«Душа обважніла, як жорна…» Олег Ольжич

Читати онлайн поезію Олега Ольжича «Душа обважніла, як жорна…»

A- A+ A A1 A2 A3

Душа обважніла, як жорна,
В полоні страшного і злого.
Земля благодатна і чорна
До решти знесилила ноги.

І от її знов розбудила
Хода круторогої пари.
І серцю, як перше, є мило
Стрічати вечірню отару.

Лише ковалі невсипучі,
Куючи від сходу до сходу
Металь небувалий, сліпучий,
Ворожать майбутні походи.