15. "Авангард" — літературна група в Харкові (1925— 1929), яка декларувала тісний зв'язок літератури й мистецтва з "добою індустріалізму", виявляючи іноді зневагу до реаалізму і прогресивних традицій національної культури.
16. "Молодняк" — літературна організація письменників України (1926—1932), до якої Харкова й Києва, що належала до "Плугу" ніаація видавала журнал "Молодняк". комсомольських входила молодь й "Гарту".
17. Усенко Павло Магвійович (1902—1975) — український радянський поет.
18. С. К. — криптонім вжито з етичних міркувань.
19. "Сьогодні геніїв чекаю" — вірш В. Сосюри із поетичної збірки "Місто" (1924), мав прис-вяту "Тов. Усенкові".
20. Савченко Яків Григорович (1890—1937) — український радянський письменник. Стаття Я. Г. Савченка "Мертве й живе в українській поезії", в якій давалася й оцінка творчості В. М. Сосюри, була надрукована в журн. "Життя й революція", 1929, № 1 (с. 121—126) і № 2 (с. 122—38).
21. Чупринка Грицько Оврамович — український поет.
22. Троянкер Раїса — маловідома поетеса.
23. Меженко Юрій Олексійович (справжнє прізивще — Іванов-Меженко; 1892—1969) — український і російський радянський бібліограф, літературознавець, колекціонер.
24. Віра—Берзіна Віра Касперівна, перша дружина В. М. Сосюри, якій поет присвятив поему "Робфаківка" (1923).
25. Свврдловський комуніверситет — Комуністичний університет імені М. Я. Свердлова — перший в Радянській країні вищий партійний навчальний заклад, що готував кадри керівних партійних, і радянських працівників; створений у 1919 р. У 1932 p. університет було реорганізовано у Вищий сільськогосподарський комуністичний університет імені Я. М. Свердлова.
XLIX
1. ХІНО — Харківський інститут народної освіти.
2. Плевако Микола Антонович (1890—1941) — український радянський літературознавець і бібліограф. В. Сосюра має на увазі упорядковану вченим двотомну "Хрестоматію нової української літератури", де вміщено біографії 75 письменників а бібліографією.
3. "Песнь о Роланде" — героїчна епопея французького середньовіччя (XII ст.). Побудована на народних піснях, легендах, літописах.
4. Петро І Великий (1672—1725) — російський цар з 1682 p., імператор з 1721 p.
5. Філіпп — очевидно, йдеться про Філіппа II Августа (1165—1223) —короля Франції а 1180 p., який проводив політику централізації держави і був одним із керівників третього хрестового походу.
6. "Глаза сияют, лик прекрасен..." — Тут і далі В. Сосюра неточно наводить рядки із поеми О. С. Пушкіна "Полтава":
"...лик ужасен".
7. Тевелєв Мусій Соломонович (1890—1918) — учасник боротьби за владу Рад на Україні. У 1915—1917 pp. працював у Катеринославській, а потім u Харківській більшовицьких організаціях. Розстріляний німецькими окупантами.
8. "Слово" — кооперативний будинок письменників у Харкові.
9. Дніпровський Іван Данилович (справжнє прізвище — Шевченко; 1895—1934) — український радянський письмен ник.
10. Шмигельський Антон Іванович (1901—1972) — україн ський радянський письменник.
11. Чон — "части особого назначения".
1. "Більше не побачу сонячних очей". — В. Сосюра циту' другий рядок другої строфи вірпіа П. Тичини "Подивилас:
ясно..." (1918).
2. Чумак Василь Григорович (літературні псевдоніми С. Віче, Вагр, Ічня; 1901—1919) — український радянськиі поет.
3. "Воздвигне Вкраїна свойого Моисея..." — рядок із вірша П. Тичини "І Белий, і Блок..." (1919).
4. "А справжня муза неомузена..." — В. Сосюра цитує третю строфу вірша П. Тичини "Один в любов..." (1919).
5. ...читав нам свої харківські вірші про жорстокий годинник над головою, про цвинтар... — Йдеться про вірші П. Тичини "Харків" (1923) та "Фуга" (1921).
6. "Глибинами не всохну, не вмілію"... — В. Сосюра не зовеш точно наводить третій рядок "Глибинами не втану, не змілію..." із першої строфи вірша П. Тичини "За всіх скажу..." (1922).
