Серед них є:
- уклад життя закладу проникнутий ідеєю творчості, згідно з принципом: «Якщо не творчо, то для чого...»;
- різноманітна творча діяльність закладу не тільки направлена на зростання загальнокультурного рівня діяльності, але й забезпечує його значно вищий рівень, ніж у масовій практиці;
- особливий психологічний клімат «ліцейського братства» як співтворчості ліцеїстів, їх батьків, педагогів і будь-яких інших постійних працівників та тих, хто сприяють свободі дії, підтримці і соціальній захищеності особистості ліцеїста та будь-якого працівника ліцею;
- загальний постійний розвиток закладу;
- відкритість закладу для нового у втіленні педагогічних технологій, використанні ТЗН, у встановленні ділових стосунків тощо;
- самостійність, самокерованість і самодостатність закладу як саморегульованої системи.
