«Дівча» Андрій Малишко

Читати онлайн поезію Андрія Малишка «Дівча»

A

1 c.

    Дівча стояло і співало,
    Сріблясту ниточку вело
    Про те, що радості замало
    І зло людині — всюди зло;
    Без батька й нені, в самотині,
    Убогий вичахне обід,
    Що тяжко жити сиротині,
    І шлях — не шлях,
    І брід — не брід.
    А від Петрівців, з Синьодолу,
    Із трав, із неба — звідусіль
    Нам осінь винесла до столу
    Солдатський хліб, росу і сіль.
    І так хотілось, як на свято,
    В людському щедрому гурті,
    Всю землю з радістю віддати
    Отій маленькій сироті;
    Щоб стала осінь біля тебе —
    Весною щедрості, дитя!
    Ревло над шляхом сиве небо
    Про світ, сирітство і життя.

    Другие произведения автора