«Як Хапко солоду відрікся» Марко Вовчок — страница 6

Читати онлайн оповідання Марка Вовчка «Як Хапко солоду відрікся»

A

    "Як його визволити?" – дума Хапко.

    В пеклі, щоб ви знали, як побратаються, то вже за побратима, як за рідного батька, не те що в нас – при добрій годині побратим, а при лихій – мерщій за шапку, та бувай собі здоров, побратиме...

    – А визволю!4

    1 Вистоялочка – горілка, що вистоюють рік, а то й два, часом закопуючи в землю (прим. автора).

    2 Ведмедик — палюча, як вогонь, горілка з пахощами. Якийсь, славлють, протопоп 7 років обмишляв, поки її обмислив (прим. автора)

    3 Рарах, Рарог – у стародавніх слов'ян-поганинів – вогненний дух, пов’язаний з культом вогнища. Рарога уявляли в образі хижого птаха чи дракона з тілом, що іскрилося, волоссям, що палахкотіло, і світінням, що виходило з пащеки (дзьоба), а також у вигляді вогняного вихору.

    4 Потім кінцева приписка:

    Хапко малоопытен, но талантлив.

    Черти ужасно много трудятся, придумывая сложные соблазны, а дядько быстро и совсем просто, наглостью:

    Дивися у вічі та бреши, а свій упоминач занедбай, будь воно тричі німцево!

    Другие произведения автора