«Степи безводні. Безрибні ріки...» Василь Труш-Коваль

Читати онлайн вірш Василя Труш-Коваля «Степи безводні. Безрибні ріки...»

A- A+ A A1 A2 A3

Степи безводні. Безрибні ріки.
Гаї порожні. Безлюдні села.
Зросли у серці тривожні крики…
Мій дім – руїна. Мій край – пустеля…

І серце гине в жалях холодних.
В глибинах смутку. В безоднях втрати.
Стоїть над світом в думках-безоднях
в свитині драній старенька мати.

Старого шляху сумна обнова…
І вітер кришить знайому хустку…
Хоч крихту правди, хоч відгук слова
у цю країну, в країну-пустку!