LI
1. "Махно" — поема В. Сосюри, написана приблизно 1924 р. Текст не зберігся.
2. Примаков Віталій Маркович (1897—1937) — у роки громадянської війни командир корпусу Червоного козацтва України.
3. Азарх Раїса — письменниця, співробітниця Державного видавництва України.
4. Епік Григорій Данилович (1901—1942) — український радянський письменник.
5. "ДПУ" — поема В. Сосюри "ГПУ", написана в 1928 p.
6. ДВУ — Державне видавництво України.
7. "Серце" — збірка В. Сосюри, видана в 1931 p. (X., "ЛІМ", 1931).
LII
1. Затонський Володимир Петрович (1888—1938) — радянський партійний та державний діяч, академік АН УРСР (з 1929 р.), В 1922—1923 pp. і в 1933—1938 pp. —нарком освіти УРСР.
2. Бунд (мовою ідиш—"союз"), "Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі і Росії" — опортуністична дрібнобуржуазна націоналістична організація (1891—1921).
3. Яловий Михайло (літературний псевдонім — Юліан Шпол; 1891—1934) — український радянський письменник, член-фундатор і перший президент ВАПЛІТЕ. Роман "Золоті лисенята" був надрукований у 1927 p.
4. Прізвище даної особи не вказується.
LIII
1. Заливчий Андрій Іванович (1892—1918) — український письменник і громадський діяч, один із керівників повстання 1918 p. проти гайдамаків і німецьких окупантів на Чернігівщині, у боротьбі з якими й загинув.
2. Скрипник Микола Олексійович (1872—1933) — радянський державний і партійний діяч, академік АН УРСР (з 1928 p.) і АН СРСР (з 1929 p.).
3. Досвітній Олесь (справжнє прізвище — Скрипаль Олександр Федорович; 1891—1934)—український радянський письменник.
4. Касьяненко Євген — журналіст. Із 1925 p. — редактор газети "Вісті".
LIV
1. Данилова Марія Гаврилівна — друга дружина В. М. Сосюри.
LV
1. У рукопису пропуск.
LVI
1. Чсірот Михась (1896—1938) — білоруський радянський письменник.
2. Дубовка Володимир Миколайович (1900—1976) — білоруський радянський письменник.
3. Александрович Андрій Іванович (1906—1963) — білоруський радянський письменник.
4. Колас Якуб (справжнє прізвище — Міцкевич Костянтин Михайлович; 1882—1956) — білоруський радянський письменник, народний поет БРСР (з 1926 p.), академік АН БРСР (з 1928 р.). В. Сосюра переклав три вірші Якуба Коласа ("Киньте смуток!", "Відгук" і "Устінський горбок").
5. Купала Янка (справжнє прізвище — Лупевич Іван Домініковцч; 1882—1942) — білоруський радянський поет, народний поет БРСР (з 1925 p.), академік АН БРСР (з 1928 p.), академік АН УРСР (з 1929 р.). В. Сосюра переклав три вірші Янки Купали ("Старі окопи", "Генапвале", "А ми собі сіємо й сіємо...").
6. Корнійчук Олександр Євдокимович (1905—1972) — українськиіі радянський письменник-драматург, державний і громадський діяч, академік AH CPCP (з 1943 p.), академік АН УРСР із 1939 р.), Герой Соціалістичної Праці (з 1967 p.). Був головою правління Спілки письменників України (в 1938-1941 pp. і в 1946—1953 pp.).
7. Білодід Іван Костянтинович (1906—1981) — український радянський мовознавець, академік AH CPCP (з 1972 p.), академік АН УРСР (з 1957 p.), заслужений діяч науки УРСР (з 1966 p.). В. Сосюра, очевидно, мае на увазі працю І. Білодіда "Російська мова — мова міжнаціонального спілкування CPCP" (1962).
8. Рилєєв Кіндрат Федорович (1795—1826) — російський поет, декабрист, страчений царизмом. Автор поезій високого громадянського звучання, історичних дум, агітаційних віршів. К. Ф. Ріілєев у 1817—1820 pp. жив па Україні, знав українську мову, вивчав історію України, писав твори на українську тематику (дума "Богдан Хмельницький", поеми "Войнаровський", "Наливайко"). В. Сосюра переклав вірш К. Рилєєва "Мене навідати бажала".
(Продовження на наступній сторінці)