Глєджинє (від глег) — процес ферментації молока, коли з нього роблять бринзу чи будз.
Г л я б а — важко, не можна.
Г м і н а — сільська управа.
Гонти — покриття на хату, маленькі дощечки. Гордо-чукітно — гордо.
Г о т у р — тетерев.
Гражда — спеціальна огорожа всього подвір’я.
Грань — жар, розжарене вугілля.
Г р е г і т — каміння.
Гугля — верхній одяг з вовняної домотканої матерії. Гуслєнка — кисле молоко.
Г у с т — смак.
Г у ш м а — пучок.
Ґазда — господар.
Ґ р у н ь — хребет гори.
Д а в и н а — сіно, що худоба лиш подавила, а не підмочила. Дармовиси — прикраси від одягу.
Д е л і н ь — далі, потім.
Д ж і г а — дрючок на кінці з гаком.
Дзьобня — сумка з шерсті, носиться через плече.
Дий його кату — біс його батькові, щоб йому грець.
Д і й м и т и — розуміти (нема тої дійми — то вам не під силу). Діправді (зіправді) — справді.
Домарєта — ті, що сидять дома.
Дранкава — пащекувата.
Д у р л е й — недотепа, дурень.
Д у ф а т и — клопотатися чимсь.
Жде пати — бити.
Ж е р е п — низька деревисто-повзуча рослина, зарослі.
Жєвко — живо, швидко.
Жєнувати — засоромлювати.
Жєчі — стріляти.
Живна середа — страсна середа перед Великоднем. Жирований — орнаментовий, інкрустований металом.
Ж и ч и т и — позичати.
Завостро — занадто, загостро.
Завод — сорт, рід.
Заворітниця — "одна часть вориння, спеціально зроблена, щоб розкладатися, заміняти ворота; тоді вона називається "струнка", а жердки на ній "заворітниці" (Г. Хоткевич).
Завороха — метушня, суєта.
Загінки — місце, де нога згинається (ззаду коліна).
За горо в — в Угорщині.
Законювати — причащати.
Запаска — жіноча спідниця з вовняної домотканої матерії. Застайка — дашок луб’яний на кілках.
Зачерати — черпати, набирати.
Зашкалубина — щілина.
Збавити — зіпсувати.
З блага — ввічливо, приємно.
Звергати — відкидати, відмовлятися. (Слова не звержеться — дотримає слова).
З гарда — жіноча нашийна прикраса.
З г у р а — сажа, бруд.
Зимарка (земнєник) — "хата на зиму високо в горах; щоб не зносити вниз сіна, гуцул складає його там, де росте трава, а потім на зиму йде туди, з худобою і живе в зимарці, доки скотина не поїсть сіна" (Г. Хоткевич).
Злєгати — родити. (Мирно злєгаги — щасливо народити). Зурітитися — зробитися неприємним комусь.
Ігій на тебе — а щоб тебе (лайливе).
І з в і р — дике, непрохідне місце.
І р с т и т и — хрестити.
Кагла — комин, димар.
Кал ай — бідний селянин, той, хто нічого не має.
К а н ц е р — майстер.
Карабушка — коробка.
Катуш (від кат) — в’язниця.
Кашиця — дерев’яне огородження берегів річки.
Келтунок — харчі, їжа.
Кертина — кріт.
Кємувати — тямити, пам’ятати.
Кєцка — зав’язь, якою прив’язують жердини до колін, коли роблять вориння.
Кивати — ворушити, займати.
Кип тар — короткий кожушок (без рукавів).
Кичера (кічера, тєчіра) — гора, покрита лісом. Кібіцувати — упадати біля когось.
Кльоци — колоди.
Кобих — коли б, якщо б.
Ковтати — стукати.
К о к у ц а р і (від к о к у ц и) — маленькі хлібці, що їх печуть перед Великоднем у середу.
К о л и б а — курінь для пастухів.
Комісник — назва хліба.
Консолик із векелеї — паличка з дерев’яного грибкового наросту.
Корнети — будити.
Котюга, кутюга — пес, собака.
Косичити — прикрашувати.
Краєник — краян, земляк.
Крисаня — гуцульський капелюх.
Кріс (кресак, крис) — рушниця.
