«Мова» Олександр Підсуха

Читати онлайн поезію Олександра Підсухи «Мова»

A

1 c.

    Ой яка чудова українська мова
    Де береться все це, звідкіля і як
    Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,
    Бір, перелісок, чорноліс. Є іще байрак.

    І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
    Можна "звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль".
    Є у ній хурделиця, віхола, завія,
    Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

    Та не в тому справа, що така багата
    Помагало слово нам у боротьбі.
    Кликало на битву проти супостата,
    То звучало сміхом на полях плаката,
    І за все це, мово, дякуєм тобі.

    Скрізь одне жадання, і мета, і ясність.
    Живемо, працюємо, як одна сім'я,
    І краса новітня окриля сучасність.
    Цю красу звеличує мова і моя.

    Нас далеке чути, нас далеко видно.
    Дмуть вітри історії в наші паруси.
    Розвивайся й далі, мово наша рідна,
    І про нас нащадкам вістку донеси.

    1961 р.