«Марево» Павло Загребельний — страница 34

Читати онлайн роман Павла Загребельного «Марево»

A

    — У всякому разі я буду добиватися, щоб їх вислали з Ірану, — гаряче сказав фармандар. — Мені не зовсім зрозумілі технічні принципи дії цих апаратів, але зате я добре знаю, якої мети домагалися ці люди, виганяючи з Пайабського району всіх мешканців.

    — Технічні принципи я можу вам по змозі пояснити, — посміхнувся професор. — Це не так складно.

    — Я весь перетворююся в увагу, — сказав фармандар.

    — Ці люди, — почав професор, — встановили в пустині великі проекційні апарати, які можуть давати зображення просто в повітрі, використовуючи наявність у ньому шарів різної щільності, які виникають внаслідок сонячного нагрівання. Зробити кіноплівку з малюнками різних потворних істот, ви самі розумієте, було справою зовсім не важкою. Отже, вони показували тутешнім мешканцям щось на зразок вдосконаленого кінематографа, який обходиться без приміщення і навіть без екрана. Щоб не тягти в сипучі піски важку електростанцію, вони вирішили використати енергію сонця. Вам, очевидно, відомо, що енергія сонячного випромінювання, яка падає на площу в один гектар, могла б приводити в рух електростанцію потужністю в десять тисяч кіловат. Останнім часом вчені винайшли спосіб безпосереднього перетворення енергії сонячного світла в електричний струм. Для цього треба лише покрити певну площу пластинками з кремнійових напівпровідників, і ви матимете готову сонячну батарею. Я не зможу вам до ладу пояснити властивість цих дивовижних напівпровідників, скажу лише, що один з іноземних інженерів знайшов новий напівпровідник, який він назвав вікторітом і яким варто лиш покрити площу в кілька квадратних метрів, щоб мати достатню кількість електричної енергії для приведення в дію установки, що створює марево.

    — І це все? — здивувався фармандар. — Так просто?

    — Просто за своїми технічними принципами, але значно складніше за наслідками, — сказав професор. — Останнє нам ще не зовсім ясно. Ми знаємо, що тут діяла іноземна компанія, що малося на увазі захоплення великих родовищ цінних елементів. Але для чого було виганяти з оазису бідних людей?

    — Це найбільше мене засмучує, — зітхнув фармандар. — Бачите, ця компанія могла б купити всі необхідні їй землі у нашого уряду, а він вже, в свою чергу, заплатив би мешканцям оазису чи допоміг би їм переселитися на нові землі. Але ви самі розумієте, що купувати такий добрячий шматок землі — це не так дешево. В цієї ж компанії з іранським урядом ще кілька років тому укладена угода, в одному з пунктів якої сказано приблизно таке: "Іранський уряд у відношенні всіх земель, які не використовуються Іраном в той момент, коли компанія звернеться з просьбою, дасть дозвіл на безкоштовне користування ними". Розумієте, у компанії була нагода одержати багатющі родовища торію зовсім безкоштовно. Для цього вимагалося лише одне: вигнати звідти населення і остаточно перетворити пустиню на дике, незаселене місце.

    — Але для чого ж було укладати такий дивний договір! — запально вигукнув Трубачов. — Адже це означає навіть не продавати свою країну по шматку, а просто роздавати.

    — Це все дуже складно, — сумно промовив губернатор. — Не думайте, що ми самі не розуміємо всіх переваг повної незалежності. З цього приводу я хотів би нагадати вам той факт, що ще в 1931 році меджліс прийняв закон "Про земельне володіння іноземних громадян в Ірані", який анулював право іноземних громадян на володіння землею в нашій країні. За цей закон голосував і мій покійний батько Салех Кашані. Але проходить час, і обставини змінюються. Наша країна надто відстала, щоб обходитися лише своїми силами. Нам погрібна допомога, а хто дає допомогу без користі для себе?

    — Така країна є, — нагадав йому професор. — Радянський Союз, як вам, мабуть, відомо, допомагає багатьом країнам без будь-якої користі для себе.

    — Я цього не знаю, — втомлено відповів фармандар. — Я маленька людина, чиновник, який служить своєму урядові, я не займаюся великими політичними проблемами. Так, так, я нічого не знаю. Але я люблю свій Іран, повірте мені.

    — Ми вам віримо, — сказав професор. — Дозвольте подякувати за щире ставлення до мене і моїх товаришів і давайте, будь легка, домовимося про те, як нам продовжити нашу роботу.

    І вони почали обговорювати план подальших дій.

     

     

    Примітки

    1

    Хорасан — область на півночі Ірану, головне місто — Мешхед.

    2

    Xауз — водосховище.

    3

    Шербет — прохолодний напій з фруктового соку і цукру.

    4

    Ізафет — родовий присвійний.

    5

    Такири — знижені ділянки у пустинних місцевостях з гладкою глинястою білою або буруватою поверхнею, щільною і твердою.

    6

    Фірдоусі (934-1025) — геніальний таджицько-персидський поет. "Шах-наме" — "Книга царів", поема Фірдоусі, одна з найбільших епічних поем світової літератури.

    7

    Нізамі (1141–1203) — геній азербайджанської і світової літератури.

    8

    Азар — дев’ятий місяць іранського сонячного року, що відповідає періоду з 22 листопада по 21 грудня.

    9

    Дервіш — член мусульманського ордена, свого роду монах ісламу. Іслам — релігія, заснована, за арабськими переказами, пророком Мухаммедом (Магометом) в 7 ст. і викладена в корані. Коран — "священна" книга ісламу, збірник різноманітних легенд і міфів; містить виклад віри, правила моральності, а також побутові і юридичні норми.

    10

    Намаз — мусульманська молитва, яку виконують п'ять разів на день.

    11

    Парс — область в Ірані, Ісфаган — місто.

    12

    Шахрдар — начальник міста.

    13

    Сааді (1184–1291) — геніальний таджицько-персидський поет.

    14

    Хурджин — сідельна торба.

    15

    Дувал — глиняний паркан.

    16

    Карагач — вид в'яза.

    17

    Фарнег — чужинець

    18

    Палас — тонкий килим з вовни або бавовни.

    19

    Лаваш — прісний хліб, що нагадує наші коржі.

    20

    Салмані — перукарня.

    21

    Баші — ватажок, начальник.

    22

    Той — весільне гуляння, банкет.

    23

    Джаним — милий (звертання).

    24

    Еркек-селін — багаторічна кущувата зелена рослина, росте на барханних пісках; сюзен — піщана акація.

    25

    Голестан — місце, де росте багато троянд.

    26

    Кебаб — м'ясна страва.

    27

    Xафіз (рік народження невідомий, помер у 1389) — геніальний персидський поет (справжнє прізвище Шемс-ед-діи Мухаммед).

    28

    Рудакі (народився в середині 9 ст., помер 941) — таджицький письменник.

    29

    Кран — дрібна іранська монета.

    30

    Хабардар! — стережись!

    31

    Фарсах — міра довжини, приблизно 6–7 км.

    32

    Xуб — добре.

    33

    Арбаб — пан, хазяїн.

    34

    Дастархан — скатертина.

    35

    Нарди — гра, що нагадує шашки.

    36

    Пасбан — поліцай.

    37

    Медресе — вища духовна школа мусульман.

    38

    Еддеа-наме — обвинувальний висновок.

    39

    Топтати квіти — ввічливий персидський вислів, який означає: "Ви говорите неправду".

    40

    Кааба — мечеть у Мецці (Саудівська Аравія).

    Другие произведения автора