«Дзвонять дзвони» Василь Пачовський

Читати онлайн поезію Василя Пачовського «Дзвонять дзвони»

A- A+ A A1 A2 A3

Дзвонять дзвони вечір, сумно дзвонять нині;
Пишуть сумні вісти — будеш, сину, сам...
Мамо моя хвора, руку дай дитині,
Мамо, тії дзвони на добраніч нам!
Мамо моя, мамо, слухай мого серця:
Хоч я так далеко, чуєш добре там —
Болить мене дуже в грудях край реберця...
Мамо, тії дзвони на добраніч нам!
Не журися, мамо,— за тобою піду,
Тут ся не побачим, здиблемося там —
І по наших муках не остане сліду...
Мамо, тії дзвони на добраніч нам!