Як рельси синню одливають,—
Як навіть сталі холодно!
Як лють лютневую чутно
В промерзлім скреготі трамваю!
Скарбами матового срібла
В підводах блиснули льоди...
О, ні, не звитяжниця ти,
Хоч би утричі ти окріпла!
Хай біле вкривало наперсне
Морози саваном прядуть,
Хай мерзне в Цельсієві ртуть,—
У грудях серце не замерзне!
Прага, 1932