лев каже ти нікого ні не навчиш ні не змусиш себе любити
хіба що сама навчишся обіймати вибачати й відходити
ні в кого не попросиш дай мені хліба й води
хіба що сама комусь віддаси свою воду й останній хліб
коли будеш голодна коли може найдужче хотітимеш їсти
лев говорить не поясниш нікому як добре бути лагідним
тільки може сама часом радітимеш коли відчуєш яке
делікатне й просте стає твоє серце коли ти плачеш коли
твої руки не мають за що триматися коли твої очі повні води
й коли твої губи не вміють сказати нічого що би могло зранити
лев заплющує очі лев каже добре так добре насправді в
же нічого не мати нічого з собою не нести ні за що
не триматися нічого тоді тобі буде боятися