профілів?
Ліцей, коледж та заклад профосвіти мають різні завдання, але спільну мету – допомогти молодій людині обрати свій шлях. Вони не повинні конкурувати за учня. Це різні, але однаково цінні можливості.
Дитина, яка цікавиться наукою та технологіями, обирає академічний ліцей з посиленою математикою чи інформатикою для вступу до університету. Інший учень прагне швидше здобути практичну професію й обирає заклад профосвіти. Обидва вибори є успішними, якщо вони свідомі.
Показником нашої роботи є не кількість дітей, які залишилися в ліцеях, а те, чи отримав кожен випускник 9-го класу якісну інформацію та доступ до обраного шляху. Ми будуємо єдину освітню екосистему Рівненщини, де всі рівні освіти взаємно доповнюють один одного.
Як область допомагає громадам будувати якісну профорієнтаційну роботу на рівні 5–9 класів, щоб випускники 9-х класів обирали між академічним ліцеєм і закладом професійної / фахової передвищої освіти свідомо, виходячи зі своїх здібностей та ринку праці?
Переконаний, що профорієнтація має починатися задовго до 9-го класу. У середній школі дитина повинна поступово знайомитися зі світом професій та досліджувати власні нахили.
Наш регіон розвиває агросектор, деревообробку, енергетику, IT та сферу послуг. Роботодавцям потрібні фахівці з сучасними цифровими та практичними навичками. Справжня профорієнтація – це не роздавання буклетів, а системне занурення в професії.
Для координації цієї роботи ми створили спеціальну обласну робочу групу та затвердили план заходів із пілотування профорієнтації на 2026-2027 роки. У 2026-му до цього проєкту, який реалізується МОН та проєктом DECIDE, залучено 48 шкіл із 24 громад області. Ми підготували 118 кар’єрних радників та 17 координаторів.
Кар’єрні радники організовують для школярів професійні проби та практичні заняття з робототехніки, програмування, кулінарії, електротехніки чи агротехнологій. Ми підписуємо угоди з підприємствами та бізнесом. Наприклад, у вересні 2026 року уклали меморандум із «Клубом Рівненського агробізнесу», а у Вараській громаді школярі системно відвідують енергетичні підприємства.
Із цього навчального року понад 2,2 тисячі учнів 8-9 класів вивчають курс за вибором «Професії». Результат якісної профорієнтації – це коли дев'ятикласник чітко розуміє, чому обирає саме цей ліцей чи коледж і що робитиме далі.
Мережева форма та спільне використання лабораторій
Чи розглядає область можливість, коли академічні ліцеї через мережеву форму здобуття освіти чи угоди про співпрацю використовують сучасні майстерні та STEM-лабораторії місцевих коледжів чи навчально-практичних центрів ЗПТО для проведения практичних курсів?
Так, це дуже перспективний напрям. Вимагати від кожного ліцею створення повного комплексу дорогих лабораторій недоцільно, особливо в невеликих громадах. Якщо поруч є коледж чи заклад профосвіти із сучасними майстернями, їх варто використовувати спільно.
Як це працює на практиці? Для природничо-математичного профілю ліцей проводить теоретичні уроки у себе, а складні лабораторні чи дослідницькі роботи – на базі закладу-партнера. За технологічним напрямом учні можуть відвідувати майстерні з сучасним механічним чи електротехнічним обладнанням і бачити застосування фізики й математики у реальному виробництві.
Для цього потрібно інвентаризувати ресурси у мікрорегіоні, визначити освітні потреби, прописати графіки занять, розв'язати питання транспорту, безпеки та фінансування.
Важливо розрізняти звичайний договір про співпрацю для проведення окремих занять та офіційну мережеву форму здобуття освіти, яка вимагає чіткого розподілу відповідальності та зарахування оцінок. Для Рівненщини створення таких партнерств є практичним інструментом, який розширює можливості дітей та об'єднує освіту з реальним життям.
Громадам важливо коректно пройти етап практичного впровадження нових освітніх моделей. Наскільки аналітична, юридична та комунікаційна підтримка міжнародних проєктів допомагає органам місцевого самоврядування Рівненщини рухатися за дорожніми картами?