Крунутися — крутнутися.
Кучма — шапка.
Лагідний (від лагодитися) — готовий.
Лакомий — охочий.
Легкодушнички — "хлібчики,.подавані за душу, щоб душі легко було" (Г. Хоткевич).
Леґінь — парубок.
Л є л ь к о — ніжна форма звертання до батька.
Лєшувати — блукати, нипати.
Ліжник — вовняна ковдра.
Маглювати — прасувати білизну.
Маржина — худоба.
Мельдувати — повідомляти, доповідати.
Метреса — коханка.
Мішєти маржину — "на полонину виганяє маржину кілька ґазд; вони тоді називаються "мішєнники" (Г. Хоткевич).
М о ц — багато.
Мрєч — мряка, туман.
Навкємити — надокучити.
Навкирки — наперекір, умисне.
Найпуший — найгірший, останній.
Наладований — навантажений, наповнений. Напередовець — перший, передовий.
Натерхований — (від терх — вантаж) — навантажений. Наяда — німфа, русалка.
Некрутація — рекруччина.
Ноша — одяг.
Облаз — стежка попід скелями.
Оборіг — приміщення для зберігання сіна (дах на чотирьох стовпах).
О б о ч і — схили гір.
О м к н о — не по собі.
Оняца — скоромовкою вимовлені слова "во ім’я отця".
О п е ц о к — частина печі.
Опровадити — спорядити похоронний ритуал.
Орєбок (орібок) — пташка з породи куріпок.
Оруда — справа. (За орудов — у справі).
Оседок — житло гуцульське, все господарство гуцула. Остругви — ремінці від постолів.
Оферта — пропозиція.
Оцкнутися — прийти до себе, опам’ятатися.
Панити — прикрашати ("От ніби робить тебе, як пана". Г. Хоткевич).
Паскєвник (або дорінник) — дерев’яна посудина, в якій святять на Великдень біля церкви паску.
Пацьорки — намисто.
Перенний — передній, перший, головний.
П и з ь м а — ненависть, злоба.
Писанчєрі — "хлопчики, що ходять поздоровляти з Великоднем, а їм за те дають писанки" (Г. Хоткевич).
Пиштрикнути — перестрибнути.
Під — горище.
Підкпивати (від кпини — жарти, насміх) — підсміюватися, жартувати над кимось.
Плай — дорога (стежка) в горах.
Плебанія — будинок священика.
Плитє — кам’яна плита.
П л о в и — великі дощі.
Плюта — дощова погода (пора).
П о б о ї к — здрібніла назва (від побій — дах). Подавнички — булки.
Позлітка — сухозлітка.
Покмітити — помітити.
Полокати — полоскати.
Полонина — так називають пасовисько в Карпатських горах. Порекло — прізвище, ім’я.
Потєтко — мала пташина.
Похатей-латанник — жебрак.
П р є с л о — "частина церковного паркана; кожна така частина належить одній сім’ї, що має наглядати за цілістю" (Г. Хоткевич). Прєтати — збирати, нагромаджувати.
Прєтелик — приятель.
Привитє — назва похоронного обряду над умерлим. Пригісне — частунок.
Прикучнути — заховатися.
Приріхтувати — приготувати, підготувати.
Прислопити — приголомшити.
Приспорити — придбати.
П р и ч к а — притичина, пригода.
Пробувати — перебувати, знаходитися.
Провертати — пробуджувати.
П р о т е с — стовп.
Пструг (струг) — форель.
П у г а р — чарка.
Пудний(від пуд же ти (п уже т и) — лякати) — страшний. П у т е р я — сила.
Пушка — рушниця.
Р а к в а — дерев’яна посудина на масло або бринзу.
Р а т а ш — стежка, витоптана вівцями.
Регулямін — розпорядок дня.
Реколекції та соборчики — збори духовних осіб. Рускати — ганяти, шукати.
Русти — плакати, ревіти.
Саландарі — "іронічна назва всяких приношень попівських" (Г. Хоткевич).
Сапіна(цапіна) — спеціальний інструмент для лісових робіт. Сигла — темний, густий ліс.
Сикурація (від асекурація) — страхування майна. Симбриля — плата.
