Радість приходе не часто,
а всі дні – це на цвинтар шлях…
Туго ж моя квітчастая!
Пісне моя, що в твоїх очах.
Яблуні смертна осіння пряжа
осені, болю стяг.
Ніжно і просто ти щось мені скажеш…
Що? – все одно. – Все життя.
Очі твої живії!..
Тіло співуче твоє…
А вітер… ти чуєш? — холодом віє
а далеч, як туга, так серце п’є.