Стража утікає.
І господь наш і спаситель
З гробу воскресає.
І настав святий Великдень,
Цілая неділя:
Всюди радість, всюди празник
І душі весілля.
І відвідав господь матір,
І усіх як треба,
І на шостії неділі
Вознісся до неба.
І вознісся бог на небо,
А ми тут жиємо;
Но колись і ми на небі
З господом будемо.
Тілько богу тра молитись,
Як годиться, жити,
І святую волю божу
Від душі чинити.
(9-12 листопада 1856 р.)
[1] — єгипетський пустельник і затворник (?-394).
[2] — річка в західній частині Передньої Азії. З нею пов’язано багато християнських легенд, зокрема легенда про хрещення в ній Ісуса Христа.
[3] — Пилипони — розкольники, що торгували іконами.
[4] — Десені — узори.
[5] — легендарне дерево, що мало подобу хреста; за легендою, на нім було розп’ято Ісуса Христа.
[6] — міфічний біблійний "патріарх". За біблійною легендою, єдиний з своєю сім’єю врятувався в ковчезі під час "всесвітнього потопу" і став родоначальником нового людського роду. Цю легенду запозичено з давньовавілонського епосу про Гільгамеша.
[7] — казковий птах з рогом на носі, який загинув під час потопу, тому що, покладаючись на свою силу, не захотів сісти у Ноїв ковчег.
[8] — напівлегендарний староєврейський цар (II ст. до н. е.). Церковники приписують йому авторство Псалтиря (книги псалмів). Насправді ж ця книга складалася протягом багатьох віків.
[9] — один із синів царя Давида.
[10] — (староєврейське — Шимшон) — давньоєврейський міфічний герой, син царя Давида. За біблійною легендою, мав надзвичайну фізичну силу.
[11] — (давньоєврейське — Шеломо; близько 976-935 до н. е.) — цар Ізраїльсько-Іудейської держави (близько 960-935 до н. е.). Син царя Давида. За традицією, йому приписують ряд творів, що входять до Біблії: "Книга притч", "Книга премудрості", цикл любовно-весільних пісень ("Пісня пісень") та ін. Ім’я Соломона в переносному значенні — синонім мудрості.
[12] — І тепер іще він тисне
Лева під ногою...— Йдеться про пам’ятку архітектури і гідротехнічного мистецтва "Самсон" на Червоній (колишній Контрактовій) площі у Києві. Збудована у 1748-1749 рр. архітектором Григоровичем-Барським. На початку XIX ст. усередині павільйону було поставлено дерев’яну скульптурну композицію "Самсон роздирає пащу лева". У 1981 р. фонтан було відновлено в первісному вигляді (автор проекту архітектор В. П. Шевченко). З фонтаном пов’язано багато переказів (вважалося, наприклад, що той, хто вип’є води від "лева", залишиться жити в Києві). Переказ про походження цього фонтану використав також І. С. Нечуй-Левицький у повісті "Кайдашева сім’я".
[13] — тобто чоловік божий, один із семи архангелів, який, за біблійною легендою, провістив народження Ісуса Христа.
[14] — невелике місто в Галілеї (одна з трьох областей, на які поділялась Палестина в часи римлян), де, за переказами, провів дитинство Ісус Христос.
[15] — (староєврейське Маріам — гарна, прекрасна) — в християнстві богородиця, божа матір.
[16] — Віфлієм (нині Бейт-Лахм) — невелике місто поблизу Єрусалима (Іорданія), де, за християнськими легендами, народився міфічний Ісус Христос.
[17] — (Персія) — стара назва Ірану. У канонічному євангелії від Матфея сказано, що зорю бачили просто на сході.
[18] — (73-4 до н. е .)— Іудейський правитель (40-4 до н. е.), ставленик римлян. Жорстоко придушував народні рухи, що знайшло відображення в біблійних легендах, зокрема в переказах про винищення ним іудейських дітей.
[19] — вигадані, міфічні особи. За євангельським міфом, Ісус Христос з великої кількості своїх послідовників вибрав найкращих дванадцять учнів — апостолів, яких послав проповідувати своє вчення.
[20] — апостол, один із учнів Ісуса Христа, походженням із Галілеї. Церква шанує його пам’ять 29 червня ст. ст.
[21] — апостол, проповідник християнства серед язичників у І ст. Пам’ять — 29 червня, ст. ст.
[22] — багат-вечір, багата кутя — вечір напередодні Різдва
[23] — біблійний первосвященик, один із суддів Ісуса Христа.
[24] — Іуда Іскаріот, один із 12 апостолів, який продав Ісуса Христа за 30 срібняків; його образ став символом зрадництва.
[25] — гора в Єрусалимі, на якій нібито розп’ято Ісуса Христа. В ті часи була за межами міста.
[26] — Жильний вечір — перший понеділок великого посту.
[27] — за церковним календарем 14 вересня.
[28] — Діяння святих апостолів — субота перед Великоднем.
(Продовження на наступній сторінці)