Скла кавалочок — "в домовину напроти лиця вмерлого гуцули вставляють кавалочок скла "для душі" (Г. Хоткевич).
Скруцак титиню — "на Гуцульщині лист тютюну бережуть поскручуваним, звідси й "скруцак" (Г. Хоткевич)
С мер ічч є (від смерека) — назва дерева з породи шпилькових.
Смуччий — чортовий; (Смуччі очі — бісові очі).
Сночі — вчора вечором.
Сокотити — стерегти.
Сотониця — жіночий рід від "сатана".
Спасти зі світу — звести зі світу, вбити.
Спирати — боронити, заборонювати.
С п і в н и к — спільник.
Сповенити (від повінь) — залити чимсь (водою, кров’ю тощо).
Спрахтити — збити, звести когось зі світу.
Стокмити — домовитися.
Стричок'— зашморг.
Стромий — стрімкий.
С т р ю б а — стрільба, рушниця.
Теркіла (терх) — вантаж, тягар.
Т е р м і т ь — строк.
Т о б і в к а — шкіряна сумка.
Тратити (від страта) — вішати.
Трембіта — гуцульський музичний інструмент.
Трепота — страх, жах, трепіт.
Трудний хбдом — втомлений дорогою, подорожжю.
Т у с к — туга, журба, сум.
У б е р я — одяг.
У б о ч і — схили гір.
Уйматися — обставати, виручати з біди.
Уклєтє — проклін, прокляття.
Уплітки (заплітки) — спосіб укладати (уплітати) волосся. Утіль — ззаду. (З-за тилю — з чорного ходу).
Ф а н т є — лахи, старе вбрання.
Фарнути — кинути.
Фестунок — фортеця, оборонна споруда.
Ф і в к а т и — свистати.
Ф л є к є в — парубок.
Ф л є ш а — пляшка.
Ф л о є р а — сопілка.
Фузія — рушниця.
Ф у р т — постійно, раз у раз.
X а в к а — рот, пелька.
Хитар — границя, межа.
X і х л а т а — пухка, пишна, кучерява Ходити облудом — бути наче неприкаяним.
Храбуст — сушняк.
Ц а р а — край.
Царинка — зелена полянка.
Цингель — курок у вогнестрільній зброї.
Чередінниця — відьма, чарівниця.
Чепраги — мідні застібки.
Ч і ч е н и й (від ч і ч к а — квітка) — гарний. (Дзьобик чічений означає лезо бартки, топірця).
Чучурина — назва рослини.
Чуркало — джерельце.
Шимкнути — зашелестіти, легенько зашуміти.
Шпиткий — поганий.
Штудерувати — комбінувати, мудрувати.
Ш у в а р — очерет.
Ш у л ь о к — кукурудзяний початок.
Шутер — дрібне каміння.
Поки.
2
Монастирі.
3
Кішка.
4
Підсміювався.
5
Розпорядку дня.
6
Певно.
7
На святу ніч
8
Ворожитимемо обоє.
9
Коноплі.
10
А чи пам’ятаєте.
11
Минулого року.
12
Свята.
13
Вичистив.
14
Щороку.
15
Зарубав.
16
Ворог рубав раз за разом.
17
Каже.
18
Сили.
19
Розкричалася.
20
Жартом (польс.).
21
Християнська.
22
виводили таким тонким виводом, що навіть у молодиць, котрі давно повіддавані, а й то сльози з очей скакали, єк біб, а Катерина мов не чує, мов не тут вона і не до неї співається. Голівка спущена додолу, у лиці ні кровиночки, замість уст, лиш чорна смужечка якась. Пишні убори, мов на мерця вбрані.
А дівки — розливом розливаються, всю землю цвітами жури устилають, душу вибирають:
Лежєли берви бервінкові,
Крутоє дерев’єчко витоє...
Коби ж наша молоденька така веселенька,
23
Гаразд, тобто добре.
24
Близький приятель.
25
Волів.
26
Кут.
27
По двадцять народжуємо.
28
Сонного, сплячого.
29
Кості болітимуть.
30
Швидкий.
31
Палити з пістолів.
32
Хай би на тому й стало.
33
Перестрибнути через ворйння.
206
34
Про людське око.
35
Не дуже добра.
36
"А" в значенні "і".
37
Доки житиме.