«Вечір» Марійка Підгірянка

Читати онлайн поезію Марійки Підгірянки «Вечір»

A- A+ A A1 A2 A3

Чорніє смерека
мовчить —
Зірничка далека
блищить —
То золото зірничка
пряде,
Тихесенька нічка
іде…

Хвиля легенько дише
в імлі —
Лиш вітрець колише
у сні —
І явір схиляєсь
в саду;
Сопілочка грає:
ду-ду…

Сопілочка дзвонить
як чар —
Вітрець звуки гонить
у яр
І звук в тихій тузі
летить,
Аж калина в лузі
тремтить.