Михайлові Яцківу
Ой не дзвонять, не задзвонять в церкві дзвони,
Йдуть жовнярські, йдуть жовнярські похорони,
Напереді рівним кроком йдуть жовняри,
А за ними — поволеньки — сунуть мари…
Ой не дзвонять, не задзвонять в церкві дзвони,
Йдуть жовнярські, йдуть жовнярські похорони.
"Є на трумні, білій трумні гвер* і чако**,
Ой по тобі, Івасуню, стільки знаку…
Напереді йдуть жовняри в рівнім гліду***,
Ой по тобі, Івасуню, стільки сліду…
Напереді грають сумно музиченьки,
Ой який же ти, Івасю мій, бліденький!.."
Не співають, не співають антифони****,
Йдуть жовнярські, йдуть жовнярські похорони.
На лафеті від гармати біле трумно,
І нема кому співати. Дуже сумно…
І не дзвонять, не задзвонять в церкві дзвони,
Йдуть жовнярські, йдуть жовнярські похорони.
"Поклоніться добрим людям в селі, мамо,
Та й скажіть, що Івасуня вклали в яму…
Розкажіть, що Івасеві труби грали…
Твому серцю, мамо, жалю завдавали!..
Поклоніться і до Марти!.. Ворон кряче,
Тут по буйній головоньці вітер плаче…"
Не співають,
не співають антифони,
Йдуть жовнярські,
йдуть жовнярські похорони.
На лафеті від гармати біле трумно,
І нема кому співати. Дуже сумно…
І не дзвонять, не задзвонять в церкві дзвони,
Йдуть жовнярські — Івасеві похорони…
Примітки
* Гвинтівка.
** Військовий кашкет.
*** Стрій.
**** Церковний хор.