Експертний супровід критично важливий. Реформа старшої школи – це не просто зміна вивіски, а складний комплекс юридичних, фінансових та кадрових рішень. Помилка на одному з етапів може блокувати весь процес.
Співпраця зі швейцарсько-українським проєктом DECIDE допомагає громадам переводити загальні завдання у конкретні управлінські кроки. Разом із DECIDE ми змоделювали мережу ліцеїв. У липні 2024 року провели у Рівному масштабне обговорення реформи. До заходу долучилися понад 160 представників МОН, обласної влади, громад та очільників органів управління освітою. Опитування показало: після обговорення розуміння правил реформи зросло до 92%, а більшість громад заявили про готовність співпрацювати із сусідніми ТГ.
Партнери надають не абстрактні поради, а конкретні інструменти: дорожні карти, консультації та розрахунки. Це знижує ризики й дозволяє впевнено рухатися вперед.
Міжмуніципальне співробітництво та перспективи
Чи є вже на Рівненщині практики, коли сусідні громади укладають договори про міжкомунальне співробітництво для спільного утримання ліцеїв та організації підвозу?
Так, і це один із найважливіших інструментів. Міжмуніципальне співробітництво дає змогу громадам об’єднувати фінансові й матеріальні ресурси задля створення якісного ліцею.
У вересні цього року Березнівська, Володимирецька та Радивилівська громади стали переможцями грантової програми проєкту DECIDE з розвитку співробітництва щодо академічних ліцеїв. Це дозволяє їм підготувати юридичні угоди та залучити ресурси для розбудови інфраструктури.
Для мене це не просто мінімізація видатків, а шлях до створення сильнішого освітнього закладу. Межі громади не повинні окреслювати освітні можливості дитини. Якщо учні з кількох сусідніх громад можуть навчатися в одному спроможному ліцеї із сучасними лабораторіями, доцільно спільно його фінансувати. На Рівненщині вже є досвід співпраці в інших сферах, а в освіті цей підхід стає ключовим.
Наскільки практики публічних консультацій допомагають знімати тривожність серед батьків?
Батьків хвилюють практичні речі: де навчатиметься дитина, які будуть профілі, скільки часу займає дорога та чи буде там безпечно. Тому відкрита комунікація адміністрації шкіл та влади з громадою є вирішальною.
Важливо не ставити людей перед фактом ухвалених рішень, а пояснювати причини змін та показувати сценарії ще до голосування. Обговорення мають спиратися на конкретні дані: розрахунки кількості учнів, кадровий потенціал, варіанти підвезення. Мова цифр і фактів знімає емоційні побоювання.
Публічні консультації не означають, що рішення задовольнить всіх. Їхня мета – прозорість і можливість бути почутими. Головний принцип тут простий: говорити не про те, що зміниться для будівлі чи закладу, а про те, що конкретно отримає дитина.
Головний пріоритет навчального року – точка «2027»
Яку ключову управлінську мету Департамент ставить перед собою як пріоритет №1 на цей навчальний рік, аби Рівненська область підійшла до національного запуску профільної школи повністю підготовленою?
Наш головний управлінський пріоритет – забезпечення комплексної готовності академічних ліцеїв Рівненщини до запуску реформи з 1 вересня 2027 року. Це стосується кадрів, обладнання, профілів, підвозу та пансіонів.
Ми відчуваємо високу відповідальність перед учнями, які зараз завершують базову школу. Вони не повинні відчути реформу як зміну назв чи формальні адміністративні рішення. Діти мають отримати реальні можливості для розвитку, професійного вибору та якісної освіти.
Наше завдання на цей рік – не просто підготувати мережу на папері, а забезпечити її реальну спроможність. До 1 вересня 2027 року маємо прийти з дієвою системою можливостей для кожної дитини Рівненщини. Це і є головний результат нашої спільної роботи.
Андрей Масальский, эксперт Швейцарско-украинского проекта DECIDE – Децентрализация для развития демократического образования.
