«Ставок» Марко Вороний

Читати онлайн вірш Марка Вороного «Ставок»

A- A+ A A1 A2 A3

Ой, за садом у нас,
за городом у нас
є великий, ставок
глибокий ставок.

А кругом бережок,
жовтенький пісок:
а кругом лужок —
зелений муріжок;

а кругом трава
та високі дерева,
та ліси та поля,
та уся земля.

Вийшов Петрик на горбок,
злетів бусол на ставок.
Поховалися жабки
під хрещаті листки.

в гущині зеленкуватій
поміж ряскою й лататтям.
Бусол же собі стоїть,
на жабок і не глядить.

а летіти не летить.
Люба ходить бережком.
Качка плаває ставком.
Кря-кря-кря..

Більший за моря
наш ставок. Скок у воду, скок...
Попливли рядочком
по синьому ставочку.

Клим лежить на муріжку.
Дід рибалить у ставку.
Золотий карась,
отакий карась!

придивляйся до гачка,
до смачного хробачка;
додивляйся, роздивлявся,
сам не зчувся, як піймався:

Браві йдуть хлоп'ята
у штанцях строкатих.
Раз, два, три, чотири, п'ять
струнко всі ступають влад.

І заперши в грудях дух.
всі з місточка в воду бух !
Мить — і виринули знов!
Раз, два, три. чотири, п'ять...

Будь готов! Посміхаються, кричать:
Будь готов! Завжди готов!
Оля бавилась піском.
Тітка прала за містком.

Лись-хлюп! Лись-хлюп!
На все плече тяжким прачем
по сорочках та по штанцях,
по рушничках та хусточках.

Гриць бродив по ситняку,
Хлопці бігли по лужку.
Як немає роси,
в лійці воду носи.

Отоді городина добре вродить нам:
виженуться буряки темнобурим листям,
зарясніють огірки, тугенькі та чисті,
й капустяні кочани повдягають жупани.

У ставу купався Павлик
і в ставу коня купали.
У воду на поводі
розкидає кінь ногами,

підкидає гривою.
По воді; по воді
хвиля котиться кругами
аж береться піною,

Брьох — брьох...
На ногах на чотирьох.
Й скільки голосу його,
кінь гігоче: і-го-го!

Зійшлися гуртом
хлоп'ята над ставком.
Петрик. Люба, Клим та Оля
з Грицем і Павликом...

Зійшлися,
пустили кораблика.
Подули щосили,
напнулись вітрила

поплив корабель
до далеких земель.
Заплив на глиб
до жабок та риб.

Не дійти до нього, не добрести
тільки доплисти
Он серед ставу він стоїть:
а ні хить-хить.