«Приспівки» Наталя Забіла

Читати онлайн поезії Наталі Забіли «Приспівки»

A- A+ A A1 A2 A3

Ладки, ладоньки, ладусі,
Ой ладусі, ладки!
Де були ви?
У бабусі.
Що їли?
Оладки.

З чим оладки?
Із медком
Та з солодким молочком.
А де брали медок?
Діставали у бджілок.
У садку зеленому,
Під рясними кленами;
Під кленами,
Під липами,
Де ягоди розсипані.

Хто розсипав?
Гуси.
Хто збере?
Бабуся.
Хто поїсть?
Дитинка —
Дівчинка Маринка.

***
Ой чук-чуки,
Чуки-на!
Наша доня
Чепурна.

В неї на голівці
Жовті чорнобривці,
І віночок
З конюшини,
І намисто
Із шипшини,
І листок красольки,
Наче парасолька,
І широкий
Лопушок,
Мов зелений
Фартушок!

***
Люлі, люлі, люлі,
Прилетіли гулі,
Гулі,
Гулі,
Голуби,
Сірі,
Білі
Та рябі.

Поскладали
Гулі крильця,
Посідали
Всі на бильця,
Стали думать,
Міркувать:
Що Маринці
Дарувать?

Дарували
Черевички,
Щоб ходити
До кринички,
Щоб у ніжки-ходунці
Не кололи камінці.

Дарували їй
Хустинку,
Щоб пов'язувать
Маринку,
Щоб гаряче сонечко
Не палило донечку.

Дарували їй
Перинку —
Укладати спать
Маринку,
Щоб дівчатко-золотко
Спало тихо й солодко...

Спить у ліжечку дитина.
Тихі сни до неї линуть
Через балки та горби,
Наче білі голуби.