«Пісня» Тодось Осьмачка

Читати онлайн поезію Тодося Осьмачки «Пісня»

A

1 c.

    Несла із берега я воду,
    назустріч гнулася лоза,
    а він, привабливий на вроду,
    пройшов і "здрастуй" не сказав.
    Я спотикнулася з водою,
    бо з серця виривався крик,
    а він байдужою ходою
    не оглядаючися зник.
    Чого ж... Чого він так разюче
    не поміча мене ніде ? ..
    Чи не тому, що я ще учень,
    а він вже сивий де-не-де?
    Що сивину його я бачу,
    як місяць в річці на весні,
    і що від неї ще заплачу,
    щаслива може хоч у сні...
    Коли погляне раз та й годі
    на місце те, де я росла,
    де спотикнулася сьогодні
    і вщерть води не донесла...

    Другие произведения автора