«Мандрівка Діда Мороза» Степан Олійник

Читати онлайн твір Степана Олійника «Мандрівка Діда Мороза»

A

1 c.

    Послухайте, діти,
    Як в ніч новорічну
    Робив дід Мороз наш мандрівку незвичну
    Незвичну тому, що у путь зі столиці
    Його понесли не коньки-блискавиці,
    Не лижі гінкі, що бистріш паровоза,
    Найшвидший був транспорт
    У діда Мороза!
    Який?
    Щоб скоріше розкрити загадку,
    То я розповім вам
    Усе по порядку.
    ... Як тільки стемніло і рясно над містом
    Засяли вогні золотавим намистом,
    До діда Мороза в кімнату зайшов
    У формі солдатській пілот Ковальов.
    Зайшов,
    Привітав з наступаючим роком
    І рапорта склав, не моргнувши і оком:
    — Літак вас чекає, товариш Мороз!
    — А як там погода, який там прогноз? —
    Дідусь запитав.
    А пілот у одвіт.
    — Чудесна погода! Збирайтесь в політ! —
    ... Дід вийшов за місто у ніч яснозору,
    Сідає в літак
    І здіймається вгору.
    Поклав біля себе здорових два клунки,
    В яких умостив школярам подарунки.
    Сидить в літаку він, немов у тачанці,
    У білім кожусі, у шапці-вушанці.
    Літак піднімається вище і вище...
    А дід тільки гладить своє бородище.
    Поглянув униз
    Зі своєї кабіни —
    Яка ж вона гарна, столиця Вкраїни!
    Сіяють Хрещатика нові будинки,
    І скрізь розцвіли новорічні ялинки.
    Круг них, золотистих,
    Струнких од природи,
    Кружляють веселих дітей хороводи.
    Дід каже пілоту:
    — Ану, розвернись
    І трошки візьми над ялинками вниз! —
    Пілот розвернувся. Мороз з літака
    Всміхається дітям. А потім гука:
    — Хто учиться з вас на "4" й на "5",
    Тих прошу я руки угору піднять! —
    І вмить
    Догори сотні рук підвелось.
    Дід швидко до клунка.
    Секунда...
    І ось
    Згори парашути, як білі пушинки,
    Летіли до рук, що звелись круг ялинки.
    На тих парашутах дарунки-пакети:
    Смачні шоколади і квітів букети,
    Хто ж мав у своєму щоденнику двійку,
    Гостинця тому не було й на копійку.
    — Та що це? — гукнули
    Всі хором умить.—
    Дивіться, який подарунок летить! —
    Вхопили. Була то граматика-книжка.
    У ній... дідусева лежала записка:
    "Дарую цю книжку
    Я учню Васькові,
    Щоб більш не робив
    Помилок він у мові".
    Вручили негайно записку Васькові.
    ... А дід наш Мороз на швидкім літакові
    Уже розвертавсь над домами Подолу,
    Де сім'ї щасливі сідали до столу.
    Сідали батьки і дорослі їх діти,
    Щоб рік наступаючий піснею стріти,
    Щоб дружно підняти наповнені чаші:
    — За мир на землі і за успіхи наші! —
    Пілот усміхається:
    — Вийшли на трасу! —
    Летить дід Мороз в світле небо Донбасу
    Летить понад села й поля України.
    І видно йому у вікно із кабіни,
    Як в селах палають вогні електричні,
    Які там багаті столи новорічні.
    Заможним артільцям, майстрам урожаю
    Гука дід Мороз:
    — З Новим роком вітаю!
    ... Ось в центрі села з білим садом довкола
    Стоїть у ялинки заквітчана школа.
    На гілках ялинових іграшки, квіти.
    Круг них веселяться колгоспників діти.
    Швиденько Мороз розгортає пакунки
    І сипле їм щедро свої подарунки:
    — Приймайте
    За успіхи добрі у школі
    Й за те, що батькам помагали на полі! —
    Все далі летить
    Срібнокрила машина.
    Летить, мовби вітер.
    Минає година...
    І дід наш Мороз у вікно помічає,
    Як небо все дужче і дужче палає:
    То сяє в нічний і торжественний час
    Мартенами й домнами славний Донбас!
    Донбас, що вугілля дає ешелони,
    Що плавить металу незлічені тонни,
    Що вдень і вночі у роботі гігантській
    Збагачує, зміцнює край наш радянський!
    ... Палаци культури,
    Будинки нові.
    Ідуть у світлиці сини трудові,
    Сідають за довгі і повні столи.
    Мороз їм гукає:
    —Здорові були!
    За що ваші тости сьогодні? — питає.
    — За рідну Вітчизну, що квітне й зростає!
    За зорі свободи на ріднім Кремлі!
    За труд наш великий! За мир на землі!

    От-от вже дванадцять
    Куранти проб'ють.
    Летить дід Мороз наш. Продовжує путь.
    Летить, оглядає нові виднокруги...
    Ген-ген у полях простяглись лісосмуги.
    Садили їх люди тієї артілі,
    Що он за столами сидять звеселілі.
    Послав їм дідусь новорічний привіт
    І вже над Каховкою робить політ,
    Де скоро засяють, як чудо з чудес,
    Вогні електричні Каховської ГЕС.
    Величні будови уже підвелись!

    ... В ту ніч дід Мороз
    Побував майже скрізь:
    В одеських матросів, що їх кораблі
    Вартують кордони на морі вдалі,
    У хатах колгоспних, що повні добра...
    Усюди святковість, прекрасна пора!
    Все дужче лунали пісні навкруги
    Й казились за морем од них вороги.
    Вернувсь дід Мороз у столичні квартали
    Тоді, як ви всі вже, розкинувшись, спали,
    Як снився вам сон, ніби й ви в літаку
    Рушаєте в путь,
    У мандрівку таку!